Кращий молодий гравець України 2016 року, півзахисник Шахтаря і збірної України Віктор Коваленко підбив підсумки року, поділився цілями на найближче майбутнє та розповів про особливості гри під керівництвом Паулу Фонсеки.
Минуло трохи більше року з тих пір, як Мірча Луческу в інтерв’ю La Gazzetta dello Sport передрік Віктора Коваленко велике майбутнє. З тих пір 20-річний Віктор встиг в екстреному порядку замінити в Шахтарі Алекса Тейшейру, дійти до півфіналу Ліги Європи і зіграти зі збірною України на Євро-2016.
На початку цього сезону були побоювання, що Коваленко не впишеться в схеми нового тренера гірників Паулу Фонсеки, однак робота молодого українця на тренуваннях переконала наставника, що Віктор має грати в основі. У нинішньому сезоні Коваленко забив 6 голів за Шахтар, проте зупинятися на цьому явно не збирається, адже він упевнений, що завжди потрібно продовжувати роботу над собою.
– Які враження від недавнього матчу з Динамо?
– У мене, як гравця Шахтаря, вони найкращі. Ми виграли, ще більше відірвалися від Динамо. Це була дуже цікава гра для вболівальників. Будь фанат любить такі матчі: багато голів, єдиноборств – всього того, що цікаво вболівальникам в першу чергу.
– Матчі з киянами нерідко закінчуються бійками. Паулу Фонсека обговорював ці моменти з командою перед матчем?
– Він відразу сказав: «Я не хочу, щоб у нас були червоні картки. Давайте вести себе як справжні футболісти, гравці донецького Шахтаря. Не треба вплутуватися в ці розмови, стики, нефутбольні моменти.
– Вікторе, ось уже рік ти – основний гравець в Шахтарі. Як можеш оцінити цей період?
– Хочеться сказати спасибі тренерам, які в мене повірили, які дають право грати. Рік вийшов продуктивний. Ми багато чого добилися командою. Зараз взагалі йдемо без поразок і це найголовніше.
– Новий статус якось вплинув на твою повсякденне життя? Часто люди на вулицях впізнають?
– Я ніколи над цим не заморочувався. Завжди приємно, коли тебе впізнають, але завжди потрібно пам’ятати, хто ти і звідки.
– Які досягнення радують, а чого не вдалося поки досягти і в чому потрібно додати Віктора Коваленко, щоб стати більш досконалим гравцем?
– Хочеться в кожній грі допомагати команді якомога більше. Я вважаю, що потрібно додати в кожному аспекті. Межі ніколи немає, завжди є куди прагнути. Потрібно працювати, потрібно тренуватися.
– Які цілі ти ставиш перед собою?
– У цьому сезоні ми повинні виграти з “Шахтарем” Кубок України, чемпіонат України і поборотися за Лігу Європи. А зі збірною – вийти на чемпіонат світу. Це був би великий плюс для нашої країни і всього українського футболу.
– Який матч можеш назвати своїм кращим в Шахтарі?
– У мене таких 2 матчі. Матч з “Шальке” на виїзді в Лізі Європи (3:0, Коваленко почав першу гольову атаку і забив 3-й м’яч – прим.) і недавній поєдинок проти “Дніпра” (2:0, дубль Віктора – прим.).
– Ти встиг дебютувати у збірній України. Був якийсь ритуал посвячення до лав головної команди країни?
– Коли ми з Сашком Зінченко туди приїжджали, то таких ритуалів не було, як зараз. Зараз вже Андрій Миколайович будує нові плани, нові ритуали з’являються. Це завжди цікаво, робить перебування у збірній ще приємніше.
– Що змінилося у збірній після того, як Андрій Шевченко змінив Михайла Фоменка?
– У кожного тренера своє бачення. Можу сказати, що зараз збірна намагається показувати хороший футбол, європейський. Всією командою йдемо до однієї мрії.
– Яка мрія у збірної України?
– Першочергове – вихід на чемпіонат світу.
– Ти зіграв на Євро. Які залишилися враження від турніру?
– Приємно, що в такому молодому віці я вже зіграв, відчув цей рівень. Але досі залишається осад, адже ми зіграли не так, як хотіли. Ми зараз хочемо реабілітуватися перед уболівальниками, повернути їх. Було багато критики, багато поганого сказано на нашу адресу. Потрібно, щоб вболівальники раділи і були задоволені збірної.
– Як ти відреагував, коли на початку сезону перестав потрапляти в стартовий склад “Шахтаря”?
– Я задумався. Зрозумів, що треба працювати, що потрібно на тренуваннях прикладати сили, доводити, що готовий грати в основі.
– Чи підтримуєш ти зв’язок з Мірчею Луческу?
– Вітаємо один одного, коли є привід – з святами різними. Мірча Луческу, в першу чергу, дуже хороший чоловік. З ним можна і порадитися, він може розповісти щось хороше, підтримати, коли потрібно. Він поганого не скаже.
– Паулу Фонсека все частіше підпускає до основі молодь. Як думаєш, хто здатний зайняти місце в основі вже в найближчому майбутньому?
– І Шахтар, і Динамо, і в Україні є хороша молодь. Головне – не зупинятися на тому, що є, а працювати і працювати над собою, щоб потрапляти в збірну України. В Шахтарі зараз виділяються Андрій Борячук, Коля Матвієнко, Зубков Сашко – всі вони хороші футболісти.
– Завдяки чому Шахтарю вдалося з таким запасом виграти групу в Лізі Європи?
– Ми були дуже згуртованою командою. Віддавали всі сили, а тепер будемо ще більше викладатися.
– Як тобі жереб? Що знаєш про Сельті? Шахтарю під силу перевершити минулорічний результат?
– Бачив кілька матчів Сельти по ТБ. Тому не так багато знаю. Потрібно дивитися, вивчати гри. Шахтар в кожному матчі налаштовується на перемогу. Так що ми точно хочемо зіграти у фіналі тепер.
– Ти потрапив у список претендентів на нагороду Golden Boy. Кому б ти віддав її в цьому році?
– Я думаю, її віддали абсолютно заслужено. Ренату Санчеш виграв чемпіонат Європи, у Бенфіці грав на високому рівні, тому по справі отримав нагороду.
– Якби тобі довелося одного разу покинути “Шахтар”, то за який клуб ти б хотів грати?
– Поки я про це не думав, мені і в Шахтарі добре. Я хочу приносити користь нашому клубу.
– Хто був твоїм взірцем для наслідування на футбольному полі?
– У дитинстві це був Андрій Шевченко. Я завжди дивився футбол, завжди вболівав за нього. Потім вже – часи змінюються, з’являються нові футболісти. Андреа Пірло, ще з того Мілана, в якому Шевченко грав. А зараз подобається Тоні Кроос – він дуже добре грає.
– А за кого вболіваєш в Лізі чемпіонів, якщо Шахтар там не бере участь, і кого підтримуєш у вічній суперечці «Мессі/Роналду»?
– За мадридський Реал. За їхніми матчами дуже цікаво спостерігати. Мені більше подобається Роналду. Але обидва вони – дуже сильні футболісти, на яких приємно дивитися. Коли вони грають між собою – це велике шоу для вболівальників.
