У сезоні, що завершився, львівська гандбольна «Галичанка» виборола бронзові медалі. Зважаючи на те, що у важкий фінансовий період команду покинули майже уся «основа», такий результат львівських гандболісток можна вважати успішним. Про важкі часи «Галичанки», її теперішнє та майбутнє ексклюзивно turnir.com.ua розповів президент команди Ростислав Кисіль.
Ростиславе Федоровичу, яку команду у новому сезоні побачить львівський вболівальник ?
Перш за все скажу, що команда у Львові буде, а от якою вона буде – залежитиме від багатьох обставин. Є два варіанти: ми знову витрачаємо великі кошти, купуючи дорогих виконавців, і боремося за перше місце, а другий – залучаємо наше молоде покоління. Орієнтовно через тиждень будемо обговорювати це питання і приймати правильне рішення. Швидше за все, будемо розвивати власний гандбол і дамо можливість проявити себе молодим дівчатам з училища фізкультури. Аби вони заграли, потрібно кілька кваліфікованих гравців. У «Галичанці» вони будуть.
Підсилювати команду будете?
Підсилення в команді буде. У нас найслабші місця – лінійна та на півсередня позиції, і як мінімум, їх ми будемо змушені закрити. Якщо Юля Снопова не гратиме у наступному сезоні, то доведеться також ще їй знайти гідну заміну. Якщо укріпимо ці позиції, нам під силу буде боротися за друге місце. Загалом, таке завдання й ставимо на наступний чемпіонат. Це друге-третє місце. Вважаю, що «Смарт» – сильний колектив, який також міцно стоїть фінансово. Побороти їх так званим «другим варіантом» буде складно, а боротися з «Мотором» ми зможемо.
Чи залишаться в команді теперішні лідери Вікторія Борщенко, Наталя Туркало, Тетяна Штефан та Анастасія Безсмертна?
Так, вони залишаться в команді. Усі дівчата дали на це згоду. Також ми маємо 6 гравців з училища, яким по 16 років, й вони можуть виступати у чемпіонаті. Очевидно, ці дівчата прийдуть в команду, навіть якщо будуть резервістами. Наше завдання – зберегти лідерів і добрати кількох гравців високого рівня, підтягнути в команду молодь, аби разом із досвідченими гравцями вдосконалювали свій рівень гри.
У важкий період команду покинули не всі лідери. Як вдалося втримати у Львові, скажімо, Вікторію Борщенко?
Загалом, жалію, що склалася така ситуація. На той час я не був в Україні, а замість мене прийняли неправильне рішення. Ми могли втримати колектив і спокійно боротися за перше місце. Зібрати ту команду, яка тоді була у «Галичанці», буде дуже непросто. Це були зірки. Такою командою ми б могли навіть добиватися певних результатів на міжнародній арені. Якщо конкретніше, то деяких гравців довелося по-телефону «знімати» з поїзда. Одна з них навіть їхала в іншу країну. Мова йде про Наталю Туркало. Я подзвонив і сказав: «Наталю, залишайся, ми тобі платитимемо зарплату. Для чого тобі їхати у Білорусь, де невідомо що тебе чекає?». У Вікторії Борщенко є львівські корені, і це – один з вагомих факторів, чому вона залишилася. Ці гравці – патріоти «Галичанки» і мають свої певні інтереси у Львові.
Тобто, якби ви були в Україні, ніяких змін в команді не відбулося б?
Не можу так сказати. Утім, жалію, що так сталося і що ми не вибороли золоті медалі.
Чи є випадки, коли гандболістки, які покинуи команду у важкий час, тепер хочуть повернутися?
Так. Це збірниця Ольга Ващук, яка тепер виступає у «Моторі». Вважаю, що за останній рік як гравець вона суттєво виросла. Також можуть повернутися наші білоруски Анастасія Каменщикова та Лілія Артюхович, однак – це великі кошти. Ми розглядаємо варіант: йти на ці витрати і чи вони дадуть результат. Якщо збиремо сильну команду, тоді можна витрачати кошти і боротися за перше місце. Взяти «серединку» у цих двох варіантах і не мати золота, – таке рішення не матиме сенсу.
До якого варіанту схиляєтеся більше?
Схиляюся до думки через 3-4 роки мати свого чемпіона зі своїми дівчатами, які громитимуть усіх поспіль. Три роки про нашого колишнього лідера Регіну Шимкуте ніхто нічого не знав. Те саме можу сказати про білорусок Анастасію Каменщикову та Лілію Артюхович. У «Галичанці» вони стали не лише зірками України, а й зірками європейського рівня. Вірю, що зможемо при правильному тренерському складі зробити з нашого підростаючого покоління таких же зірок.
Ви згадали за тренера. Чи задоволені роботою Георгія Воронова?
Ні. Тренер не зробив того, що мав зробити навіть з командою зірок, яка у нього була. На жаль, командної гри не було. А коли стався розпад, тренер просто догравав сезон.
Зважаючи на це, шукаєте нову людину на цей пост?
Так. Можу назвати багато прізвищ, тому що нині на запропоновані нами побутові і фінансові умови готовий прийти фактично кожен тренер України.
Все-таки, хто у вас під пильним оком?
Андрій Портной, який зараз без роботи.
Коли буде відомо, хто готуватиме команду до наступного сезону?
До 20 травня ми повинні сформувати тренерський склад команди, а також визначитися з усіма гравцями.
У сезоні, що завершився, «Галичанка» виборола бронзові нагороди. Задоволені таким результатом?
Якщо зважити на ту ситуацію, яка склалася з командою у січні, третє місце – це досягнення.
