Вперше в нашій країні відбулася церемонія нагородження «Футбольні зірки України», організована ФФУ. У номінації «Кращий тренер року» переміг наставник «Зорі» Юрій Вернидуб. Після того як емоції трохи вляглися, рульовий луганчан люб’язно погодився відповісти на запитання «Команди».
– Юрію Миколайовичу, що для вас означає ця нагорода?
– Важко сказати. Але таке визнання дорогого коштує. Мабуть, не даремно їмо тренерський хліб. Втім, нічого цього не було б, якби не мій тренерський штаб і команда, яка зрозуміла, що можна і потрібно боротися на рівних не лише в чемпіонаті України, але і на європейській арені.
– Тепер буде чим похвалитися перед онуками?
– Я ж на пенсію поки не збираюся (посміхається). Хотілося б в якості наставника виграти якийсь титул, а може, і не один.
– У команді року присутній тільки один представник «Зорі». Едуард Соболь. Не замало?
– Не мені судити. Я дуже радий за Едика. Звичайно, моя думка, що і Рафаель Форстер заслуговував місця в збірній, але це ні в якому разі не говорить про те, що він повинен був замінити Хачеріді чи Ракицького.
– До речі, як ви спілкуєтеся з Форстером і Пауліна?
– Вони вчать російську мову. Але навіть зараз розуміють все, що їм говорять, так що з цим проблем не існує.
– З нинішньої команди ви вичавили все, або потенціал ще є?
– Звичайно, є. Багато хлопці (Гордієнко, Гречишкін, Караваєв, Шевченко) знаходяться в розквіті сил. Петряк, Соболь, Харатін, Кулач ще молодше, тому даному колективу є до чого прагнути. Інше питання, чи вдасться зберегти склад до наступного сезону…
– Ходили чутки, що «Шахтар» і «Динамо» цікавляться Математикою Форстером?
– Перший раз про це чую.
– Хто з молодих вихованців «Зорі» найближчим часом може заявити про себе?
– На олівці є кілька хлопців, але їх прізвища поки афішувати не хочеться. Хоча ні, одного назву – це Владислав Сандрак-Вінницький. Якщо цей нападник вимогливий до себе, то зовсім скоро зможе скласти конкуренцію форвардам першої команди.
– Кого б ви віднесли до лідерів колективу?
– Раніше це був Дмитро Хомченовський, зараз, думаю, Ігор Чайковський.
– Крила вашої команди – це Петряк та Короваїв. Вони непогано виступають, але здалося, що у них немає того прогресу, який був раніше…
– Думаю, необхідна конкуренція. Однак той тягар, який ліг на плечі цих гравців, дуже важкий. Можливо, тому і Ваня, Саша до кінця року втомилися. Будемо аналізувати і думати, як виправляти ці помилки і повертати їх на той рівень, на якому вони починали рік.
– Чого «Зорі» не вистачило, щоб більш вдало виступити в Лізі Європи?
– Можливо, десь і досвіду, але більшою мірою – везіння, адже в домашньому поєдинку з «Фенербахче» ми пропустили м’яч, який не дозволив перемогти на п’ятій компенсованій хвилині. Непогано виглядали в Манчестері, пропустивши зовсім необов’язковий гол. А вдома з «Феєноордом» так взагалі весь другий тайм грали в більшості, але м’яч, як зачарований, не йшов у ворота. А в цілому, вважаю, ми гідно виступили на тлі таких суперників, як «Фенербахче», «Фейєноорд» і «Манчестер Юнайтед».
– Чи є у «Зорі» мета потрапити в Лігу чемпіонів?
– Скажіть, а хто не хоче спробувати свої сили в найсильнішому турнірі Старого Світу? Бажання є величезна, але як вийде-побачимо наприкінці чемпіонату.
– Давно не згадували тему боргів по зарплаті?
– Не буду заглиблюватися в це питання, скажу тільки: я вірю, що вони будуть закриті. Принаймні, президент клубу робить для цього все можливе.
– Ви хотіли б очолити збірну України?
– Думаю, будь-який тренер мріє опинитися біля керма національної команди. Але скажу вам чесно, я ніколи про це не замислювався. На даний момент збірну України очолює кваліфікований фахівець в особі Андрія Шевченка, який багато років виступав в Європі, і цей досвід повинен допомогти йому привести синьо-жовтих до нових перемог.
– Де ви плануєте зустріти Новий рік?
– В колі рідних і близьких. Поїду до батьків у Житомир. Їхати відпочивати кудись в Європу або в теплі краї не збираюся.
