Підопічні Михайла Фоменка у запеклій битві завоювали путівку у фінальний турнір чемпіонату Європи, відігравшись у компенсований час виїзного поєдинку в Словенії.
Підтримати збірну Україну в найважливішому матчі дворічного циклу в Марібор прибутку більше шестисот вболівальників, дуже натхненно і голосно які виконали державний гімн. А капела по-словенськи, ясна річ, звучала куди більш багатоголосо, але, здалося, не без ноток приреченості. Все-таки два «сухих» м'ячі, пропущених у Львові, свій відбиток накладали.Невдоволення Сречко Катанеца грою своїх підопічних у першому стиковому поєдинку знайшло відображення в двох ключових заміни. На лавці залишилися Йосип і Ясмін Куртич, замість них на поле зі стартових хвилин вийшли Роман Безьяк і Нейц Пічник. Обидва, забігаючи наперед, виконали великий обсяг корисної командної роботи, підтримуючи і нагнітаючи тиск на ворота Андрія П'ятова.
Воно принесло плід вже на 11-й хвилині після штрафного, традиційно небезпечного у виконанні Вальтера Бірси. Перший його удар наші, правда, відбили, зате наступний навіс став початком гольовий комбінації. Безьяк, вистрибнувши вище за інших, підкоригував політ м'яча так, що воротареві довелося відбивати його, напряму особливо не вибираючи – прямо перед собою. Добивання Миливое Новаковича заблокував у відчайдушному стрибку Артем Федецький, а ось Боштьяну Цесару вразити головою вже порожні ворота перешкодити було нікому.
Капітан господарів таким чином виправився за зароблений вже на першій хвилині «гірчичника». Рефері Чюнейт Чакир наочно продемонстрував, що готовий припиняти надмірну жорсткість, як і неспортивну поведінку, оштрафувавши Євгена Коноплянку, «купившегося» на провокацію суперника.
Хавбек «Севільї» був одним з найактивніших у складі гостей. На другій хвилині після його удару зі штрафного Саміру Хандановичу довелося впасти, вишукуючи м'яч у нижньому куті. В середині тайму пас Жені на «п'ятачок» ледь не втілив у гол Андрій Ярмоленко, але, вигравши позицію у Бояна Йокіча, динамівець не влучив по м'ячу. Ще через чверть години вже сам Коноплянка намагався вразити ціль ударом з середньої дистанції, але «вистрілив» вище.
Всі ці моменти ставали наслідком перебування м'яча під українським контролем. Налагодити його до перерви було справою не такою вже й простим. Як і струнко відіграти в обороні. Прикрих втрат, нервів, суєти – всього цього було більше, ніж у Львові. Більше, ніж хотілося б нам.
Втім, і суперник не з'явився залізним. Кожна хвилина, приближавшая словенців до фінального свистка, «обтяжувала» їх дії, що також породжувало невимушені помилки. Зразок тієї, що здійснив на 28-й хвилині Кевін Кампл, «обрезавшись» прямо в ноги Коноплянці і ставши співавтором виходу на ударну позицію Євгена Селезньова. Той, все-таки залишений Михайлом Фоменком у стартовому складі (багато прогнозували появу на вістрі атаки Артема Кравця), прицільно бив низом, але для Хандановіча такі спроби – горішки.
Куди більш небезпечним вийшов удар Коноплянки на початку другої половини гри – з відскоком від газону. Але голкіпер впорався і з цією неприємністю.
В умовах, коли вдалося позбавити словенців не тільки території, але і м'ячі, перша заміна збірної України – вихід Дениса Гармаша замість Сергія Сидорчука – виглядала доречною і логічною. У першій же атаці з його участю свіжий півзахисник міг навіть пробити з непоганої позиції, але не влучив по м'ячу.
Буквально слідом за цим «синьо-жовті» ще двічі довели справу до ударів, скориставшись тим, що в центральній зоні у господарів почали виникати помітні розриви.
Катанець відповів, кинувши в гру Йосипа Ілічіча – лідера команди, який в цей вечір повинен був стати «джокером». Але той деякий час лише спостерігав здалеку за тим, як ворота його команди бомбардують ударами не тільки Ярмоленко, але і... захист гостей ледь не в повному складі. Протягом якихось двох-трьох хвилин Ханданович змушений був відбивати два удари Владислава Шевчука, стільки ж разів таранив чужі редути Артем Федецький і, нарешті, Ярослав Ракицький «вистрілив» над поперечиною!
Словенці, очевидно, подібний виклик прийняли. Принаймні, та їх наступний гострий випад завершував захисник – все той же Цесар. Його удар головою після подачі кутового на 74-й хвилині П'ятов парирував справді якимось чудом, миттю згрупувавшись і пірнувши в нижній кут.
Наступний сейв нашого кіпера ознаменувався градом фаєрів, всіяли штрафний майданчик. Але куди небезпечніший для українців став «пожежа» ігровий – на 83-й хвилині свіжий Златан Любіянкіч отримав м'яч у центрі володінь П'ятова і, схоже, сам сторопів від такого подарунка. Удар у нього не вийшов.
«Гра нервів» на останніх хвилинах основного часу з боку господарів була оформлена в каскад кутових і вже звичних провокацій. Цесар напрацював на друге попередження, розбивши голову Кравцю, але арбітр словенця пошкодував. А ось Мішо Бречко, по-хамськи снесший Коноплянку, вмить побачив перед собою червоний колір. А кількома хвилинами пізніше опустився шлагбаум на шляху збірної Словенії до ЄВРО-2016. Відразу троє гравців української команди вийшли проти бідного Хандановіча. Кравець надав зрівняти рахунок Ярмоленко. Андрій тепер є не тільки автором найшвидшого гола української національної команди, але і самого пізнього, забитого в рамках двох таймів.
Підопічні Михайла Фоменка залишали поле під скандування нашого сектора: «Мо-лод-ці!» Ось уже з чим дійсно – не посперечаєшся. Незважаючи на важкий завершальний крок. Будемо сподіватися, найяскравіші матчі цієї команди ми побачимо влітку майбутнього року у Франції!..
СЛОВЕНІЯ – УКРАЇНА – 1:1 Голи: Цесар (11) – Ярмоленко (90+7). Словенія: Ханданович, Бречко, Іліч, Цесар, Йокіч, Крхін, Пічник (Ілічіч, 67), Кампл, Бірса (Лазарович, 80), Новаковіч, Безьяк (Любіянкіч, 68). Україна: П'ятов, Федецький, Ракицький, Хачеріді, Шевчук, Риболовля, Степаненко, Сидорчук (Гармаш, 61), Ярмоленко, Коноплянка (Тимощук, 90+6), Селезньов (Кравець, 80). Арбітр – Чакир (Туреччина). Попередження: Цесар (2), Йокіч (25), Пічник (38), Лазарович (90+4) – Коноплянка (4), Рибалка (32). Вилучення: Бречко (90+3).
