Наставник збірної України Михайло Фоменко підбив підсумки минулого року і поділився думками про майбутній ЄВРО. Минулий рік став історичним для головної футбольної команди країни – національної збірної. Після довгих років невдач в плей-офф українці зуміли подолати цей фатальний для себе етап відбіркового турніру і виступатимуть на чемпіонаті Європи. Якщо чотири роки тому, в 2012-му, наші футболісти брали участь в змаганні на правах господарів, поряд з командою Польщі, то зараз вперше поїдуть на ЄВРО в ролі команди, відібрав на турнір через кваліфікацію.
Найважчий матч-відповідь плей-офф зі Словенією, що почався з пропущеного гола в Маріборі, проходив для нашої команди в обстановці великого психологічного тиску – не тільки з боку трибун, але і з боку суперників, які постійно грубили на поле і провокували українців на відповідні фоли і незмінні в таких випадках санкції з боку арбітра. Аж до видалення з поля. Проте, хлопцям в синьо-жовтих футболках вдалося стримати натиск суперника в грі, а також знайти в собі волю і мужність для того, щоб не зірватися і не відповісти на провокації опонента. А в кінцівці матчу навіть забити гол у відповідь і остаточно схилити чашу терезів на свою користь.
Одним з головних творців цього успіху став тренер команди Михайло Фоменко. Михайло Іванович розповів про минулорічні іграх і зазначив, що для вдалого виступу на самому ЄВРО гравці повинні показати позамежну концентрацію і рівень самовіддачі.
– Яку оцінку ви б поставили своїй команді за 2015-й рік, зокрема, і відбірковий цикл, в цілому?
– Завдання виконано, це найголовніше. Значить, все було, в цілому, добре. Такого ж, щоб все було ідеально, в будь-якому випадку, не буває. Десь – сподобалося, десь – ні. Це життя. Взагалі, результат оцінюють вболівальники і журналісти. У нас, тренерського штабу, зовсім інші завдання – щоденна копітка робота для досягнення поставленої мети.
– Чи був якийсь особливий ключовий момент для команди в груповому турнірі?
– Виділив би першу гру з командою Словаччини, яку ми програли в Києві. Втратили очки на самому старті, це було прикро. Такий старт визначив те, що в кожної наступної гри потрібно боротися по максимуму, прагнути зробити результат.
– Чи можна було уникнути плей-офф?
– Рецепт простий, потрібно було вигравати всі ігри, що залишилися. Тоді ми б точно вийшли з групи з першого місця. Інша справа, як цього досягти …
– Тим не менше, довелося попотіти в плей-офф. Гра у відповідь зі словенцями була «валідольною» …
– Ми пропустили швидкий гол. І в цій ситуації потрібно було трохи скорегувати гру, підказати хлопцям. Навіть на такому стадіоні, в такій ситуації, до команди вдалося «докричатися», далі гра пішла трохи інша. Хлопці робили кожен те, що повинен був робити, виконували свої функції на полі.
Інша справа, що суперник грав не тільки в футбол … Було дуже багато провокацій, грубості, нас постійно хотіли вивести з себе. Хлопцям навіть говорив, що, по-моєму, у них є тренер спеціальний – по провокацій. На щастя, гравці не повелися на ці провокації, зіграли грамотно, дисципліновано. Ми були готові до того, що буде відбуватися.
– Яка збірна сильніша – та, яка два роки тому грала з французами в плей-офф і програла, або нинішня?
– Я не думаю, що ці команди потрібно порівнювати. Не можна стояти на місці, потрібно весь час рухатися вперед. Футболісти прекрасно розуміли своє завдання йти далі, досягати нових поставлених цілей. У команди зразка-2015 це вийшло.
– На адресу збірної постійно звучить багато критики. Потрібно мати залізні нерви, щоб спокійно реагувати на всі випади …
– Потрібно просто кожному робити свою справу. Ваші колеги часто видають бажане за дійсне. Сприймати потрібно все спокійно.
