Протягом минулої семиденки в Україні примудрилися розіграти національний Суперкубок, остаточно укомплектувати елітний дивізіон, і навіть провести перший тур нового чемпіонату. У вівторок, 14 липня, в Одесі відкривався черговий футбольний сезон, старт якого в нашій країні неодноразово ставили під сумнів. Тим не менш, запевка вийшла прекрасною. Можна сказати, святковою.
СУПЕРКУБОК УКРАЇНИ. МАЖОРНИЙ СТАРТ
ПРЕЛЮДІЯ. Вивіска «Динамо» – «Шахтар» говорила сама за себе, хоча багато розуміли: цей матч, навіть, незважаючи на що перебуває на кону трофей, швидше, є прелюдією до основного дійства.
«У ситуації, коли одна і та ж команда виграє обидва внутрішніх турніру, така гра носить скоріше виставковий характер. До того ж проходить вона в самому початку сезону, коли ноги ще не біжать, а голова толком не думає. Загалом, везіння в таких поєдинках виходить на перший план» («Команда», 13.07).
При цьому більшість експертів схилялися до думки, що перемога в одеському поєдинку куди потрібніші гірникам, яких навесні 2015-го динамівці залишили без головних призів. Такої думки, наприклад, дотримувався відомий у минулому захисник Анатолій Безсмертний:
«Безперечно одне – «Шахтар» буде більш мотивований, оскільки неодмінно захоче реваншуватися за втрачене чемпіонство і невдачі в Кубку України» (Footboom.com, 13.07).
ТРАНСФЕР. В контексті цього резонансної події не можна обійти увагою, припав на середу трансфер одного з лідерів «Динамо» Джермейна Ленса. Голландський вінгер участі в матчі не брав, мабуть, вже, готуючись до від’їзду. На наступний день він підписав контракт з британським «Сандерлендом».
Хтось вважає вибір футболіста принизливим для «Динамо», адже той вибрав європейського середняка клубу, який вже зовсім скоро стартує в Лізі чемпіонів. Однак потрібно враховувати і привабливість англійської Прем’єр-ліги, куди прагнуть багато заморські зірки. І, звичайно, не можна ігнорувати фактор безпеки, дуже чутливе для іноземців в Україні.
Київський клуб, який пішов назустріч гравцю, вчинив абсолютно правильно.
«Кияни могли б не відпускати Ленса. Але тоді б отримали на свою голову купу проблем. Ми вже не раз спостерігали, як починають себе вести легіонери в таких ситуаціях. Купа розмов, незадоволене обличчя і образа на клуб, а що вже говорити про моментальному зниження мотивації футболіста. Це те, що Ігор Суркіс та Сергій Ребров уникли, продавши Джермейна Ленса за непогані гроші» (Matchday.ua, 16.07).
Свого часу «Динамо» заплатило за Ленса 9 мільйонів євро і тепер не залишилось би у програші, адже нинішнім роботодавцям голландця довелося викласти суму, еквівалентну 12 мільйонам (саме такі цифри значаться на авторитетному порталі Transfermarkt.de). Замінити півзахисника буде нелегко, однак судячи з бадьорим інтерв’ю Реброва, він не вважає цю проблему нерозв’язним.
ГРА. Схилити шальки терезів на свою сторону могла як одна, так і друга команда. До перерви сильнішим був «Шахтар», після – «Динамо», двічі яке лихоманило увесь каркас воріт опонентів. Проте в кінцівці фортуна таки посміхнулася гірникам, зумів реалізувати пенальті, а потім використати чисельну більшість, отримане після видалення голкіпера Олександра Шовковського.
«Якщо аналізувати матч, слід констатувати, що гра за сумою складових вийшла рівна. У першому таймі гостріше були «гірники», після перерви – динамівці. Поки хвилин за 15 до кінця не закінчилися силоньки у обох суперників. І був провал на останній хвилині тайму, був фол, видалення, пенальті, і це все в сукупності вирішило долю зустрічі. Незаслужена перемога «Шахтаря»? Ні в якому разі. Рахунок – на табло. Можна говорити про те, що донеччани за 90 хвилин зустрічі переграли киян? Ні, не можна. Рівна гра рівних суперників. Без найменшого крену в одну із сторін. В іншому, всерйоз оцінювати гру команд поки зарано, швидкості ще не ті, ноги важкуваті, в окремих епізодах футболісти допускали багато браку, ніж це буває у розпал сезону» (Footboom.com, 14.07).
Колишній зірковий форвард «Динамо» Ігор Бєланов вважає, що підопічним Реброва не вистачило концентрації:
«Занадто рано динамівці розслабилися. За хвилину до закінчення основного часу потрібно було контролювати ситуацію і діяти дуже уважно, а не грати так безвідповідально в центрі оборони. Після того, як Каніболоцький вибив м’яч, боротьбу за нього виграв футболіст «Шахтаря», від якого і пішов скидання головою на Тейшейру. На такому рівні подібні помилки неприпустимі» («СЕ в Україні», 16.07).
