6 лютого “Хіміік” на домашній арені в Южному, а “Локомотив” в столиці Туреччини Анкарі продовжать свій шлях до єврокубкових вершин.
1024×768
«Хімік» – «Вєсті» (Сало, Фінляндія) – 3:1 (12:25, 25:21, 25:17, 25:13)
Тривалість матчу: 94 хв. (19+26+25+24).
6 лютого. Южне. ФСК «Олімп». 1500 глядачів.
На історичний для «Хіміка» матч Сергій Голотов вибрав склад, який найчастіше починав матчі в нинішньому сезоні, за винятком однієї з позицій в центрі – її зайняла Юлія Шелухіна, яка лише чотири рази в 29-ти матчах сезону вона виходила в «старті».
Втім, дії волейболісток в першому сеті потрібно розглядати більше з точки зору психології. Інакше чим пояснити провал на прийомі в дебюті матчу, який потім ще двічі повториться по ходу партії. Немає прийому – немає швидкої гри, на яку розраховував Сергій Голотов як на важливий елемент в суперництві з фінською командою. До першої перерви підтяглися 6:8, але після того, як на подачу вийшла відома українська волейболістка Олена Козиряцька, історія повторилася знову – 6:15. Користуючись простою грою «Хіміка», фінські блокуючі перекрили всі можливі напрямки атак – майже скрізь южненських волейболісток очікував блок. «Хімік» падав у прірву – 8:20, 9:23. Просвітом в грі «Хіміка» став фінішний відрізок партії. Господині чи не перший раз успішно провели швидку атаку – Юлія Шелухіна. Потім Надія Кодола результативнуо атакувала зі звичної «четвірки» після того, як Аліна Степанчук підняла важкий м’яч в захисті, а потім та ж Шелухіна зробила ейс. Загалом, серія позитивних дій налаштувала на оптимістичний лад. Партію, звичайно, програли.
У другій партії волейболістки «Хіміка» почали поступово приходити в себе. Запам’ятався відрізок напередодні першої технічної перерви, коли підопічні Сергія Голотова включили блок, якщо, не заробляючи очки цим елементом, то вже чіпляючи практично кожну атаку суперника. Втім, і суперник впевнено діяв на блоці – причому так, що часом складалося враження, що цю стіну з рук пройти неможливо. 8:5 – політ нормальний. Але коли на подачу вийшла Сині Хаккінен, виникло відчуття дежа-вю. Саме на її подачі на старті матчу утворився розлом, який пройшов через всю першу партію. Щось подібне сталося і зараз. 13:9 перетворилося в 13:13. Дві помилки в прийомі і дві на подачі. І знову по нулях. На перерву пішли з мінімальною перевагою команда з Сало – 16:15. Далі «-2» – 17:15. Мабуть, визначальний момент матчу – важливо було встояти, не дати супернику перетворити свює, хоч і невелику перевагу в перемогу в партії. 0:2 – це, звичайно, не поразка, але щось дуже близьке до неї. «Хімік» встояв. Важливим у контексті всього матчу був вихід Юлії Герасимової, яка в недавніх матчах в Луцьку не грала. Можливо, саме її і не вистачало, щоб переламати гру. Зачепилися на блоці (Герасимова), забили в атаці – двічі Надія Кодола. А потім потрійний блок (Кодола-Герасимова-Новгородченко), як момент, що характеризує перелом. 18:17, 20:17. Але знову запрацювала «фінська стіна». 20:20. Ціною неймовірних зусиль врятували м’яч і знову Надія Кодола – саме на неї змістився вектор атаки на цьому відрізку. 21:20. Ще один важливий епізод. Невисока Олена Новгородченко один в один заблокувала ту саму Сині Хаккінен, яка принесла стільки неприємностей «Хіміку». 22:20. Два очки на фініші, в тому числі і переможне, в активі Юлії Герасимової (оглядачі сказали б: «Тренер вгадав із заміною»). 1:1 в матчі – «Хімік» повернувся в матч і отримав незаперечну психологічну перевагу.
У третій партії «Хімік» пішов у відрив відразу після другої технічної перерви (16:15), на подачі Марини Захожоїм і Надії Кодоли – 22:16. Тут ми побачили як зловив кураж «Хімік», і показував цілісну командну гру, основою якої став, мабуть, самовідданий захист. Кожен якісно робив свою роботу, і це принесло успіх 25:17.
А на початку четвертого сету «Хімік» просто катком проїхався по фінській команді «Вєсті», нехай і з таким українською назвою Сало – 8:0, 11:1. Гра зроблена. А крапку в матчі поставила … звичайно, Надя … ну хто ж її не знає. Вистачило легкого накату, щоб закінчити таку непросту гру.
25:13 в партії і 3:1 в матчі – півсправи зроблено. Матч-відповідь – 14 лютого у Фінляндії.
