Ще напередодні чемпіонату світу 2018 проскакувало кілька ознак, що Німеччина не готова до великих перемог на ЧС. Уже тоді від атмосфери в збірній “тхнуло” нехорошою напругою в повітрі, але німці не нагнітали і зберігали спокій. Не допомогло – в Росії Німеччина остаточно провалилася, не просто не вийшовши з групи, а при цьому зайнявши там останнє місце.
Що ж так “розвалило” Бундестім?
Невиклик Лероя Сане через тренерські принципи
У плані вибору складу саме відмову взяти Лероя Сане на ЧС будуть ще довго згадувати Льову. Так, Сане – це не Нойер, Кроос або Мюллер, у нього немає статусу “невід’ємна частина збірної”. Але коли Льов відмовився від Сане, багато хто здивувався – чому за Бундестім не зіграє один з кращих гравців Ман Сіті (до слова, кращий молодий гравець сезону АПЛ) і найрезультативніший німець сезону в топ-5 європейських чемпіонатів?
Звичайно, для Льова це було принципово після літа 2017-го, коли Сане відмовився грати за Німеччину на Кубку Конфедерацій чисто з особистих причин. ЗМІ ж Лев розповідав, що зробив важкий вибір між Сане та Юліаном Брандтом, який на ЧС зіграв в сумі лише 19 хвилин …
А швидкий і технічний Сане дуже б знадобився повільній та незабівній атаці Німеччини на ЧС.
Бійка Джошуа Кімміха і Антоніо Рюдигера
По суті, таких інцидентів в будь-якій команді трапляється по два на рік. Але у випадку з Німеччиною це був зайвий удар по атмосфері збірної та додаткова “цеглинка” у вантаж тиску за результат.
Кімміх і Рюдігер розлютилися на тренуванні перед “товарняком” з Австрією, їх швидко розняли, але осад залишився. А разом з цим, швидше за все, залишився й побічний ефект для захисної лінії Бундестіму. Як показали матчі ЧС, із захистом у Німеччині було все досить сумно.
Воротарське питання: чому пост №1 довірили Нойєра?
Ще в минулому році ця тема взагалі не могла з’явитися на світ – Мануель Нойер був беззаперечним першим номером Бундестіму. Поки восени 2017-го не зламав ногу і не вилетів на довгий термін …
Після цього Німеччина грала кваліфікацію ЧС без Нойєра, а сам голкіпер відновився тільки в травні – як раз, коли прийшов час визначатися з заявкою на ЧС. В принципі, німці були не проти бачити Мануеля в складі збірної на чемпіонаті світу, але виникало багато питань щодо статусу основного воротаря. Тому всі дружно перевели погляд на Лева.
А Лев тут дав слабину. Спочатку тренер говорив, що ніхто (в тому числі і Нойер) не може поїхати на ЧС без належної ігрової практики в клубі (де у воротаря було тільки 4 матчі за Баварію в усіх турнірах). А трохи пізніше Йоахим вже заговорив по-іншому: “Якщо Нойер буде готовий на всі 100, то поїде на ЧС”. Тут же читалося, що не просто поїде, а й буде основним у збірній, так як саме Нойєра награвав тренер в товариських матчах напередодні мундіалю.
Звичайно, Нойер каші не зіпсував в збірній Німеччини, але і не створив подвигів, які робив раніше в футболці Бундестіму (і які так потрібні були збірній в Росії). У деяких моментах Мануель діяв невпевнено, ледь уникаючи результативних помилок, а в кінці матчу з Кореєю і зовсім осоромився, втративши м’яч на чужій половині поля та дозволивши корейцям забити у порожні ворота.
Зустріч Озіла та Гюндогана з президентом Туреччини
Нічого особливого: просто зустріч, просто подарунки у вигляді футболок і просто фото на пам’ять – Месут Озіл і Ілкай Гюндоган провели приємну для себе зустріч з президентом Туреччини Реджепом Ердоганом, коли той був у Англії.
Але тут не без тонкощів. Озіл і Гюндоган – футболісти турецького походження, але з німецьким паспортом і чималим (особливо Озіл) авторитетом у збірній Німеччини. Тому Німецькому футбольному союзу це не сподобалося, і футболісти були гарненько засуджені в Німеччині за недостатню відданість демократії та німецьким цінностям.
В результаті обидва хоч і поїхали на ЧС, але на відміну від Озіла Гюндоган всі матчі просидів на лавці навіть без натяку на вихід на поле. Мабуть, дарма Ілкай написав на врученій Ердогану футболці: “Моєму гідному президенту з великою повагою”.
Критика Хуммельса
Це було вже одним з останніх штрихів нехорошого стану Бундестіму на ЧС. Захисник Матс Хуммельс після програного матчу Мексиці розкритикував гру Німеччини: “Коли сім або вісім гравців атакує, очевидно, що наступальні сили будуть значно більшими, ніж стабільність захисту”.
Звичайно, захисник мав рацію, але при цьому Хуммельс неабияк порушив субординацію, фактично і відкрито тицьнувши носом Лева в проблеми Німеччини. А це ще один момент дестабілізації ситуації в збірній.
Що в підсумку?
У підсумку все призводить до того, що історія Йоахіма Льова в збірній Німеччини завершена. І не тільки через тих чи інших рішень, або ж нездатності впоратися з проблемами. Тренер вичерпав себе біля керма Бундестіму за багато років, на ЧС-2018 не дав команді нічого нового та не зміг врегулювати складну ситуацію в збірній.
