Нинішній сезон складається для полтавського клубу не кращим чином. На зимову перерву підопічні Василя Сачко пішли шостими, випереджаючи «Чорноморець» лише за додатковими показниками. Вся боротьба за потрапляння в першу шістку належить навесні, а от у якому вигляді підійде до неї «Ворскла», поки що залишається лише здогадуватися.
Восени «Ворскла» була в нашому футболі одним з головних ньюсмейкерів: пішли розмови про значне погіршення фінансової ситуації, що було пов’язано з затримками з виплати заробітної плати гравцям, тренерам, персоналу. Хоча влітку ніщо не віщувало такого повороту подій.
Команду поповнили і відмінно вписалися в неї форвард Юрій Коломоєць, повернувся півзахисник Санжар Турсунов, досвідчений голкіпер Богдан Шуст і атакуючий півзахисник Олександр Кобахідзе. Мабуть, лише орендований у «Рубіна» захисник Андрій Пилявський не мав статусу повноправного гравця основи.
***
Сам виступ команди залишив неоднозначне враження. Стартували домашньою перемогою над «Чорноморцем» (1:0), хоча, як правило, «Ворскла» починає натужно. Потім протягом чотирьох турів команда не знала перемог. Але керівництво та вболівальників полтавців турбувало не так відсутність результату, як рівень гри.
Академічність в атакуючих діях, численні помилки в обороні плюс банальне невезіння не дозволяли набирати очки в матчах з суперниками нижче класом. Напевно каталізатором спаду в грі «Ворскли» став виліт від скромної хорватської «Локомотиви» в кваліфікації Ліги Європи.
Коли у шостому турі два точних удари Коломойця на «Олімпійському» стали переможними у матчі з «Динамо» (2:0), полтавчанам стали пророкувати боротьбу за медалі. Тим більше, після Києва підопічні Сачко обіграли молоду, але непоступливу «Волинь» (2:1), а потім – мінімально поступилися «Шахтарю».
***
Наступний успіх прийшов до полтавців лише у 12-му турі, коли на виїзді вдруге в сезоні був переможений «Чорноморець» (2:1). Знову дуплетом вистрілив Коломоєць. Однак лише в заключних трьох матчах, що передували зимову паузу, склалося відчуття, що команда знайшла гру, яка приносить результат. На дніпровському «Метеорі», де своїх суперників приймає «Сталь», перемогу ворсклянам приніс єдиний точний удар Павла Дитини.
А через тиждень, програючи на засніженому полі рідного стадіону динамівцям, зелено-білі вирвали у діючих чемпіонів нічию (2:2) завдяки голам Турсунова та розігрався під кінець року Дитини. У заключному матчі В Луцьку, граючи без одинадцяти (!) футболістів основи, «Ворскла» проявила справжню волю до перемоги, і точний удар Одарюка опинився в поєдинку єдиним.
***
Перед самим відходом у відпустку з’явилася інформація, що заборгованість по зарплатах в Полтаві складає ні багато ні мало дев’ять (!) місяців. Втім, кількома днями по тому ці дані спростував… президент УПЛ Володимир Генінсон: «По спілкуванню з гравцями і з менеджментом клубу знаю: є невелика заборгованість. Зарплату платять. Ми можемо судити про це за документами, які приходять в КДК ФФУ або з вищих інстанцій – ДК ФІФА або CAS в Лозанні».
До речі, в нечисленних інтерв’ю після матчу з «Волинню» деякі гравці «Ворскли» зізнавалися, що заборгованості є, і, можливо, доведеться підшукувати варіанти зі зміною клубу…
Якщо взяти за основу песимістичний сценарій розвитку подій, незайве згадати недавню ситуацію з «Кривбасом», «Арсеналом» і «Металістом». Ці клуби один за одним зникали з футбольної карти України у зв’язку з відсутністю фінансування. Але керівництво «Ворскли» в особі генерального директора Олега Лисака налаштоване досить оптимістично.
Планується ставка на місцевих вихованців і поступове збільшення у складі головної команди Полтавщини числа місцевих футболістів.
***
Хто в такій ситуації може покинути Полтаву? Практично весь основний склад, за винятком, може бути, молодих гравців, без яких нинішню «Ворсклу» також уявити важко. Дмитро Кравченко в 21 рік є практично незамінним виконавцем, здатним зіграти як в опорній зоні, так і на фланзі. Орендований у «Шахтаря» форвард Артур Загорулько поки не зміг відкрити рахунок голам в еліті, однак старанність і гарна здатність до навчання уродженця Одеси напевно допоможуть полтавському клубу навесні.
В останніх матчах минулого року яскраво блищав талановитий Володимир Одарюк. Будучи по амплуа нападником, 22-річний гравець виходив на правому фланзі півзахисту, і в п’яти поєдинках зумів двічі вразити ворота суперників. Причому гол у ворота «Олександрії» приніс полтавцям нічию (2:2), а м’яч у Луцьку – мінімальну перемогу над «Волинню». Чи це не показник корисності молодого футболіста?
У поєдинку проти команди Віталія Кварцяного дебютував захисник Ардін Даллку, як дві краплі води схожий на що пішов з команди влітку його брата Арменда. Треба сказати, що перший млинець для молодого албанця не вийшов грудкою: «Ворскла» зіграла на нуль, Ардін виглядав впевнено. Тоді ж перший матч в елітному дивізіоні провів Дмитро Шаповал, одразу запам’ятався активними діями в атаці.
***
Адже, крім названих гравців, у молодіжному складі «Ворскли» є й інші футболісти, здатні взяти на себе ігрову навантаження у весняній частині сезону. На випадок можливого відходу з клубу досвідчених голкіперів Дмитра Непогодова і (або) Богдана Шуста, в резерві полтавчан є перспективний і вже грав у вищому дивізіоні Олександр Ткаченко. Вихованець «Динамо» тільки 23, і все, чого йому не вистачало в нинішньому сезоні, – довіру тренерського штабу.
Є в обоймі і на чотири роки молодший Ян Вічний, має в активі один поєдинок у прем’єр-лізі: в минулому сезоні по ходу матчу з «Динамо» він замінив травмованого Ткаченко.
Свій шанс напевно мріють отримати і більш юні футболісти. Півзахисник Богдан Мельник дебютував за полтавський клуб в кінці минулого чемпіонату, а нині є одним із лідерів дубля ворсклян. Є ще захисник Микола Квасний, півзахисник Сергій Ичанский, Даллку з Шаповалом.
Все частіше підпускають до тренувань з першою командою захисники Олег Остапенко, син відомого у минулому голкіпера «Металіста» і «Ворскли», і інший представник футбольної династії Владислав Жениленко, батько якого в 90-х роках грав у складі «Миколаєва». Чималі надії подає півзахисник Олександр Максименко, який вже потрапляв у заявку команди.
***
Звичайно, можливий інтенсивний шлях розвитку «Ворскли» не дасть миттєвих результатів, адже молоді властива нестабільність. Але немає сумнівів, що в нинішніх економічних реаліях довіру вихованцям може дати позитивний ефект.
У «Шахтарі», крім заигравшего в основі Віктора Коваленка все частіше звучать прізвища Андрія Борячука і Миколи Матвієнко. У «Динамо» восени блищали Віктор Циганков, Павло Ориховський і Артем Бесєдін. До того ж поява нових імен у нащем футболі йде на користь збірної, даючи Андрієві Шевченку та його штабу можливість повноцінного вибору кращих з кращих.