Деякі журналісти при цьому нагадують, що команда Реброва не форсує форму, на відміну від «Шахтаря», і тому на сьогодні готова гірше. Якщо Києву стартувати в Лізі чемпіонів тільки у вересні, то донеччан єврокубкова кваліфікація очікує менш ніж через 10 днів.
«Велика спокуса трохи виправдати киян. Очевидно, команда відстає від «Шахтаря» за шкалою набору кондицій. Що зрозуміло: «Динамо» на правах чемпіона має розкішшю вкочується в сезон планомірно, вальяжно, без надриву – папірець з написом «Dynamo (Kyiv)» Джанні Інфантіно вже намалював. «Шахтар» же в сезон практично влітає – і «гірникам» тільки належить переконати Інфантіно в необхідності папірці «Shakhtar (Donetsk)» до кінця літа. Зате по ходу справи виграли трофей – сьомий Суперкубок в історії і четвертий поспіль» («Футбол», 16.07).
ПІСЛЯ МАТЧУ. Наставник переможців Мірча Луческу визнав, що Фортуна була прихильна до його підопічним:
«Це була рівна гра. Ми краще виглядали в першому таймі, створили більше моментів, ніж суперник, але «Динамо» дуже добре початок другу половину зустрічі, надаючи великий тиск на наших захисників. Треба визнати, що і везіння, у тому числі, допомогло нам уникнути пропущеного гола. Втім, аналогічні слова можна сказати і по першому тайму вже стосовно до «Динамо». Ну а в кінці матчу, вважаю, ми більше заслужили перемогу. Домоглися реваншу після фінального матчу Кубка України» (Terrikon.com, 15.07).
Далі, втім, румун знову завів стару пісню про застарілою схемою чемпіонату, приділивши їй куди більше часу, ніж власне розбору матчу…
Кияни поставилися до поразки гранично спокійно. Навіть філософськи. Про це свідчать слова капітана «Динамо» Шовковського:
«Сезон тільки розпочався. Рік тому ми теж програли «Шахтарю» в матчі за Суперкубок України, але потім виграли чемпіонат України і завоювали національний Кубок. Якщо цей сценарій повториться і в нинішньому сезоні, нас це цілком влаштує» (Sport-express.ua, 15.07).
Коментарі з табору «Шахтаря» вказували на великі сподівання, які гірники покладали на цю гру, і високу ціну, яку мала для них вторничная перемога.
«Дуже важливий трофей для нас. Ми чекали дуже довго – рік. Ми програли Кубок країни, чемпіонат…», – цитує капітана «оранжево-чорних» Даріо Срну Footboom.com (15.07).
Ще більше емоцій в реакції гендиректора «Шахтаря» Сергія Палкіна, який виклав відповідний пост у соцмережах:
«Вітаю з перемогою у Суперкубку України! Шахтар обіграв київське Динамо з рахунком 2:0, продемонстрував красиву, впевнену гру і заслужено завоював цей кубок! Дякую всім уболівальникам за віру в команду, за відданість і підтримку! Це перемога наших вболівальників! Це перемога всього донецького краю! Шахтар чемпіон!» (Terrikon.com, 14.07).
Іронічні коментарі на цей рахунок не змусили себе чекати. Зокрема, один з продинамовских блогерів написав наступне
«Бачите, як змінилася риторика наших заклятих друзів, тепер для них і Суперкубок схоже чемпіонства… так і за згадку Палкіним донецького краю теж якось ніяково робиться… Сподіваюся, всі помітили присутність нашого прапора на грудях футболістів столиці і його відсутність у гравців донецького краю. Нічого особистого, це просто спостереження» (Dynamo.kiev.ua, 15.07).
ПЕРЕМОЖЕЦЬ – ОДЕСА. Президент «Динамо» Ігор Суркіс, незважаючи на програш його команди, випромінював оптимізм, зауваживши, що «Динамо», готуючись до осінніх випробувань, нині показує тільки 60% своїх можливостей. При цьому він акцентував увагу на дружній атмосфері, в якій пройшов матч, і порядок, який вдалося забезпечити на одеському стадіоні.
«Вболівальники? Чудово! Браво! П’ятірка! Сьогодні була шалена підтримка трибун. І місцеві любителі футболу, і вболівальники «Динамо» і «Шахтаря» вели себе належним чином. Якщо б так проходив кожен матч, то ми б їм постійно аплодували. Сьогоднішній матч пройшов у чудовій атмосфері. І за напруженням, і за змістом гри цей поєдинок, який відкривав сезон вийшов дуже високого рівня» (Dynamo.kiev.ua, 15.07).