– Найчастіше вам дістається за обережність, зайвий прагматизм і футбол від оборони. Збірна України може бути ефективною, граючи по-іншому?
– У мене до вас те ж питання … Якщо у команди м’ячі немає, в який футбол вона повинна грати?
– Пресинг …
– Ось вона і пресингувала. Коли ми відбирали м’яч, ми хіба не атакували? Ми ж не оборонялися з м’ячем, хлопці йшли вперед, атакували …
– Скажімо так, з боку здається, що команда була набагато більш сконцентрована на обороні, ніж на атаці.
– Гра будується, перш за все, виходячи з суперника, якого ми маємо на даний момент, а не з побажань гравців або тренера. Далеко не завжди ми можемо дозволити собі бути першим номером.
– Хотілося б пройтися по персоналіях … Хто, в разі форс-мажору, може замінити Шевчука на лівому фланзі оборони, а Федецького – на правому?
– Я б не хотів обговорювати конкретних гравців. Це наша (тренерського штабу команди) особиста кухня, яка нікого не стосується. Природно, у нас є збори, на які ми запрошуємо широке коло кандидатів на кожну позицію, тих, хто добре проявив себе в клубі, переглядаємо їх. Інша справа, що не кожен гравець, який добре зарекомендував себе в клубі, може проявити себе і в національній збірній, де збираються найсильніші. Але, в будь-якому випадку, робота над складом йде щодня.
– Чи плануєте «вливати свіжу кров» напередодні або під час ЄВРО?
– На ЄВРО гратимуть найсильніші українські футболісти на даний момент. Хто це буде – поживемо-побачимо. Я виступаю за стабільність, так як гравець, що виявляє себе сьогодні, буде в хорошій формі і завтра. А якщо він зараз себе не проявляє, то з чого він раптом проявить себе через місяць.
– Поставлю питання інакше, що потрібно зробити, наприклад, футболістові луганської «Зорі», щоб вийти на поле в стартовому складі збірної України?
– Робити потрібно рівно те ж саме, що і раніше … Виходити на поле і доводити свій рівень майстерності грою в кожному матчі. Докладати максимум зусиль, навіть понад максимуму. Давати нам інформацію до роздумів … Щоб своєю грою вони змушували нас, тренерський штаб, брати їх в національну збірну.
– Просто складається цікава ситуація, коли гравці інших команд-лідерів вітчизняного футболу – «Шахтаря», «Динамо» і «Дніпра» – широко представлені в складі, а гравців «Зорі», яка йде на 3-му місці, практично немає …
– Повторюся, це не від мене залежить, чи не від моїх помічників по тренерському штабу. Це залежить від кожного конкретного гравця окремо. Якщо гравець покаже рівень майстерності, доведе нам, що заслужив місце в збірній, він буде в збірній.
– Як ви ставитеся до питання натуралізації гравців для збірної України?
– Негативно.
– Відповідно, Данило Сілва і Тайсон не уявляють жодного інтересу для тренерського штабу збірної?
– Так, це питання не обговорюється.
– А вже заграний за збірну України серб Марко Девіч претендує на поїздку до Франції?
– Це у нього треба питати … Все залежить від його рівня гри, від того, яку гру він буде демонструвати в своєму клубі. Якщо Девіч буде перебувати в хорошій формі, на нього, природно, звернуть увагу в штабі збірної.
– Проясніть ситуацію з виходом Зінченко на останніх хвилинах домашнього матчу з Іспанією. Гравець потім навіть не потрапив в список викликаних на матчі плей-офф …
– У цій ситуації не бачу нічого незвичайного. Ніякої проблеми. Гравця потрібно було заграти за збірну України, щоб його не заграли за інші національні збірні. Зараз це було зроблено «на перспективу». Поки що він молодий. Якщо ж він буде показувати рівень гри, який відповідає рівню «збірника», ми, зрозуміло, тут же запросимо його в команду.
– Яке завдання нашої збірної реально вирішити на ЄВРО?
– Головне завдання – вийти з групи. Вона поставлена перед командою і тренерським штабом, і ми будемо її вирішувати. Зараз нам потрібно сконцентруватися на трьох матчах групового етапу.
