Трішки фантазії, іронії і сарказму про головній програмі головного футбольного каналу.
Денисов: Давайте обговоримо сьогоднішній матч.
Вацко: Це був дуже хороший матч. Команда добре грала, забила більше, ніж суперник, тому перемогла.
Леоненко: Стривай, а як так? Хочеш – покотив. Це ж взагалі туди, а тут тут. Ще поперек можна, але не можна. Пам’ятаєш, там це? Він ще знову, а вчора знову. Гол, підкат, ворота. І з мосту. Хоча конкретно нічого. Я ж давно це все вже пояснював.
Денисов: «Шахтар» – чемпіон.
Вацко: Я маю на увазі, що м’яч круглий, а поле рівне. Шанси були 50 на 50. Альо перемагає лише один.
Леоненко: Правильно, і теж адже, по-друге. Але потім бере – і я не зрозумію. Не дивно. По-перше, «Барселона». Але разом тільки сам, а інакше – ніяк. Поле, і то не завжди. Ось цей зліва, Ребров вже все, а треба Суркіс, щоб холодильник. Тому що вболівальники. Правильно ж?
Денисов: Давайте подякуємо Ріната Ахметова.
Вацко: Є дуже важлива деталь – склад обирає тренер. Якщо тренер вибрав такий склад, то цей склад вибрав тренер.
Леоненко: І ти знову це знову. Виграв, склад і соска. Насправді винен, треба бити, потім дивись, виходить свисток. Я ж кажу це постійно. Красиво, по ногах, але вже мішок. А навіщо? А тому що м’яч. Ярмоленко ще. Системи немає – розумієш?
Денисов: Пам’ятаю, як я йшов на інтерв’ю з Ахметовим…
Вацко: Усім все зрозуміло. Але важливо зрозуміти, чому так відбулося. А відбулося так, тому що не відбулося інакше. Це все вирішує у футболі.
Леоненко: Ти неправий, тому що заміна. Суддя зловив, вони хотіли туди пас, але Рианчо. А що ми? На всяк випадок, правий фланг. Мої коти вже. І знову нічого. Технічно це, туди-сюди. Ти ж подивися уважно. Я вже втомився це повторювати.
Денисов: Але ми не забуваємо, що Рінат Ахметов – молодець.
Вацко: Гра забувається, а результат залишається. Альо давайте не робити висновки по одному матчу.
Леоненко: Чому? Ми ж говоримо про те, навіщо вони. І потім бігти, якщо прийом. Але завжди заважає. А він зробив – отримай. Я грати не по-іншому. Тут гол, ми туди віддати. Каже, що це мотивація. Тим більше, там же бачиш як. Біля штрафної і понеділок. Все ж зрозуміло відразу.
Денисов: Друзі, спасибі Рінату Ахметову, що ви були з нами. До нових зустрічей.