Про позитивну ауру, що оточувала гру, писали і одеські журналісти:
«Учасники матчу показали нам приклад того, як себе вести на футбольному матчі. Вболівальники – під час гри, футболісти – після неї. Та й у грі було все більше по-футбольному. Як одесит, не можу не порадіти тому, що поки не чув негативних новин про відлунні матчу. У нас зачекались живого футболу, і хотілося б, щоб він не залишав Одеси» (Football.sport.ua, 15.07).
Відсутність заворушень вкрай важливим і в контексті присутності на трибунах представника УЄФА, про що ЗМІ повідомляли напередодні.
Успішне проведення гри, а не її результат, вважає головним підсумком футбольного вечора в Одесі і президент ФФУ Андрій Павелко:
«Всі побачили, наскільки Одеса скучила по футболу. Найголовніше, що відбулося у нас – ми повернули футбол в Одесу. Тепер наше головне завдання – відкрити Одесу для міжнародних матчів» (Terrikon.com, 15.07).
ЄВРОКУБКИ. Дійсно, поки УЄФА не дозволяє проводити єврокубкові поєдинки в Одесі. Офіційно з наших міст таким правом на сьогодні мають лише Київ, Львів, а також зовсім недавно долучився до них Дніпропетровськ. Крім того, розраховує зіграти в рідному місті і полтавська «Ворскла», якою до кінця липня, належить почати міжнародний сезон.
Пройшла в четвер в Ньоні жеребкування, до речі, вже визначила, що в третьому відбірковому раунді Ліги Європи «Ворскла» зіграє з переможцем пари «Дачія» (Молдова) – «Жиліна» (Словаччина), тоді як луганську «Зорю» чекає протистояння з кращим представником дуелі «Шарлеруа» (Бельгія) – «Бейтар» (Ізраїль).
А от «Шахтарю» з суперником по аналогічній стадії Ліги чемпіонів відверто не пощастило. Турецький «Фенербахче», мабуть, був найгіршим із можливих варіантів, але саме він випав гірникам. Луческу, зрозуміло, був незадоволений і навіть натякнув на те, що такий нефарт є частиною задуманого сценарію.
«Не дуже-то нам щастить при жеребкуванні. Зазвичай «Шахтарю» дістаються кращі команди з числа тих, які можуть попастися!» (Shakhtar.com, 18.07).
КЛУБНИЙ ПИТАННЯ. КОЖНОМУ СВОЄ
«МЕТАЛІСТ». У стартовому турі чемпіонату країни харків’яни, подібно «Динамо» і «Шахтарю», здобули перемогу. Вони навіть випереджають «Дніпро», який несподівано оступився в Ужгороді. Однак зараз для «Металіста» спортивна складова, схоже, – справа десята.
Ми вже писали, що рахунки клубу, зовсім недавно боровся за місце в Лізі чемпіонів, а зараз котрий обріс проблемами і боргами, були заблоковані.
Подробиці справи безпосередньо на своїй сторінці в одній із соціальних мереж розкрив радник Міністерства внутрішніх справ України Антон Геращенко. За його свідченням, правоохоронні органи запобігли переказ за кордон мільйони доларів, які «Металіст» отримав за контрактом за реалізацію телевізійних прав від ТРК «Україна». Конкретно – в Москву, де ховається перебуває в розшуку президент харківського клубу Сергій Курченко.
«Суд наклав арешт на рахунки клубу, а учасникам протиправних дій довелося познайомитися зі слідчим… А власник клубу, відомий всім Курченко С. В., повинен зрозуміти, що ми можемо допомогти йому розкрити злочинні зв’язки і схеми, а він діяльним каяттям, поверненням вкраденого і відпрацювавши своє за пошиттям рукавиць в колонії, може заслужити прощення українського народу. Хоча б частково», – цитує Геращенко Matchday.ua (14.07).
«Металіст» відмовчуватися не став, і вже на наступний день вибухнув гнівною відкритим листом на адресу МВС. Основним посилом даного документа можна вважати наступний абзац:
«ФК “Металіст” є самостійною юридичною особою, а не державним або комунальним підприємством. Відповідно до законодавства України керівництво ФК Металіст має право самостійно розпоряджатися заробленими коштами. Заяви будь-яких державних осіб про спробу «вимити гроші» є втручанням у господарську діяльність приватної комерційної структури і посяганням на приватну власність» (Football.ua, 15.07).
Відповідь харків’ян викликав ланцюгову реакцію в українських ЗМІ. На цей раз за словом у кишеню не поліз «Футбольний клуб».