– Ви вже, зрозуміло, почали збір інформації по суперникам. Хтось вас вже встиг чимось здивувати?
– Абсолютно ні … Всі команди на долоні, проявили себе на досить високому рівні. Про збірну Німеччини і говорити нічого – діючий чемпіон світу. Поляки, коли грали з командою Німеччини у відбірковому циклі, зуміли з ними поділити очки – одну гру виграли і одну програли. До того ж, поляки зараз – зовсім інша команда, ніж та, з якою ми грали раніше. У ній з’явилося багато гравців команд топ-рівня. Команда Північної Ірландії виграла відбірковий турнір у своїй групі, що говорить багато про що … Група дуже складна нам дісталася.
– Тобто, ви не ділите суперників на Німеччину і інших?
Ну, чому … Нам би, може, і хотілося не ділити, але Німеччина входить в список топ-команд світового футболу. Матч з ними буде особливим.
– Той факт, що матч зі збірною Німеччини буде першим на груповому етапі – добре чи погано?
– Я не думаю, що від порядкового номера гри щось залежить. Все залежить від кінцевого результату. Жереб розпорядився так, що ми граємо з німцями перший матч. Значить, будемо грати перший матч. Більше це нічого не означає.
– Якщо збірна не вийде з групи – це буде провал?
– Це буде означати, що ми не виконали завдання. Називати це провалом … Я б назвав це просто невдачею …
– Те, що команда буде грати три матчі в трьох різних містах – це велика проблема?
– Ми тільки перший матч проводимо далеко від своєї бази, два інших – поруч. Я б не сказав, що ця ситуація чимось відрізняється від інших великих турнірів. Звичайна ситуація. Наприклад, коли граєш спарені ігри, одну вдома – іншу на виїзді. Гравці до цього звикли. Інша справа, коли там буде проводитися чемпіонат, червень-липень, в цей час там буде жарко і дуже волого, поруч водойми. А, з іншого боку, в цій ситуації будуть всі команди. І всім буде так само складно пристосуватися до погодних умов, як і нам.
– Новий контракт з вами, укладений після грудневого Виконкому ФФУ, розрахований на півроку і закінчиться після ЄВРО-2016. Ці терміни ініціювала ФФУ або це було ваше пропозицію?
– Це було обопільне рішення.
– Ви допускаєте, що можете залишитися в збірній і після ЄВРО у Франції?
– Загадувати так далеко … Поживемо-побачимо. Поки говорити щось на цю тему рано.
– Чи можна сказати, що робота зі збірною України – це найскладніше, що було у вашій тренерській кар’єрі?
– Я б не сказав, що це найскладніше. Справа в тому, що це інша специфіка роботи, ніж в клубі. У клубі ти працюєш щодня, у збірній – певну кількість часу. З іншого боку, в клубах – одні футболісти, в збірної – інші. Тут збираються найкращі гравці України. Тому працювати приємніше з футболістами.
– Ця робота забирає більше нервів …
– Це все – наслідок … Адже рівень відповідальності вище. Команда виступає за честь країни. Тому, природно, тут куди більшу напругу. Міру відповідальності розуміють і футболісти, і тренерський штаб. Нервів йде досить.
– Чи був такий момент протягом останніх трьох років, коли ви пошкодували, що погодилися очолити збірну України?
– Якщо дав згоду, то який сенс вже жаліти … Насправді, що в клубах доводиться багато витрачати нервів, що в збірній. У клубах, можливо, навіть більше нервів витрачаєш, так як ігор більше.
– У той час, поки ви керуєте збірної, змінилося керівництво ФФУ. Це якось позначилося на вашій роботі? Щось змінилось?
– Ні, абсолютно нічого. Під час відбору на ЄВРО ставили максимальну задачу – потрапити до фінального турніру. Перед Євро поставили нове завдання. Змінюються завдання, а в плані повсякденної роботи залишається такою нічого. Все йде своєю чергою.
