Знаменитого в минулому італійського футбольного арбітра, який нині керує суддівським комітетом УЄФА, запросили до України напівофіційно. Авторитетний іноземець мав у вільний від основної роботи час допомогти нашим арбітрам. За це досі отримує дуже непогану грошову винагороду від Федерації футболу. Свою роботу Колліна виконує сумлінно. Українські арбітри готуються за найновішими світовими методиками і постійно підвищують кваліфікацію. Чим же тоді незадоволені його опоненти?
Незадоволені вони роботою наших арбітрів. І це нормально. Відколи виникла гра у футбол у її нинішньому вигляді, арбітрами незадоволені завжди. Вони в усьому світі помилялися, помиляються і помилятимуться. Наші – не виняток. Різниця у сприйнятті помилок.
У цивілізованому футбольному світі всі критикують помилки арбітрів, навіть гадки не маючи звинуватити їх в упередженості. Саме так діє в Україні італійський куратор. Він не слідчий і не прокурор, аби з’ясовувати реальні чи міфічні випадки невипадкової упередженості арбітрів на користь певної команди. І саме в цьому його звинувачують вітчизняні критики. Мовляв, навіщо нам куратор, який не здатен подолати корупцію серед арбітрів?
Ті, хто це стверджує, не здогадуються, що своїми словами дають найвищу оцінку роботі П’єрлуїджі Колліни. Бо до того, як він прибув до України, звинувачення в упередженості арбітрів лунали на адресу або клубів, або федерації.
Тепер же в усьому винен Колліна. Італієць узяв на себе весь негатив, погасивши внутрішні конфлікти навколо арбітражу. Бо звинуватити когось у підкупі самого Колліни нікому й на думку не спаде.
Інша річ, чи вартий такий міжклубний мир шаленої за нашими поняттями зарплатні, яку Федерація футболу платить італійцю? Я вважаю, що вартий. Без нього усе було б набагато дорожче. І мир між клубами не встановився б точно.