«Плід епістолярної творчості явно записаний під диктовку з Москви, де зараз мешкає побіжний власник клубу Сергій Курченко. Про це недвозначно дають зрозуміти сентенції про «зазіхання на приватну власність», «політичне замовлення» і «тиск на власника». Знаходиться в розшуку Курченко, який втік з України разом з іншими прибічниками Януковича, як і раніше, намагається впливати на політику і господарську діяльність клубу, з його вини перетворилася на банкрута. Навіть з випаленої землі «недоолігарх» прагне зібрати ще якусь данину з допомогою залишених «смотрящих». І це – на тлі того, що за «Металістом» вже не перший сезон тягнеться шлейф з мільйонних боргів…» (Footclub.com.ua, 15.07).
Автор тексту Воронюк Сергій нагадує, що раніше губернатор Харківщини Ігор Райнин відкрито говорив про те, що Курченко використовував «Металіст» як майданчик для завезення коштів з Росії, з допомогою яких тут збиралися фінансувати сепаратистський рух. Журналіст задає резонні питання:
«Наскільки взагалі нормально перебування Курченко в переліку офіційних осіб «Металіста»? Потрібен взагалі такий «Металіст» нашого футболу?»
Між тим, дану проблематику ми піднімали в попередньому огляді, закликаючи керівників Федерації футболу України визначити своє бачення проблеми:
«Питання питань – яким чином, який перебуває в міжнародному розшуку Курченко, досі офіційно є президентом клубу, виступаючого в футбольній еліті України. Можливо, нинішня ситуація допоможе ФФУ сформулювати чітку позицію на цей рахунок. Думається, така позиція в подальшому дозволила б уникнути багатьох пересудів» (Pressing.net.ua, 13.07).
«ГОВЕРЛА». У вівторок, 14 липня, за три дні до старту чемпіонату країни, Інтернет підірвало повідомлення про те, що ужгородський клуб може бути виключений з числа учасників турніру.
«Говерла» раніше отримала ліцензію Прем’єр-ліги, проте мала всі шанси втратити її. Виною всьому – величезні борги перед футболістами та систематичне ігнорування виплат, зокрема, національної федерації.
«УПЛ отримала листа від Федерації футболу України. Зміст його такий: Федерація не буде видавати «Говерлі» так звані паспорти футболістів, тому клуб просто не зможе заявити жодного гравця. Причина – заборгованість ужгородського клубу. Так, ФФУ «Говерла» має 640 тисяч гривень. Крім того, клуб програв у Спортивному арбітражному суді справу за заборгованості перед своїм колишнім тренером Олександром Севидовим» (Terrikon.com, 15.07).
Цю інформацію побічно підтвердив президент ФФУ Андрій Павелко, пояснивши жорстку позицію федерації тим, що та не може ставити під удар національний чемпіонат:
«Я переговорив з керівництвом «Говерли», щоб вони розуміли, що сьогодні дедлайн – до кінця дня вони повинні вирішити питання, які необхідно виконати за меморандумом. Якщо це не виконується, то завтра будуть додаткові питання. Наскільки я знаю, все вирішене. Головне, щоб керівництво клубу розуміло свою відповідальність. Ми ж у такий момент не можемо ризикувати зі стартом чемпіонату, якщо хтось не виконує свої зобов’язання» (Dynamomania.com, 15.07).
Судячи з усього, «останнє китайське» подіяло, і «Говерла» оперативно закрила необхідну мінімальну кількість футбольних дірок. Підтвердила вона і той факт, що згідно з укладеним з ФФУ з Меморандумом, до 31 грудня цього року зобов’язується виконати фінансові зобов’язання по заборгованостях перед футболістами, тренерами та іншим персоналом.
Крім того, ужгородці надіслали в Будинок футболу документ, що свідчить про те, що САС відклав винесення вердикту у справі Севідова» на більш пізній термін і представить його протягом найближчого місяця. А значить, в цьому плані «Говерла» поки чиста перед законом.
В кінцевому підсумку ФФУ підтвердила, що на сьогодні претензій до клубу не має.
За Ужгородом було збережено місце в еліті, ось тільки чи надовго? Що буде, якщо через тиждень-іншу Лозанна підтвердить факт наявності заборгованості «Говерли» перед Севідовим (правоту якого КДК ФФУ визнав ще в листопаді 2013-го!)? Що буде, якщо «Говерла» не зможе відразу ж погасити цей борг?
Факт залишається фактом: доля закарпатського клубу як і раніше висить на волосині. А це – міна сповільненої дії під чемпіонат країни…
«СТАЛЬ» АБО «ІЛЛІЧІВЕЦЬ»? Цієї дилеми не існувало б, якби «Говерла» в першій лізі. Однак поки втрималася на плаву, внаслідок чого двох позначених клубам треба поборотися за одну вакансію в елітному дивізіоні, що звільнилася після раптової кончини донецького «Металурга».
