Три інтриги залишилося в нашій першості: скільки команд добереться до фінішу, хто потрапить в зону Ліги Європи, і хто займе смачне друге місце. «Динамо» поки що випереджає луганчан на 3 очки. Але в першому ж матчі вони візьмуть киян на своєму полі.
Напевно амбітна команда Юрія Вернидуба мріє про те, щоб стати другим «Металістом». Не в тому плані, звичайно, щоб опинитися там же, де харків’яни, а в тому, щоб повторити їх подвиг і відсунути «Динамо» на треті ролі. Чому ні? За великим рахунком, якщо судити по першій частині сезону, так і з другої попереднього, різниця тільки в Ярмоленко і пару центрбеків. Піде раптом динамівський капітан – і…
От тільки з «Зорі» йдуть і йшли куди частіше. Причому, йшли кращі, які ставали класними гравцями тільки в цій команді. Почалося все по-справжньому з 2014 року, коли команді довелося розлучитися з Данилу і Янніком Болю – останніми гравцями, за яких «Зоря» за рік і за два до того ще мала можливість заплатити живі гроші.
З 2015-го пішов потужним струменем відтік, в основному, тих, кого «на виховання» віддавав «старший брат» «Шахтар», зрозумів, що гравці, які здаються в оренду з другої-третьої команд оранжево-чорних, здатні додати тільки в луганському клубі. За рік-два хлопці доходили до кондицій і поверталися зміцнілими в альма-матер. Не всі, звичайно, але і не тільки донецькі вихованці. Згадайте, скільки за Юрія Вернидубе захисників заграло: його син Віталій, Андрій Пилявський, Михайло Сіваков, Рафаель Форстер… Альтернатива завжди перебувала.
Ну і крайнім хавам теж. Коли в 2015-му році в «Понферрадіну» пішов «за так» (не платили, треба думати) талановитий Дмитро Хомченовський, його з успіхом замінив Іван Петряк. Потім дуже легко відбулася заміна (слово рокіровка тут недоречне) одного воротаря Шевченка на іншого, і ось вже у воротарському бригаді збірної не Микита, а Олексій. Всім перебувала більш-менш рівна заміна. На одного Руслана Малиновського – два легіонери – Желько Любеновіч та Джаба Ліпартія.
Перші незамінні з’явилися тільки перед цим сезоном. Незамінний. Філіп Будковський, який проміняв таку (!) Лігу Європи на дагестанський довгий рубль. Так, дебют вискочив із запасників Денніса Бонавентура в першому турі чемпіонату вийшов приголомшливим (як і у Євгена Ткачука…). Але потім нігерієць «спіймав зірку», кудись пропав і нагадав про себе лише в заключному турі. Запам’ятовується остання фраза…
Загравший одночасно з Бонавентура Владислав Кулач, вийшовши на заміну, відіграв всього чотири хвилини – зламався. Потім лікувався, потім довго приходив до тями. На фініші відзначився двічі, але це не показник для форварда. А Денис Безбородько і Паулинью, позбавила своєї тактичної недисциплінованістю «Зорю» двох очок у грі з «Фенербахче», – вони зовсім все по голу на свій рахунок записали. Ярослав Квасов просто двічі на заміну вийшов. Так, що проблема центрального нападника залишилася.
А грошей на забивного форварда у президента Євгена Геллера немає. Не на купівлю – вільних агентів вистачає на зарплату. Так-таки й нема? Таких Бонавентура якраз такого віку плюс-мінус рік в Нігерії, напевно, не одна сотня. Рівно два роки тому в чемпіонаті Лагоса відшукали хлопчика 1996 року, щоправда, опорного півзахисника Оньинье Ндиди. У січні 2015-го «Генк» не пошкодував за нього 180 тисяч євро. Днями продав «Лестеру» за 17 мільйонів. В Кубку вже дебютував.
У воротах – повний порядок. Начебто, ніхто не збирається залишати команду. В обороні, думається, не стане проблемою догляд Рафаеля (до речі, ви знаєте, що у збірної Бразилії U-17 його звали Форстером, щоб не плутати з Рафаелем з цієї ж команди, який потім разом з братом-близнюком Фабіо – хоббіти такі собі, якщо пам’ятаєте – грав за «Манчестер Юнайтед»). Бразильця, при всіх його позитивних якостях, замінити можна.
Подивимося ще, чим завершиться турецька мильна опера з Едуардом Соболем (не проблема – Артем Сухоцький навіть більше награв) та Іваном Петряком. Ось це було б серйозно. Але будемо сподіватися на краще.
А тепер на закуску головне. Олександр Караваєв-то вже точно пішов. Хто замінить?! У двох матчах чемпіонату України, в яких не брав участь чи не виходив у старті (з «Шахтарем» і «Олімпіком»), праворуч грав спочатку Бонавентура, а потім Паулинью. Хто знає, може бути, саме в цьому їх покликання і дрімає прихований талант? А ви пам’ятаєте, що Микита Каменюка починав правим хавом, і в майже всіх реєстрах досі півзахисником і числиться. Але вже 31 рік… і від важкої травми ще треба оговтатися.
Вік і швидкість не працюють і на двох досвідчених легіонерів. Хоча, можливо, Джаба Ліпартія з Желько Любеновичем в парі зіграють. У цьому сезоні вони одночасно виходили лише двічі. Але тоді Артема Гордієнко не було. А може, Євген Опанасенко висуватиметься вперед? Згадайте, як він з «Динамо» промчав по флангу. Так, ще ж і Соболь є, і Петряк.
Загалом, варіантів багато. Але ідеального варіанту заміни кращого гравця команди я поки не бачу.
