Григорій Суркіс: «Шевченко вже зжив в собі гравця»

В ексклюзивному інтерв’ю «Футбольному клубу» віце-президент УЄФА, почесний президент ФФУ Григорій Суркіс розкриває деталі нещодавнього перебування в Україні глави Європейського футбольного союзу Александера Чеферина, пропонує рецепт вирішення проблеми орендованих гравців, а також зазначає очевидний прогрес у грі збірної України.
– Григорій Михайлович, президент УЄФА залишився задоволений візитом в нашу країну? Які його основні підсумки?

– У Києві, якому довірено проведення фіналу Ліги чемпіонів 2018 року, Александер Чеферін провів найважливіші зустрічі з першими особами країни. Так, Президент України Петро Порошенко, подякувавши главі УЄФА за солідарність з нашим народом, отримав від нього запевнення в тому, що позиція УЄФА щодо анексованого Російською Федерацією Криму залишається незмінною.

У свою чергу Володимир Гройсман від імені уряду України поінформував президента УЄФА про масштаби робіт, які гарантують належну підготовку нашої столиці до майбутніх подій. Адже ми будемо приймати не тільки матч чоловічої Ліги чемпіонів, але і жіночий фінал, який пройде на стадіоні імені Валерія Лобановського.

Приємно вразила високого гостя з Ньона і його зустріч з легендою світового боксу, нині – мером Києва Віталієм Кличком. Я чув, як пан Чеферін довго і активно спілкувався з нашим градоначальником про те, як саме міська влада збирається облаштувати інфраструктуру для якісного та безпечного проведення футбольного свята. Було видно, що голова УЄФА ні хвилини не сумнівається в реальності запевнень авторитетного спортсмена і політика. Це той випадок, коли ділова репутація людини говорить замість нього.

Зрозуміло, побачивши своїми очима НСК «Олімпійський», Александер Чеферін залишився задоволений тим, як виглядає головна єврокубкова арена 2018 року. Побував він також у Одесі на матчі Україна – Фінляндія, та й взагалі в повній мірі отримав можливість особисто переконатися в тому, наскільки гостинна наша країна.

– В Одесі, до речі, збірна України здобула перемогу, завершивши осінню частину відбору ЧС-2018 на другому місці в групі. Тренерський дебют вдався Андрію Шевченку?

– Ну, якщо головний тренер каже, що кращої кінцівки року не міг би побажати і він сам – що до цього можна додати? Хіба тільки те, що під його керівництвом наша збірна дійсно демонструє більш сучасний футбол.

А взагалі-то відчувається, наскільки Андрій скучив за футболом. Мені це дуже імпонує. Я бачу, як у нього горять очі, з якою жадобою він занурюється в процес. Мабуть, це важливіше всього на початковому етапі роботи. А знання і досвід поступово будуть накопичуватися.

Ще, що я з задоволенням помітив, це те, що Шевченко вже зжив в собі гравця. Він сприймає гру цілісно, дивиться на неї з точки зору загальнокомандних дій. А амбіцій і вимогливості в роботі йому ніколи було не позичати. Побажаємо ж Андрію, щоб його не залишала ще й удача.

– На тлі результатів національної збірної виступу наших клубів на міжнародній арені не настільки вражаючі…

– Мабуть, ви маєте рацію. Провідним клубам України дійсно не вистачає стабільності. У минулому сезоні, наприклад, «Динамо» і «Шахтар» в чому перевершили наші очікування, як за рік до того і «Дніпро», який дійшов до фіналу Ліги Європи. Звичайно, на тлі тих результатів і останніх успіхів збірної нинішня єврокубкова кампанія, якщо оцінювати її в цілому, виглядає не так яскраво.

У Лізі чемпіонів далеко не блищить «Динамо», переживаючи на марші болючий, але неминучий процес оновлення складу. З іншого боку, в команді Сергія Реброва з’явилися такі футболісти, як Віктор Циганков та Артем Бесєдін – майбутнє не тільки київського клубу, але і збірної України.

На жаль, в найпрестижніший клубний турнір не зумів кваліфікуватися «Шахтар», який на сьогодні об’єктивно дає фору не тільки іншим нашим командам, але й багатьом європейським середняків. Подивимося, як високо команда Паулу Фонсеки, вельми цікавого і делікатного тренера, підніметься навесні по сітці Ліги Європи.

На мій погляд, на своєму рівні цієї осені на міжнародній арені поки виступає тільки «Зоря», якої в ряді матчів відверто не вистачало везіння. А ось «Олександрія» та «Ворскла», при всіх їх складності, розчарували. І, думаю, не тільки мене. Від них теж всі чекали більшого. У підсумку клубний коефіцієнт України за сезон 2016/17 може бути рекордно низьким.

– Чи вбачаєте ви в цьому початок тривожної тенденції?

– Думаю, всім очевидно, наскільки знизився за останні два роки рівень чемпіонату України. Економічна криза, військові дії вимили з нього чимало класних футболістів. Правда, при цьому небачений досі шанс заявити про себе отримала молодь, випускники футбольних академій. Будемо сподіватися, скористаються ним не тільки Коваленко і Соболь. Як на мене, цілком зріло вже виглядають ті ж Циганков і Бесєдін, на підході Борячук і Яремчук… Завдяки вітчизняним талантам клас внутрішніх турнірів і має підвищитися.