Про суті спору ми вже писали: раптовий самовідвід донеччан дав привід заявити про свої права на місце в класі найсильніших як маріупольському «Іллічівцю», в минулому сезоні вилетів з Прем’єр-ліги, так і дніпродзержинської «Сталі» – срібному призеру першої ліги. Хто з них виявиться у виграші, слід було вирішувати максимально швидко – до старту чемпіонату залишалися лічені дні.
Маріуполь діяв агресивно, намагаючись брати нахрапом. У вівторок ЗМІ облетіло жорстке відкрите заяву азовців, які наполягали на виконання пункту 8.3 статті 5 Регламенту Прем’єр-ліги:
«Якщо команду учасника ПЛ виключено зі змагань і вона посіла у підсумковій таблиці місце вище останнього, тоді в ПЛ залишається учасник, головна команда якого посіла останнє місце у турнірній таблиці».
Відповідність цієї норми ситуації однозначним не назвеш, адже «Металург» не був виключений. Він знявся сам, причому вже після того, як були затверджені результати минулого сезону. Розуміючи це, «Іллічівець» намагався грати на випередження:
«Які-або спроби пограти в слова – тобто назвати виключення ФК «Металург» (Донецьк) з Прем’єр-Ліги не винятком, а «зняттям з Чемпіонату» або ще яким-небудь словом, відмінним від слова «виключення», і на цій підставі спробувати проігнорувати норму пункту 8.3 статті 5 Регламенту (там, нібито, йдеться тільки про виключення клубу) буде відвертою і неприкритою спробою порушення чинного спортивного закону (обов’язкового для всіх без винятку Регламенту ПЛ) на догоду досягнення миттєвої цілі і вигоди окремих осіб» (Footboom.com, 14.07).
Відомий журналіст і член Виконкому ФФУ Артем Франков зі свого боку зізнавався, що збирається підтримувати «Сталь».
«Спортивний принцип: вилетів – значить вилетів… та й чи потрібно воно «Іллічівцю»? У першій лізі є шанс, що хоча б частина команд приїде до нього в Маріуполь – в Прем’єр-лізі цього шансу немає. А це не що інше, як матчі на все тому ж стадіоні «Метеор» у присутності кількох десятків глядачів – антифутбол у всій красі.
«Сталь». Тут все досить ясно з фінансуванням, наміри Дніпровського меткомбінату ніби як сумніву не піддаються. Стадіон свій у Дніпродзержинську вони фактично вже знесли, реконструкція під УПЛ почалася…» («Футбол», 13.07).
Своє бачення ситуації виклав і перший віце-президент ФФУ Олександр Бандурко, який займається, зокрема, роботу Комітету професійного футболу.
Досвідчений функціонер підкреслив, що ця дилема не передбачена Статутом ФФУ, Регламенту УПЛ і Договором між Прем’єр-лігою та Федерацією футболу про проведення змагань. А значить, остаточне рішення буде винесено Виконкомом ФФУ, бо згідно зі Статутом ФІФА, проблемні питання національного рівня неможливо делегувати лігам.
Бандурко також пояснив, на які моменти насамперед слід звернути увагу, виносячи вердикт у цій ситуації:
«По-перше, «Іллічівець» посів останнє місце і вибув з Прем’єр-ліги, його місце зайняла «Олександрія», яка виграла першу лігу. У той же час «Металург» (Донецьк) за підсумками сезону-2014/2015 зберіг місце в ПЛ. По-друге, необхідно взяти до уваги проект об’єднання двох професійних футбольних клубів: ФК «Металург» і ФК «Сталь» (Дніпродзержинськ). Саме в рамках цього проекту «Сталь» вийшла зі складу Професіональної футбольної ліги України. По-третє, «Сталь» зайняла високе друге місце в першій лізі сезону-2014/2015. По-четверте, дніпродзержинський клуб пройшов атестацію і висловив бажання брати участь у змаганнях Прем’єр-ліги» (Matchday.ua, 13.07).
Як би там не було, призначене на 14 липня збори засновників Прем’єр-ліги повинно було зробити свій вибір між «Сталлю» та «Іллічівцем». Це рішення не стало остаточним, однак, швидше за все, мало б визначальне значення для членів Виконкому ФФУ. Ось тільки збори не відбулися через відсутність кворуму: не прибули представники «Волині», «Говерли», «Дніпра», «Карпат», «Металіста», запорізького «Металурга» та «Олімпіка». Дивовижна байдужість з боку клубів, яким вже через три дні мав стартувати в чемпіонаті країни.
