Інтерв’ю генерального директора «Шахтаря» Сергія Палкіна, фактично висунув ультиматум чолі Комітету етики та чесної гри ФФУ Ігоря Кочетова, мало серйозний резонанс.
Після того, як під підозру Комітету потрапила зустріч 19-річних команд «Шахтаря» і «Волині», Палкін спочатку в категоричній формі заявив про невинність своїх футболістів, а потім несподівано пішов у атаку. Мовляв, скандали з договірними матчами почастішали, і саме Кочетов з довіреним йому департаментом зобов’язаний нести за це відповідальність. «Він повинен або навести порядок і очистити футбол від цієї паразитує зарази, або піти у відставку», – задекларував Палкін.
Сам Кочетов, до якого «Футбольний клуб» звернувся за коментарями, поставився до висловлювань Палкіна досить спокійно, однак зауважив, що розцінює їх не просто як дешевий популізм, а як елемент тиску на Комітет і його керівника. «Тиску саме в той момент, зауважте, коли розпочато розслідування по матчу юнацької першості «Шахтар» – «Волинь», а також зустрічі першолігові «Іллічівця» і «Гірника-Спорт». Маріупольський клуб, зрозуміло, Палкіна також небайдужий. Можливо, гірники зацікавлені в тому, щоб перешкодити нормальному ходу розслідування?», – задається питанням Ігор Миколайович.
– Комітет з етики і чесної гри ФФУ я очолював з 2007 по 2012 рік, і з квітня 2015-го – знову на цій посаді, – продовжує Кочетов. – За цей час тема договірних матчів, порушень принципів «фейр-плей», взаємоповаги між футбольними суб’єктами багато разів виходила на перший план і піднімалася в пресі. Однак не пам’ятаю, щоб серед готових на ділі відстоювати чистоту футболу значився хто-небудь з прізвища Палкін.
Хіба в 2013-му генеральний директор «Шахтаря» засудив участь двох своїх гравців у скандальному матчі «Металіст» – «Карпати», зіграний п’ятьма роками раніше, і в результаті визнаному Лозаннського судом договірним? Про принципи «фейр-плей» Палкін не заїкався ні тоді, ні в 2012-м, коли гірник Луїс Адріано забив ганебний гол «Нордшелланду», який обурив всю Європу.
І що цікаво, Палкін жодним чином не педалював тему договірних матчів і впливу на результати чорних тоталізаторів в період з 2012 по 2014 рік, коли національну федерацію очолював Анатолій Коньков. Саме тоді ФФУ не тільки ліквідувала в своєму штатному розкладі посаду офіцера УЄФА з морально-етичних аспектів у футболі, але і проігнорувала розслідування по всіх 33 матчів, зазначеним УЄФА матчі з фіксованим результатом! І якщо говорити про «фейр-плей», саме той період запустив кримінальні коріння в український футбол.
Зізнатися, не збереглися в моїй пам’яті якісь сліди ініціатив Палкіна, що стосуються прийняття відповідного законодавчого акта для боротьби з маніпулюванням футбольними результатами. До речі, ні співавтором, ні консультантом, ні просто союзником «закону Павелко» він, як відомо, теж не був. Хіба що – критиком. Власне, ні в одному з його виступів на засіданнях керівників Прем’єр-Ліги або в ЗМІ питання «фейр-плей» не підіймалися. До правоохоронних органів із закликом активізувати боротьбу в даному напрямку Сергій Палкін також не звертався. Притому, що всі знають: саме вони, а не наш Комітет повинні виконувати роль першої скрипки. ФФУ, нагадаю, не вправі втручатися в дії Національної поліції і прокуратури.
Нинішні претензії Палкіна мене не дивують. Звинувачувати без приводу і забувати вибачатися – в його стилі. Так було, зокрема, і рік тому, коли гендиректор «Шахтаря» закидав докорами тренера збірної, якого нібито змусили випустити на поле Олександра Зінченка.
Словом, «фейр-плей» – явно не коник Палкіна, і вже точно не йому судити про те, як працює Комітет з етики і чесної гри.
Тим не менш, ставлячись з великою повагою до праці цього функціонера на керівній посаді у ФК «Шахтар» та враховуючи знову ж його близькість до донецькій команді «Іллічівця», я запропонував би пану Палкіну альтернативний план дій. Нехай наочним прикладом покаже, як слід проводити в клубі внутрішні службові розслідування, як викривати організаторів і учасників матчів з фіксованим результатом. Таку допомогу дійсно можна було б розцінити як гідний внесок в очищення українського футболу.
