Кореспондент «СЕ» вивчає нинішню команду Фатіха Теріма і виділяє слабкі місця, на які Андрію Шевченку варто було б натиснути.
Тиснути НА ПРАВИЙ ФЛАНГ ЗАХИСТУ
Якщо вивчати захист збірної Туреччини, то навіть на тлі всіх кадрових проблем (про них мова піде нижче) впадає в очі уразливість – в порівнянні з іншими позиціями – правого флангу.
Якщо в центрі є партнер Драгович по «Байєру» Омер Топрак, якого вважають одним з кращих захисників бундесліги, зліва відразу три кандидати Кейдаші, Килдирим і Хакан Балта (хоча для нього в останні роки все ж звичніше місце в центральній зоні), то справа після відмови від виступів за збірну Гекхана Генул – повний швах. Шенера Озбарайклі з «Фенербахче» – єдиний правий захисник, якого Терім викликав до збірної. При цьому в складі «канарок» Шенера – лише другий вибір після запеклого голландця ван дер Віла. Якщо щось трапиться з ним яка травма, міняти 26-річного захисника буде просто ніким.
При цьому сам по собі Озбарайклі – не бозна-яка зірка, він славен більше підключеннями до атаки, володіє сильним ударом, але в захисті відпрацьовує на середньому рівні. З огляду на, що напарником по флангу Шенера буде Емре Мор, якого називають «турецьким Мессі» (з усіма побічними ефектами – турок, як і «прототип», що не перенапружується в обороні), питання тільки в тому, щоб у самій збірної України вистачило сил напружити опонентів. Соболь непогано проявив себе проти ісландців, але в цей раз йому більше доведеться відпрацьовувати ззаду з урахуванням ставки турків на талант того ж Мора. Тому у Шевченка буде непроста дилема: довіритися Коноплянці, який практично не грає в цьому сезоні, або дати шанс комусь із конкурентів? Але ж від правильної відповіді на це питання може залежати доля матчу.
ВИКОРИСТОВУВАТИ ЧИСТОГО атакуючого хавбека
Друге вразливе місце нинішньої збірної турецкопідлеглого – опорна зона. З часів виступів натуралізованого бразильця Марко-Мехмета Ауреліо гравців європейського рівня тут не водилося. А тут ще й сумнозвісний конфлікт зачепив одного з найкращих них – Сельджука Інана. Є Мехмет Топал, але Терім частіше використовує його в центрі захисту. Є Окай Йокушлу, який виступає за провалює старт сезону «Трабзонспор».
Не густо (на тлі української пристрасті до опорникам – так точно) і за кількістю, і за якістю. А з урахуванням того, що інші гравці команди Теріма за задумом тренера, давнього адепта атакуючого футболу, більше працюють на творення, цим можна і потрібно скористатися. Шевченко варто дати шанс одному з молодих атакуючих центрхава – Коваленко або Зінченко, не настільки важливо, кому саме, хоча логічніше виглядало б довіру Віктору, так як Олександр тільки-тільки оговтався від травми і недавно дебютував в ПСВ. Один в один будь-який з них здатний втекти або обіграти, на вибір, будь-якого опорника суперника, а далі вже розбиратися (на пару з центрфорвардом) проти неідеальної захисту османів.
НЕ фолити У СВОЇЙ ШТРАФНИЙ
Рада, що здається загальним лише на перший погляд. Адже в складі збірної Туреччини виступає фантастичний майстер штрафних ударів Хакан Чалханоглу, в активі якого є голи і з 40 метрів! Мабуть, саме його варто назвати найкращим фахівцем з штрафним не тільки в бундеслізі, а й в Європі на даний момент. Виконавців такого рівня, причому здатних пробити і на силу, і на техніку, не було з часів розквіту Жуніньо Пернамбукано, якого сам півзахисник «Байєра» називає своїм зразком для наслідування. За останні чотири сезони на його рахунку 49 м’ячів, і два десятка з них проведено саме зі стандартів.
З урахуванням того, що в нападі у турків зібрані кращі бомбардири поточних першостей Франції (Ердінч), Голландії (Унал) і, власне кажучи, Туреччини (Тосун), кожен з яких знаходиться в хорошій формі і досить вміло заробляє фоли, завдання надскладна. З урахуванням травми Ракицького, який пропустить матч, і зовсім майже нездійсненне, адже Хачеріді і Кучер – не самі рухливі захисники в світі, а до того ж обидва знаходяться не в ідеальній формі.
Неприємна новина полягає в тому, що навіть якщо «зламати» Чахланоглу (це всього лише припущення, а не заклик до конкретної дії), то і без нього в Туреччині знайдуться майстри штрафних справ. Той же Мор може пробивати на техніку, а згадуваний вище Шенера – на силу.
НЕ СОРОМИТИСЯ ПРОВОКУВАТИ СУПЕРНИКА
Ймовірно, найважливіший психологічний момент. У збірної України вистачає технічних гравців, які в стані не просто обіграти опонента, але при цьому і принизити його. Ярмоленко з його «педаладамі», артист Коноплянка, ті ж Зінченко (подивіться нарізку його фінтів за «Уфу») з Коваленко. У суперниках у них – одна з найгарячіших до вподоби збірних Європи, яка буде грати перед божевільними уболівальниками, на очах у яких будь-яка помарка буде виглядати катастрофою. Це не може не нервувати гравців команди і тренера, який вплутався в конфлікт з низкою ще недавно незамінних людей.
Більш того, ті, хто замінили Турана і компанію, будуть пристрасно бажати проявити себе: поки полум’я скандалу не погасили і ще залишається шанс застовпити за собою місце в основній обоймі. Так що можна, не надто ризикуючи, припустити, що турки будуть на нервах, всіх буде підхльостувати бажання проявити себе, зашкалює адреналін. І тепер уявіть, що тебе обіграють «полотерскім» фінтом. Німець Мануель Грефе – не найбільший любитель карток (в цьому році показав 75 «гірчичників» у 21 грі, яку обслуговував), але він досить безстрашний, щоб не йти на поводу у вболівальників.
Питання в тому, щоб свідомо провокувати ситуації, в яких нехай можна отримати по ногах, але зате в результаті заробити для команди фол / штрафний / чисельну перевагу. Андрій Шевченко багато років варився в казані серії А, частина його помічників – просто італійці, там люблять такі цинічні штуки, так що можна сподіватися на те, що підказку грати на нервах у турків наші отримають.
НЕ БОЯТИСЯ ГРАТИ ПЕРШИМ НОМЕРОМ
Прямий висновок з попередніх кількох пунктів – своєрідне спілкування. Ця збірна Туреччини має не найкращим підбором гравців, більшість з яких заточене під атакуючу модель гри, яку прищеплює Терім. Що робити без м’яча – вони не знають і просто не привчені до цього. Тому якщо відняти м’яч у турків, то тут-то і підуть нерви, виявляться слабкості і на фланзі захисту, і серед опорників.
У нас зараз підросло покоління гравців, які можуть і звикли діяти не за принципом «все в захисті, а там – на контратаці щось придумаємо», а дійсно диктувати свою гру. Ця Туреччина – не зіграна в світі команда, у неї вистачає дір, якими можна скористатися. Питання тільки в тому, щоб донести цю думку до гравців. Тим більше, після стартової домашньої нічиєї, коли ми втратили очки не тільки через нереалізований Коноплянкою пенальті, а й з-за «проспав» початку матчу оновлена збірна України повинна була запам’ятати, що восени спати на поле небезпечно. Можна елементарно замерзнути. Навіть в теплій Туреччині.