Природно, все це не могло не розчарувати голову національної федерації Андрія Павелка, який, тим не менш, виявився готовим до цієї позаштатної ситуації:
«Сьогодні філософія цього питання трохи неправильна із-за того, що творці Прем’єр-ліги перекладають його на ФФУ. Але нічого страшного. Ми розглянемо всі ці питання і винесемо рішення, яке буде переслідувати головну мету – розвиток футболу в Україні. Щоб все було по справедливості, а не вирішувалося в яких закулісних іграх. Буде відкрите спілкування з журналістами, щоб рішення було правильним для українського футболу… Так як ми всі не зможемо зібратися в Києві, то, швидше за все, рішення буде прийнято у факсовому режимі» (Dynamomania.com, 15.07).
Результати голосування членів Виконкому ФФУ стали відомі незабаром після його завершення – 16 липня. З 37 членів Виконкому 29 віддали перевагу «Сталі», 7 – «Іллічівцю», 1 – утримався.
В офіційній заяві ФФУ мотиваційна частина виглядає наступним чином:
«Керуючись принципами пониження і підвищення в класі команд-учасниць змагань під егідою УПЛ і ПФЛ, пункту 9.5 статті 5 Регламенту УПЛ сезону 2015/2016 років і положень Договору про організацію та проведення Всеукраїнських змагань з футболу серед команд клубів УПЛ 2015/2016 і 2016/2017 років, більшістю голосів членів Виконавчого комітету ФФУ було прийнято рішення включити дніпродзержинську «Сталь» до складу учасників елітного дивізіону на наступний сезон» (Ffu.org.ua, 16.07).
Для представників ЗМІ вищенаведені підсумки озвучив і супроводив власним коментарем голова Комітету ФФУ з питань етики і чесної гри Ігор Кочетов:
«Оформлений і підписаний протокол. На цьому питанні можна поставити жирну крапку: дніпродзержинська «Сталь» є учасником Прем’єр-ліги. Чемпіонат починається. В першу чергу, більшість керувалося спортивним принципом, який в останні кілька років, на жаль, в силу різних обставин був нівельований. Більшість членів Виконкому не є юристами високої кваліфікації, але всі вони – футбольні функціонери. Тому і переміг спортивний принцип при прийнятті цього рішення»
Прем’єр-ліга виявилася нездатною прийняти це рішення, і це право законно реалізували члени Виконкому. Наскільки я розумію, у регламенті чітко не прописаний пункт виключення клубу. Якщо Прем’єр-ліга в цьому питанні недопрацювала, нехай нарікає на себе» (Dynamo.kiev.ua, 16.07).
ПРЕМ’ЄР-ЛІГА. СМІХ І СЛЬОЗИ
Так, Прем’єр-ліга недопрацювала в черговий раз, і цей факт беззаперечний. Дії цього органу, відповідального за проведення чемпіонату країни в елітному дивізіоні, вже давно викликають подив, а останнім часом – сумну посмішку.
Про що говорити, якщо президента УПЛ журналісти не бачать по року, якщо той під приводом міфічних відряджень не є навіть на наради, де обговорюється формат майбутнього турніру?
Не дивно, що коли 14 липня Віталій Данилов раптом з’явився у поле зору мас-медіа, то викликав у них бурхливу іронічно-здивовану реакцію. Втім, несподіваний приїзд голови-невидимки виявився холостим: як вже було зазначено, з-за відсутності кворуму збори не відбулися.
Схоже, нікого не здивував той факт, що глава УПЛ вважав за потрібне озвучити для журналістів свою позицію щодо комплектації вищого дивізіону. І той факт, що вона повністю збіглася з позицією «Шахтаря», теж був сприйнятий пресою з розумінням:
«Якщо керуватися регламентом і приймати до уваги прецеденти, то в Прем’єр-лізі повинен грати «Іллічівець» (Gazeta.ua, 15.07).
Данилов, якого журналісти давно і відкрито називають людиною Ріната Ахметова, залишився вірний собі. Але, на думку більшості членів Виконкому ФФУ, він знову потрапив пальцем у небо.
Між тим, минулого тижня Прем’єр-ліга цілком справедливо отримала по шапці і від «Футбольного клубу», який висміяв її заклик до ЗМІ називати чемпіонат України не інакше як «Ліга Парі-матч» – у відповідності з найменуванням генерального спонсора турніру.
«Нічого поганого немає в тому, що вона намагається хоч якось вижити в непростих фінансово-економічних умовах. Однак чому УПЛ хоче це робити за мій рахунок? Адже що відбувається по факту? Підписавши, сподіваюся, вигідний договір з приватною фірмою, контора Віталія Данилова, природно, зобов’язалася рекламувати назва і лого Ліги Бла-Бла-Бла по повній програмі. Зауважу, і це невід’ємне право УПЛ, її власний бізнес, який вона сама нехай і відпрацьовує, як може.
