«Шок! Сенсація! Форвард Динамо переїхав у Китай», – такими заголовками у вівторок майоріли більшість спортивних (й не тільки) медіа України. Тим більше форвард не запасний чи близький до такого статусу, а фактично основний. У нинішньому чемпіонаті бразилець забив 10 голів у 16-ти матчах. Сьогодні саме Мораєс – найкращий бомбардир УПЛ.
Але все це ніяк не впливало на трансфер Мораєса в Китай, і цьому переїзду нічого дивуватися. Не будемо забувати, що головна мотивація Мораєса (як і всіх футболістів) – гроші. Інша й менш важлива – ігрова практика. А п’ятиматчева дискваліфікація, яку бразильцю недавно присудив КДК ФФУ, по словам футболіста, на матчі китайської Суперліги не розповсюджується.
Головна ж мотивація Тяньцзиня – форвард з досвідом виступів у Європі. Швидше за все, на короткий термін, бо клуб не полишає надій підписати Дієго Косту чи Ніколу Калініча.
Яка мотивація у Динамо? Для чого відпускати основного гравця посеред сезону? Динамо приходить кінець і все так погано у київському клубі? Таких питань посипалися сотні. Знову починаються розмови про поганий менеджмент й таке ж управління клубом (провал імені Теодорчика знаєте?).
Але все навпаки, цього разу зовсім навпаки. Київський клуб проявив себе просто блискуче. Без рожевих окулярів, зі світлою головою та з прицілом на майбутнє. Трансфер Мораєса саме такий. Не вірите? Нумо розбиратися:
– по неофіційній інформації, за піврічну оренду китайці заплатять Динамо 2 мільйони євро. При нинішній та й при будь-якій іншій ситуації – це серйозна сума;
– Динамо не постраждає в кадровому плані. У киян є молоді, амбітні, талановиті та перспективні Артем Бєсєдін та Роман Яремчук. Обидва вже понюхали пороху Прем’єр-ліги, обидва технічно нічим не поступаються Мораєсу. Чи не єдиний плюс бразильця – досвід. Та коли, як не зараз, Бєсєдіну та Яремчуку його набиратися? Динамо вже навряд стане чемпіоном, але й не опуститься нижче. Це ідеальна можливість для експериментів та шанс для вихованців;
– ще чотири матчі УПЛ Мораєс точно пропустив би. Варто нагадати, що п’ятиматчеву дискваліфікацію форвард отримав за надто емоційну поведінку в грудневій грі з Шахтарем. Це чималий шмат, враховуючи календар і кількість учасників чемпіонату.
Отож, Динамо не лише заробить на гравцеві, який дискваліфікований на тривалий термін, а й вже має йому заміну. Що, як не це, продумане й вигідне рішення?
При нинішньому рівні чемпіонату України гріх не скористатися можливістю дати шанс своїм, а ненабагато кращим легіонерам. Ви бачите принципову різницю між бразильцем, який забив 10 голів, і молодим українцем, який забив, скажімо, 8? Я – ні. Додайте до цього економію на зарплаті і заробіток за оренду, й ви отримаєте гримучу суміш. Тому дивуватися трансферу Мораєсу не варто. Динамо вчинило абсолютно логічно й так, як і мав би вчинити клуб, який вміє рахувати гроші. А в Києві цим ніколи похвалитися не могли.
Видно, нинішній час такий, що змінює навіть найбільш стійких. Оптимізація, своя школа, баланс високооплачуваних легіонерів у команді. Це ж не назвеш кризою, а швидше раціональним використанням ресурсів. Словом, це бізнес, від моделі котрого українські клуби тікали все своє життя.
Звісно, Динамо ще не повністю оптимізувало витрати (контракт Андрія Ярмоленка, кілька відверто непотрібних легіонерів), та початок покладено. Тому потрібно перестати дивуватися відтоку легіонерів, яких можна повноцінно замінити, й тішитися з того, що шанси отримують свої вихованці. Це їх час, яким вони не мають права не скористатися.
А переїзд Мораєса в Китай – це не шок і не сенсація. Це сучасні реалії українського футболу. Не погані чи добрі, а ті, які просто є. Й нічого з цим не зробиш.
