Головний тренер «Енергії» Микола Сич прокоментував клубній прес-службі виїзну поразку своєї команди у матчі із «Кардиналом»:
– Почали дуже погано, пропустили швидкий гол, потім ще один, – каже Микола Анатолійович. – Це, чесно кажучи, в голові не вкладається. Таких ігор було багато, коли ми провалюємо початок, а потім героїчно виправляємо ситуацію. Якщо у грі із «Спортлідером» це вдалося зробити, то із «Кардиналом» цей номер не пройшов. Рівняни більш досвідченні.
В другому таймі забили двічі, з’явилася надія. Але розвинути успіх не змогли. Якби забили третій гол, могло бути усе інакше. А так, груба помилка Овсяннікова і вже 5:2. Намагалися врятувати гру. Мали моменти для взяття воріт суперника, але дуже добре зіграв Дєнюжкін.
Які причини такої гри? Справа в мотивації та налаштуванні гравців. Спілкуємося з ними, усе обговорюємо на переглядах, але… Пропускати за дві хвилини два голи – це уже занадто. Приїдемо, будемо розбиратися.
Сергій Піддубний, граючий тренер “Кардиналу” (futsal.sport.ua):
– Сьогодні гра вийшла нервова, безкомпромісна. Гравці рубалися, боролися на кожному метрі – це можна пояснити якимось історичним протистоянням «Кардиналу» і «Енергії»? Чи це просто так склалося?
– І історичним протистоянням і так склалося. Я можу сказати вам відкрито, що я гравцям перед грою, даючи їм установку, сказав, що змістовність гри мене мало цікавить, більше хочу бачити саме боротьбу і зарядженість на неї. Одним коротким словом – хочу бачити зарубу. Тобто я хотів, щоб хлопці вийшли, і в першу чергу не поступалися в боротьбі енергетикам. І згодом все підтвердилося – така тактика себе виправдала.
– Чим можете пояснити швидкі голи?
– Наші, чи їхні?
– Спочатку наші, а потім їхні?
– Це ж футбол. Ми побігли, вони, може, недонастроїлися, чи, може, не чекали такого розвитку подій. Ми поперехвачували м’ячі і добре, що реалізували моменти. Хоча я скажу, що 4:0 після першого тайму – це все-таки повезло їм. Ми мали закінчувати перший тайм – 6, а то і 7:0. І на тому б все закінчилося. Але це футбол, треба ще працювати.
– Ну добре, а що сталося на початку другого тайму? Пропустили майже одразу два голи.
– Можу сказати лише одне. Вина лежить на мені. Чого? Хоча говорити так неправильно, якщо тренер це говорить. Але я все-таки вважаю, що… Ми награємо людей, які обороняються четверо проти п’яти. У нас є спеціальні напрацювання і серед тих людей, які обороняються в нас є Чернієнко і Ситник. Тобто дві ці людини в нас сьогодні вилетіло, і як показала ця гра, що без них десь, другі люди були неготові. І це все-таки провина тренера, що він… Є четвірка, а як мінімум там повинно бути шість чоловік…
Добре, що ми потім перебудувалися. «Енергія» непроста команда. Це футболісти, які вже достатньо пограли. Але я все-таки вважаю, що як би там не було, були наші помилки, але ми «енергетиків» сьогодні буквально «розірвали на шматочки» (посміхається). Для них сьогодні 6:3 – це ще вони повинні подякувати нам за те, що ми ще мало працюємо, і нема в нас такої майстерності, щоб ми… Сьогодні мало закінчитися все за 10 забитих м’ячів, а не 6.
– По сьогоднішній грі вже можна сказати, що команду нарешті прорвало і фортуна повернулася до вас обличчям?
– Ні! Фортуна правда не відвернулася, і сьогодні повлітало. Але що я хочу сказати. Кожна гра, яка була в нас програшна, чи ми зіграли в нічию – це були аналогічні ігри. Такі, як сьогодні. Тим і цікавий футбол, що в одних матчах залітають м’ячі, а в інших… Це все говорить, що треба працювати. Це робота від якої не втечеш. А буде робота – буде і результат.
– У другому таймі, щось активно підказував президент клубу Валявка. Щось корисне підказав Володимир Ярославович?
– Ну як корисне?… Я скажу так, президент, коли переживає, то хоче щоб був результат – голи. Але я хочу сказати, хто б що не говорив підчас гри – воно на користь не піде. Тому що гра, емоції, а є всього одна хвилина, яку я вже використав. Я вже взяв її після двох пропущених голів. Тому, щоб щось перебудувати – це дуже тяжко. Тому дякую хлопцям, що вони все-таки зібралися при 4:2 і далі продовжували грати. Забили свої голи – молодці!
Сьогодні ми билися, правда, нічого особистого, але була боротьба. І я скажу так. Не знаю, як завершиться цей чемпіонат для нас, чи ми потрапимо до четвірки, хоча я буду надіятися, що потрапимо. Ми до останнього, як я вже казав, будемо чіплятися за можливість. Сьогодні гра показала, що ми сильніші. Значить, хай «Енергія» їде, думає, тренується, готовиться вже на наступний сезон з нами зіграти. Так, як причетні до «Енергії», не гравці, говорили, що ось суддівство там, то як кажуть, мали б совість. Ніхто сьогодні з пенальті, чи зі штрафних десятиметрових голів не забивав. А те, що було коли ми грали із ними у Львові, і нам просто судді ставили пенальті, десятиметрові – оце було з їхньої сторони… А сьогодні ми їх поставили на місце…
– У першому таймі команда дуже швидко набрала багато фолів, які були вказівки?
– Вказівки справді були. Потрібно було вже грати акуратно, не втикатися в гравців, не забирати м’ячів. І добре, що хлопці зіграли так – з холодною головою і не заробили 6 фол. Один мінус по сьогоднішній грі – ми пропустили три голи. Все-таки, як показує статистика, ми були другою командою по пропущених голах (так і залишилися – авт.)), тому три голи для нас зараз – це забагато. Якби один – це ще… Правда, хотілося б на нуль. Ну один ще так, ну максимум два, а три – це вже треба над цим подумати і розбиратися.
– Ви ще у першому таймі розпочали використовувати Дєнюжкіна п’ятим польовим гравцем, це щоб час потягнути?
– Ні, щоб забити гол. Якраз у цій ситуації ми знали, що «Енергія» буде бігти. Вони ж не грають, щоб оборонятися, вони зразу біжать на авантюру. Тому задача була їх зловити. Ми там два моменти могли вижати, але бачте десь теж… рахунок 4:0, він на гравців давить. Потім 5:2 був рахунок, і психологічно теж не просто, що до вірного треба зіграти. Тому ще раз скажу, є над чим працювати.