Але яке діло Прем’єр-лізі до приватних бізнесів ЗМІ, яким теж живеться не дуже жирно і яким якось треба виживати на ринку медіа? Хай би небукмекерская контора «Бла-Бла-Бла» не тішила себе надією, що незалежні від УПЛ канали, газети і сайти стрункими шеренгами кинуться відпрацьовувати чужі угоди, а пішла б у поля – рекламні служби цих самих ЗМІ. Тоді ККД всієї цієї негоции напевно виявився б вище. А якщо немає квитанції – то немає і білизни» (Footclub.com.ua, 16.07).
Прості, що лежать на поверхні аргументи, з якими важко не погодитися, але які чомусь вперто не помічають трудівники УПЛ.
КРИТИКА ФФУ. СВОЯ СОРОЧКА БЛИЖЧЕ ДО ТІЛА
На щастя, на відміну від репутації цього органу, репутація ФФУ за неповних п’ять місяців, що минули після зміни влади в Будинку футболу, помітно зросла і зміцніла. Правда, претензії до відомства Павелко є все одно, і деякі з них були озвучені на звітному тижні.
ЧОМУ ЗЛИТЬСЯ ПАЛКІН? Особливо старався в цьому плані вже згадуваний нами генеральний директор «Шахтаря» Сергій Палкін. Його позиція була незмінною: в Прем’єр-лізі повинен грати «Іллічівець», а той, хто за «Сталь», – ворог футболу, виконавець волі таємничого замовника.
«За великим рахунком, зрозуміло, як вони розподілили всі ролі. Зрозуміло, що вони будуть тягти «Сталь», тому що це комусь треба. Але це не відповідає Регламенту» (Matchday.ua, 15.07).
Вищенаведена цитата – з спічу, вимовленого до рішення Виконкому ФФУ. Після того ж, як «Сталі» офіційно був наданий статус клубу УПЛ, Палкін остаточно розійшовся:
«Вчора Виконком ФФУ вирішив, що місце донецького «Металурга» у Прем’єр-Лізі займе «Сталь». Це незважаючи на те, що Дирекція Прем’єр-Ліги рекомендувала прийняти «Іллічівець». З таким же успіхом можна було взяти будь-яку любительську команду у вищий дивізіон і мотивувати це тим, що Виконком так вирішив.
…Вчора український футбол став свідком чергового скандалу. Виконком ФФУ, грубо порушуючи регламентні норми, демонстративно проігнорував спортивний принцип, прийняв рішення про допуск команди Сталь в Прем’єр-Лігу. Сумно те, що останнім часом ФФУ стає суб’єктом, генеруючим негатив і напрочуд стабільно приймає рішення, які не витримують критики. При цьому діяльність футбольних функціонерів явно здійснюється в інтересах вузької групи осіб і клубів» (Terrikon.com, 16.07)
Причини такого різкого і агресивної поведінки гірницького гендиректора розкрив журналіст Василь Чесноков:
«Людям, які не надто глибоко зануреним в реалії українського футболу, могло здатися дивним, чому у представника «Шахтаря» ледь не нервовий зрив через рішення, яке стосується зовсім інших клубів. Якийсь лавровщиной з російського Мзс віддає, чесне слово. Але насправді все дуже просто.
Після смерті у червні 2015-го президента «Іллічівця» Володимира Бойка не тільки фактично, але й формально кінцевим «бенефіціаром» виступів азовців став Ахметов. Маріупольський колектив остаточно перетворився в інкубатор для вихованців гірників під керівництвом колишнього гравця донеччан Валерія Кривенцова, до недавніх пір тренувавшого юнацьку команду «Шахтаря». Так що зворушлива турбота Палкіна про фарм-клубі зрозуміла. А ось його логіка – не зовсім.
Чому дотримуватися спортивного принципу, на який спирається вся піраміда футбольних змагань, на думку Палкіна, це… неспортивно?.. Чому найгірша команда минулого чемпіонату, яка набрала менше очок, ніж навіть оштрафовані на дев’ять балів «Карпати» і «Волинь» (а також менше розформованого донецького «Металурга», у якого відібрали шість пунктів), повинна була залишитися в еліті? Мабуть, згідно Палкіна, це було б чесно і по совісті? Я вже не кажу про колосальні проблеми в області безпеки, які виникли б при проведенні матчів Прем’єр-ліги в Маріуполі…» (Pressing.net.ua, 17.07).
Загалом, робить висновок автор, ФФУ прийняла досить виважене і обмірковане рішення.
«Ну а гірникам тільки й залишається, що включати свій вічний «гудок». Давненько ми, до речі, нічого про формат чемпіонату і КДК не чули…» (Pressing.net.ua, 17.07).
Втім, під стати Палкіна жорстко відстоює свою позицію і сам «Іллічівець». Можливо, голова правління клубу Сергій Бендерський блефував, можливо, хотів взяти членів Виконкому на переляк:
«Якщо наші законно обґрунтованих прохань не будуть задоволені, то ми будемо змушені, згідно з регламентом ФФУ, розглядати справу у вищих юридичних інстанціях аж до Лозанни. Будемо судитися з тими, хто прийме рішення» (Football.ua, 15.07).