ПІСЛЯ МАТЧУ
Сергій ГОЛОТОВ, головний тренер «Хіміка»
– Складний матч, але по-іншому на цій стадії єврокубку і бути не може. Чим далі по сітці, тим суперники складніше. Ми знали, що суперник – команда добре укомплектована, і перша партія це показала. Але, думаю, що тут велику роль зіграла психологія. Перехвилювалися ми перед грою. Але потім знайшли в собі сили, щоб переламати. Думаю, що переломний момент стався в другій партії, коли запрацював блок – в першій партії, якщо не помиляюся, цього не трапилося жодного разу, і налагодився прийом. Дві партії суперник зіграв дуже сильно. Потім уже пішов спад.
– Які думки були після першої партії?
– Думав про те, як правильно заміни зробити, як налаштувати гравців на боротьбу. Я однозначно знав, що так справа не закінчиться, знав, що не буде 0:3.
– Суперник чимось здивував сьогодні?
– Трохи здивував загальної грою. Думаю, що матеріалу про те, як ми граємо, у суперника було предостатньо, і це було видно по першій партії – гравці і стояли чітко по своїх місцях, і нападали туди, куди треба. Здивував суперник організацією гри – добре вони нас вивчили.
– Який відсоток сьогоднішньої перемоги Ви віддасте уболівальникам?
– Величезне спасибі, що глядачі нас так сьогодні підтримували. Удома завжди грати легше. Підтримка вболівальників має велике значення для результату. Але ще більше значення віддам настрою гравців, які в другій грі, на жаль, на превеликий жаль, будуть грати без наших уболівальників.
– Яким Вам бачиться характер відповідної гри?
– Ми ще більш досконально вивчимо суперника, підробити те, в чому ми йому програвали. Я сподіваюся на перемогу, причому, на перемогу в самому матчі, а не в «золотому сеті». Команду буду налаштовувати тільки так.
Карі РААТІКАЙНЕН, головний тренер ВК «Вьєсті» (Сало, Фінляндія)
– Ми добре почали гру. Ми показали хорошу подачу і гру на блоці. Взагалі, вважаю, що ми сьогодні провели три хороших сету. Четвертий сет був, звичайно, жахливим для нас. Головною проблемою було те, що ми постійно зустрічалися з подвійним блоком суперника, і нічого не змогли з цим поробити.
Я щасливий за українських волейболісток своєї команди, яким вдалося сьогодні показати гідну гру. Ганна Лащ дуже хороший зв’язуючий, а Лена Козиряцька була сьогодні дуже ефективна (19 очок в ії активі – найрезультативнішій гравець матчу. – прес-служба). Я дуже пишаюся ними.
Тим не менш, битва триває, і ми готові до бою в Сало. Я сподіваюся, я знаю, що нам залишилося зробити всього один крок в наступний раунд, ми повинні зіграти краще, щоб його зробити.
Дар’я СТЕПАНОВСЬКА, капітан команди ВК «Хімік»:
– На початку гри ми не впоралися з хвилюванням і не змогли забезпечити належний прийом зв’язуючій, тому перша партія вийшла змащеною. Здорово, що змогли вийти з цього стану, завестися, зловити кураж, піднімати в захисті, блокувати, пом’якшувати на блоці, догравати м’ячі, тобто показувати свою гру.
– За рахунок чого вдалося переломити хід гри?
– Нам нікуди було відступати. За підтримки партнерок по команді – почали допомагати один одному, за підтримки залу ми зловили цей самий кураж і пішли вперед. Не без провалів, звичайно, але все ж зуміли видертися.
– Який момент Ви вважаєте переломним?
– Складно пригадати, бо знаходилася в грі – боролися, тягли в захисті, рухалися, бігали. Просто грали, за рахунком якось не стежили.
– Виграний перший матч, але зроблено всього півсправи …
– У Фінляндії буде дуже важко, але ми їдемо туди боротися, ми їдемо туди за перемогою, причому в самій грі, а не в «золотому сеті».
Олена КОЗИРЯЦЬКА, гравець ВК «Вьєсті» (Сало, Фінляндія):
– У першу чергу хочу привітати «Хімік» з перемогою – дівчата молодці. Але не забувайте, що у нас є ще другий шанс – у Фінляндії. Будемо старатися, зробимо висновки, проведемо роботу над помилками і, сподіваюся, що другий матч стане більш позитивним для нас. Сьогодні ми боролися, але не до кінця – хотілося побачити більше боротьби з боку нашої команди. Було важко ще в тому сенсі, що ми приїхали не в повному складі – всього десять чоловік. Кілька гравців отримали травми, тому й не було можливості зробити необхідні заміни. Сподіваюся, вдома зіграємо краще.
– Лена, розкажіть, хто Вас сьогодні підтримував в Южному?
– Моя сім’я – чоловік і донька. Приїхали підтримати мене. Скажу таку річ. Коли ми дізналися, що у нас можуть перетнутися шляху з «Хіміком», у нас – українських гравців, з’явився подвійний стимул, бо хотілося приїхати в Україну, побачитися з рідними.
– Як розцінюєте шанси суперників на вихід у наступний раунд?
– Судячи по сьогоднішній грі, по грі супротивника, у нас є всі шанси пройти далі. А шанси оцінюю як 50/50.
Прес-служба ФВУ (ВК “Хімік”)
Оригінал публікації http://www.fvu.in.ua/news/eurocup/1241-cev.html
