Футболісти збірної України забезпечили собі гарний настрій перед відбірковим матчем Євро-2016 проти Люксембургу, а перемогу нам принесли голи Артема Кравця та Євгена Коноплянки.
Цей матч розглядався, як етап підготовки до відбіркового поєдинку Євро-2016 з Люксембургом. І неважко було припустити, що викладатися на всі сто на поле в австрійському Лінці ніхто не стане, а Михайло Фоменко обійдеться без особливих експериментів. Зараз, на фініші найскладнішого для більшості збірників сезону, важливо було зберегти сили на останній матч, ну і плече один одного знову відчути.
Втім, зі стартового складу, звичайно, питання були? В першу чергу цікавило, кого наш тренер буде награвати на правому фланзі оборони, враховуючи, що Артем Федецький проти Люксембургу не зможе зіграти через дискваліфікацію.
Вибір Михайла Івановича упав на Павла Ксьонза, який дуже добре проявив себе в цьому році в матчах за «Дніпра». Заодно шанс показати себе знову отримав Микола Морозюк, спочатку зайняв місце на протилежному фланзі. В іншому ж – без особливих несподіванок. Так, так і не вийшов на поле Андрій Ярмоленко, ну так а який сенс зайвий раз перевіряти кращого футболіста країни? Куди корисніше було повчитися грати без нього.
Отже, поєдинок розпочався у невисокому темпі, ніхто нікуди не поспішав і в стики зайвий раз не ліз. Чого, власне, і слід було очікувати. А ось чого категорично не вистачало – так це загострень. Принаймні, перший тайм вийшов ну зовсім вже товариським.
Спочатку підопічні Фоменко начебто заволоділи територіальною перевагою, але оскільки воротах Лоріі вони особливо не погрожували (не вважати ж загрозою дальній удар Степаненко, заблокований опонентом, або неточний удар Гармаша головою після навісу Ксьонза?..), незабаром грузини осміліли і почали шукати підходи до воріт Дениса Бойка.
Правда, і в них, крім кількох дальніх ударів у першому таймі нічого не вийшло. Обидві команди досить грамотно оборонялися, вміло перекриваючи зони, але обом не вистачало креативу. Загалом, було зовсім нудно і нецікаво. Ну це як для глядачів. Тренери ж, безсумнівно, навіть при такій грі отримали певну інформацію для роздумів.
Як підсумок – відразу вісім замін відразу після перерви: п’ять у Фоменка і три у його візаві Кахабера Цхададзе. Ну і гра відразу ж пожвавішала.
Якщо так можна сказати, першими почали грузини, на 50-й хвилині вказали нашій команді на слабке місце в центрі оборони. В результаті простенької комбінації Кенія опинився сам на сам з Бойком, але Денис виручив, парирувавши удар з близької відстані і в який раз давши всім зрозуміти, що саме він зараз є воротарем номер один в Україні.
І ще один висновок, який можна було зробити після цього епізоду: якщо вихід Кенії оцінювати, як тривожний дзвіночок, то українці на нього зреагували вчасно.
Синьо-жовті тут же додали в швидкості, затиснувши суперників на їхній половині поля. Різниця в класі команд стала відчуватися миттєво. І вже через п’ять хвилин Україна повинна була відігратися – на жаль, Кравець після класної проникаючої передачі Сидорчука запоров відмінний момент, пробиваючи з правої частини штрафного. В принципі, непогано виконував, метою у дальній кут, тільки вийшло трохи неточно.
Але минула лише хвилина – і Артем виправився. Правда, гол більшою мірою – заслуга… Двалі, який зробив абсолютно незрозумілу передачу своєму воротареві, навіть не подивившись, де той знаходиться. У підсумку м’яч потрапив у штангу, а вихором налетів Кравець тут же добив його в сітку, випередивши очманілий Лорію. Загалом, Двалі – двійка за необачність, а Кравцю – респект за реакцію і вміння постійно пресингувати суперників.
Отже, україна повела в рахунку, і гра стала виглядати ще цікавіше. Наші воодушивились, грузини стали відкриватися в пошуках контргри. Як наслідок – ще кілька небезпечних моментів біля воріт Лоріі і гол Коноплянки, який скористався передачею Морозюка, який перейшов у другому таймі на правий фланг і діяв в тандемі з Ксьонзом. До речі, непогана у них вийшла связочка. У плані роботи на атаку. Принаймні, Фоменко повинен був залишитися задоволений.
А ось що напевно не сподобалося тренерові і насторожило його – черговий провал в обороні, яким на 81-й скористалися наполегливі грузини. На фланзі недопрацював Ксьонз, втративши Кенії, Ракицький не встиг підстрахувати партнера, а Хачеріді програв позиційну боротьбу Вацадзе, який з центру штрафного майданчика пробив головою без шансів для Бойка.
Ну і, взагалі, кінцівку наші провалили. Там же ще був дуже небезпечний дальній удар Ананідзе, на який зреагував БОйко, і постріл Чантурии, після якого м’яч потрапив у поперечину.
В якійсь мірі збірної України пощастило зберегти переможний рахунок. Напевно, можна говорити про невміння зберігати концентрацію і сушити гру. Але це вже нехай Михайло Фоменко розбирається.
ГРУЗІЯ – УКРАЇНА 1:2
Голи: Вацадзе (81) – Кравець (57), Коноплянка (67).
Грузія: Лорія, Лобжанідзе (Аладашвілі,71) Кашія (Салуквадзе, 46), Амісулашвілі, Наваловский, Двалі, Окріашвілі (Кенія, 46), Казаишвили (Вацадзе, 71) Кобахідзе, Ананідзе, Цхададзе (Чантурія, 46).
Україна: Бойко, Хачеріді, Ракицький, Ксьонз, Гусєв (Шевчук, 46), Гармаш (Сидорчук, 46), Ротань (Тимощук, 46), Степаненко (Рибалка, 46), Морозюк, Коноплянка (Олійник, 76), Селезньов (Кравець, 46).