А тенденцією я б назвав невідворотність дії законів економіки – ось чому УЄФА у свій час ввів у футбольний ужиток поняття фінансового фейр-плей, акцентуючи увагу на необхідності балансування клубних доходів і витрат. На жаль, не всі клуби, в тому числі і українські, сприйняли тоді сигнал з Ньона. Наслідки цього ми зараз і спостерігаємо.

– ФФУ та Прем’єр-ліга можуть якось вплинути на ці процеси? Адже, як кажуть, краще пізно, ніж ніколи…

– Я вважаю, що всі, хто зацікавлений в прогресі вітчизняного футболу, не має права спокійно спостерігати за тим, що відбувається. Ми повинні вишукувати резерви для підвищення конкурентоспроможності клубів і чемпіонату. Так, якщо втратила актуальність тема посилення ліміту на легіонерів, її дійсно є сенс поки відкласти. Але, скажімо, орендовані футболісти повинні брати участь у всіх без виключення матчах, навіть проти рідних клубів.

Адже що відбувається, коли «Шахтар», «Динамо» або хтось ще використовує своє право вето і забороняє перспективним футболістам в очних зустрічах виходити на поле за інші команди? Ми в’яжемо самі себе по руках і ногах, послаблюючи Прем’єр-лігу. Адже заборони, як правило, передують найбільш цікаві та напружені матчі, знижуючи їх інтригу. Звичайно, це дратує глядачів і, м’яко кажучи, не сприяє підвищенню загального турнірного напруги.

– У вас є рецепт, як подолати орендне вето?

– А навіщо винаходити велосипед? Ви ж знаєте, що УЄФА категорично проти подібних заборон. У дисциплінарних правилах УЄФА все це чітко прописано. Згадайте, наприклад, випадок з Тібо Куртуа. Навесні 2014 року в пресі з’явилася інформація, що він, тоді ще голкіпер «Атлетіко», взятий в оренду у «Челсі», не зіграє в матчах між цими клубами в Лізі чемпіонів з-за вето лондонців.

УЄФА тут же зробив офіційну заяву «про чистоту конкуренції», у якому роз’яснив – жоден клуб не може впливати на суперника при виборі складу на гру! Було підкреслено, що будь-який пункт контракту між клубами, обумовлює вихід того чи іншого гравця на поле, не має ніякої сили в турнірах УЄФА. Скажу навіть більше. Найменша спроба примусу до виконання такої умови контракту вважалася б прямим порушенням дисциплінарних правил УЄФА і відповідно тягла за собою найсуворіші санкції.

Погодьтеся, ніщо не заважає організаторам українських змагань прописати в регламенті такі ж чіткі і однозначні умови. Не потрібно нічого вигадувати – досить запровадити в життя вже напрацьоване рішення, використовувати європейський досвід. На мій погляд, необхідно було зробити вже давно.

– Досить давно, ще в 2010 році ви запросили на роботу в ФФУ П’єрлуїджі Колліну. Нині, коли його критикують, падаючи часом на відверту лайку, як ви оцінюєте діяльність куратора українського суддівського корпусу?

– Він надав неоціненну послугу футболу України, перезавантаживши всю систему підготовки наших арбітрів. Зрозуміло, з’явилися незадоволені – ті, кого П’єрлуїджі за професійну неспроможність на гарматний постріл не підпускали більше до роботи. Вони і будують підступи, разом з мисливцями за скандалами розвиваючи сегмент жовтої преси. Що ж, це їх право, такий їх особистий вибір, нехай і дуже далекий від інтересів футболу.

На користь же італійця красномовно говорить той факт, що перед стартом минулого сезону ФФУ пролонгувала його контракт. Так і Виконком УЄФА у травні 2016-го продовжив повноваження Колліни як старшого офіцера з питань суддівства ще до 2020 року. Це і є найкраща оцінка його діяльності.

– Футбольний сезон зовсім скоро піде на канікули. Ви вже здогадуєтеся, чим найбільше запам’ятається вам цей рік?

– Стривайте підбивати підсумки. Попереду ще два тури єврокубків, достатньо роботи за різними напрямами і в адміністрації, членів Виконкому, президента УЄФА. Скажімо, після візиту в Україну Александер Чеферін встиг побувати на презентації логотипу ЄВРО-2020 в Будапешті. А в четвер його чекає вже гостинна Софія, де наша офіційна делегація буде присутній на урочистому відкритті болгарського національного центру футболу «Бояна», створеного за підтримки ФІФА та УЄФА. Досить щільний календар подій і далі.

Словом, підвести риску під 2016 роком раніше 9 грудня, коли в Ньоні відбудеться останнє засідання Виконкому УЄФА, ніяк не вийде. Точно так само передчасно озвучувати і якісь плани на 2017-й.

footclub.com.ua

Author: Іван Муженко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *