Куратор вітчизняних збірних Мирон Маркевич поділився думкою щодо поєдинку збірної України з хорватами, вказавши на головні проблеми синьо-жовтих.
– Мирон Богданович, чи могла наша збірна у Загребі не програти?
– Чому ні? Зрозуміло, що ми грали з командою, у якої всі футболісти дуже кваліфіковані. Але ж у нас були шанси вразити ціль. Виходить, все просто: хорвати забили, а нам це зробити не вдалося.
– У чому, на ваш погляд, головна причина поразки?
– У балканців гравці досвідченіші, ніж у нас (при тому, що середній вік виходили на поле футболістів збірної України – 26,8 року, збірної Хорватії – 26,4. – Прим.авт.), і це, думаю, в кінцевому підсумку зіграло головну роль. Тим більше що у синьо-жовтих на поле вийшов Микола Матвієнко, для якого це був дебют в національній команді. Захисну лінію довелося перебудовувати. У такому поєднанні наша оборона ще ніколи не виступала. Не варто забувати, що після травми не мав достатньої ігрової практики Кравець, відчувалося, особливо в першому таймі, що не в тонусі Коноплянка. Але навіть при всіх цих складнощах тренерський штаб вийшов із ситуації з честю. Так, взяти очки не вийшло, але перспектива є – це однозначно.
– Картаті зіграли в той футбол, якого від них очікували?
– Якщо судити з того, що я бачив раніше, підопічні Анте Чачіча виступили не на своєму звичайному рівні. Але й наша команда не показала всього свого потенціалу. А взагалі, вважаю, поєдинок був з рівними шансами на успіх. Але гол Калініча все змінив. А потім хорвати втримали здобуту перевагу на досвіді. У другому таймі вони не ризикували, приділивши максимум уваги обороні.
– Однією з причин поразки може бути той факт, що балканці зараз в тонусі, а в українських футболістів, не рахуючи легіонерів, у більшості з яких серйозні проблеми з ігровою практикою, за спиною лише місяць офіційних матчів…
– Звичайно. Про це навіть говорити не варто. Це не в якості виправдання – такі реалії. У хорватів гравці в накаті, а ми зимували майже три місяці… Ну нічого, влітку якість гри і результат, вірю, буде краще.
– В принципі, нас влаштовувала і нічия. Тому синьо-жовті збільшили темп лише після пропущеного гола?
– Навіщо лізти на рожен, якщо цього не потрібно? Природно, що у другому таймі довелося йти в атаку великими силами, результат примушував. Але в цілому кинулося в очі велика кількість передач назад, може, на цьому ми й погоріли…
– Картаті побоювалися нас, раз у другому таймі віддали ініціативу?
– Вважаю, що принаймні вони поважали силу збірної України, після забитого м’яча, точніше, у другому таймі, захищалися великими силами, щоб максимально убезпечити свої ворота.
– Здалося, що Коваленко випадав з гри…
– Віктору видали багато авансів, зокрема, вітчизняна преса. Йому потрібно ще багато працювати над собою. Не варто говорити, який він великий. Молодий футболіст тільки на початку свого шляху, а тут Шахтар, Ліга чемпіонів, національна команда… Психологічно важко в такому віці справлятися з усіма цими нюансами. І це не єдиний випадок, коли молодий виконавець трохи заграє, а журналістська братія його вже підносить до небес. Ці хлопці ще нічого з себе не представляють. Болючіше падати… Аванси потрібно видавати, коли гравці хоч чогось досягнуть, а не після одного забитого м’яча.
– Добре, а як вам дебют на такому рівні Матвієнко?
– Він зіграв добре. Але знову ж таки – не потрібно влаштовувати навколо Миколи ажіотаж. Дай Бог, щоб він прогресував, у нього для цього є всі задатки. Ще раз повторю, молоді футболісти повинні розуміти, що вони поки нічого із себе не представляють, —тоді можливий прогрес.
– Але ви не будете заперечувати, що в Едуарда Соболя на лівому фланзі оборони з’явився гідний конкурент?
– Не буду. Матвієнко потрібна ігрова практика, і добре, що він зараз виступає в Карпатах, оскільки в Шахтарі йому найближчим часом навряд чи світить статус основного гравця, враховуючи силу Ісмаїлі, який перебуває в запасі Азеведо.
– Пропущений гол став наслідком виконавської майстерності футболістів збірної Хорватії?
– Я вже говорив, що наші хлопці занадто захопилися передачами біля своїх воріт. Добре ще, що в дебюті поєдинку Манджукіч пробачив після обрізки Коваленко.
– Беззуба гра нападників – наслідок проблемного виходу з оборони?
– Часом у наших хлопців непогано виходив вихід з-під пресингу за рахунок передач, але загальної картини не вийшло з-за різного ступеня готовності футболістів. Кравець добре рухався, але йому, знову ж, як здалося, не вистачило винахідливості, легкості, якщо можна так сказати, з-за того, що він пропустив кілька тижнів через травму.
Впевнений, що тренерський штаб внесе корективи в дії команди, оскільки в матчі з фінами нам потрібна тільки перемога.
– Євген Коноплянка не забиває за збірну вже більше півтора років. Хіба лідер національної команди може бути таким?
– Не потрібно бути великим фахівцем, щоб зрозуміти проблеми Жені. За великим рахунком, він не грає. Севілья, Шальке… Мабуть, не його це. Мені здається, агенти, які супроводжують футболіста, повинні трохи думати, куди, що і як. Коноплянці необхідно знайти свого тренера, щоб йому довіряли, тоді він може принести команді багато користі, він класний гравець. Але, на жаль, поки що все мимо…
– Якщо супротивник закриває того ж Коноплянку чи Ярмоленка…
– (Перебиваючи.) Це було помітно неозброєним оком. Коли м’яч був у Євгена чи Андрія, на них перемикалася відразу по три суперника – один атакував, а ще двоє страхували. Видно було, що хорвати добре вивчили гру українців.
– Які ваші прогнози щодо подальшої боротьби синьо-жовтих за перше місце у відбірковій групі?
– Потрібно перемагати. Найближчі три гри – проти Фінляндії, Туреччини та Ісландії – стануть визначальними. У цих зустрічах необхідно брати як мінімум сім очок.
