Гравець львівської «Енергії» та національної збірної України Максим Павленко про спаринги «синьо-жовтих» із командою Казахстану.
– Збірна України володіла перевагою в обох іграх, – каже Максим. – Нас підвела реалізація гольових моментів. Ми створювали дуже багато небезпечних моментів – виходили 3 на 2, було багато передач на дальні штанги, були удари практично по пустих воротах, але м’яч вперто не залітав у сітку.
– Що можеш сказати про збірну Казахстану?
– Вони одним складом грають уже багато років. Одна четвірка була із «Тулпара» (Караганда). На внутрішній арені ця команда гідно конкурує із «Кайратом», інтрига у боротьбі за перше місце у них завжди тримається до останніх турів. В «Тулпарі» є бразильці, зокрема, воротар. Взагалі, якщо чесно, ми були дуже здивовані коли проти нас вийшла добре організована команда, що знає, як діяти на майданчику. Ми думали їх постійно пресингувати, але вони дуже вдало виходили з-під пресингу.
– Друга четвірка у збірній Казахстану із «Кайрату»…
– Так. В клубі цей квартет не має багато ігрової практики. Але тренування із бразиляцьми позначилися на їхній майстерності та тактичній обізнаності. У порівняні із тими часами, коли я виступав в Казахстані, ці хлопці дуже додали. Тому казахи нам і створили багато проблем. До речі, хотів би відзначити гол Степана Струка. Він вразив ворота суперника, як справжній бразилець – правою переклав м’яч на ліву ногу, на замаху обійшов захисника і поцілив над воротарем у дев’ятку. Глядачі були в екстазі, цей гол сподобався усім.
Взагалі, у другому спарингу потрібно було реалізувати 1-2 свої моменти і гра була б за нами. І моментів для цього було достатньо.
Безумовно, майданчик для усіх був однаковим. Але особисто мені було складно до нього призвичаїтися. Перед самим нашим приїздом майданчик пофарбували, а тому щеплення було зовсім іншим, аніж зазвичай. Були несподівані відскоки м’яча, через що не вдалося показати комбінаційну гру, до якої ми звикли. Було багато боротьби. Ну і казахи виявилися непростим, мобільним суперником.
– Саме такого суперника і потребувала збірна України в останньому спарингу перед початком відбірного турніру…
– Так, погоджуюся. Клас Казахстану не відображає місце команди в рейтингу. Казахи потрапили в одну відбірну групу із Росією, Угорщиною та Латвією. Думаю, наші спаринг-партнери здатні виграти мінімум 1-2 матчі і, навіть, вийти із групи. Достатньо хороша команда.
– Багато старих знайомих зустрів у цих спарингах?
– З усіма знайомий не один рік – з хлопцями, тренером. Спілкувався з ними. В поточному чемпіонаті Казахстану виступає більше, аніж раніше, команд – 9-ть. Взагалі, їхній національний турнір став цікавішим, чому, не в останню чергу, сприяє зацікавлення у розвитку міні-футболу місцевої влади.
– Максиме, який графік у гравців збірної?
– Сьогодні, 8-го грудня «енергетики» з розташування збірної повернулися до Львова. Два дні пробудемо тут, а потім вирушаємо до Києва. На заключний збір наставники запросять десь 18 чоловіків, а в Баку поїде 14. Нас відразу тренери попередили, що на відбірний турнір поїдуть не усі. 14-го грудня у нас запланований виліт в Баку.
– Фаворитом нашої відбірної групи є Азербайджан?
– Ні, я би так не сказав. У них бразильці залишилися ті ж самі, тільки Біро Жаде не зможе допомогти збірній Азербайджану. А без нього, як виявилося, Сержао грає інакше, аніж зазвичай. Ми налаштовуємося на перше місце і нікого не хочемо визнавати фаворитом.