Виходить, до суду треба готуватися 27 членів Виконкому, який проголосував за виведення «Сталі» в Прем’єр-лігу? Як мінімум одного з них – Ігоря Кочетова – подібна перспектива аніскільки не лякає:
«Іллічівець» має намір «воювати»? Я не знаю, які наміри у маріупольського клубу, але ставити ультиматуми Виконкому ФФУ недоречно. «Воювати» — це їх право. Але краще було б зосередитися на підготовці футболістів, щоб на наступний рік своєю грою домогтися права увійти до складу учасників УПЛ. Потрібно закінчити війни в українському футболі, тому що так можна зруйнувати все, а збирати буде важко» (Dynamo.kiev.ua, 16.07).
А може бути, запал пана Бендерського трохи остудить неупереджена оцінка авторитетного юриста Сергія Пошелюзного?
«Формування складу учасників Прем’єр-ліги здійснюється на підставі Регламенту, і поки цей Регламент сезону 2015/16. Так, пунктом 9.5. статті 5 Регламенту передбачено право Виконавчого комітету ФФУ на підставі пропозицій Прем’єр-ліги приймати рішення про склад учасників ПЛ у випадках виникнення непередбачених Регламентом обставин. Непередбачуваним обставиною став факт банкрутства ФК «Металург» (Донецьк), в результаті чого виникла необхідність включення до складу ПЛ нового учасника.
Потрібно зауважити, що пропозиції ПЛ щодо її учасників не є обов’язковими для Виконкому ФФУ, а скоріше, мають дорадчий або рекомендаційний характер. Таким чином, Виконком ФФУ при прийнятті рішення про включення до складу учасників української Прем’єр-ліги дніпродзержинської «Сталі» діяв у відповідності з нормами Регламенту сезону-2015/16» (Sport.ua, 17.07).
У будь-якому випадку хотілося б, щоб і Бендерський, і Палкін брали приклад з людей футбольних, нехай і які перебувають з ними по один бік барикад, але мислять логічно і стоїчно сприймають неминуче.
Наприклад, головний тренер «Іллічівця» Валерій Кривенцов, хоч і був розчарований розвитком подій, обійшовся без істерик і загроз:
«Ми готувалися до Прем’єр-лізі. Але виконком прийняв інше рішення. Воно нам незрозуміло. Що ж, будемо доводити своєю грою і результатами право грати в еліті в наступному сезоні» (Uafootball.segodnya.ua, 17.07).
А ось що думав про можливе збереження «Іллічівцем» прописки в елітному дивізіоні хавбек «Шахтаря» Тарас Степаненко:
«Читаю новини в інтернеті: «Іллічівець» вилетів у першу лігу, може замінити донецький «Металург»… Та зробіть ви нормальний конкурентоспроможний чемпіонат! Погодьтеся, виходить трохи дивна ситуація. Протягом трьох років ніхто не покидає вищу лігу – зараз команда понизилася в класі, але в іншої немає грошей, тому ми знову повертаємо невдахи назад. Навряд чи такий стан речей принесе комусь користь» (Terrikon.com, 13.07).
КРИМІНАЛ І ВІЦЕ-ПРЕЗИДЕНТИ. Минулого тижня продовжилося розкручуватися скандал зі стріляниною в Мукачево – інцидент, в якому був замішаний віце-президент ФФУ Михайло Ланьо. Крім того, стало відомо, що його колегу Віктора Межейко, якого звинувачували в організації масових заворушень і силовий розгін запорізького майдану, визнали винним, «нагородивши» 5 роками позбавлення волі з відстрочкою виконання на 3 роки…
Цікаво, що обсмоктуючи фігуру Ланьо, окремі журналісти вирішили неодмінно пов’язати діяльність з обов’язками в Будинку футболу.
«Головне крісло ФФЗ Ланьо поступилися лише в минулому році, ставши почесним президентом. До того часу він вже щосили працював у ФФУ. Членом виконкому Михайло Іванович став ще в 2007-му, тобто при Суркісі. Але знайшов собі місце і при Конькові. Більше того, став головою комітету з питань стадіонів та безпеки проведення змагань – треба зауважити, хлібне місце, тут ліцензують арени. Вражаюче, але Ланьо залишився федерації і після обрання Андрія Павелка, який обіцяв очистити ФФУ від старих людей. Михайло Іванович навіть пішов на підвищення – в крісло віце-президента. Очевидно, Ланьо, як і більшість людей з команди Павелко, пройшов за квотою» Григорія Суркіса. Правда, чим він займався в Будинку футболу всі чотири місяці – невідомо» Ua.tribuna.com, 13.07).
На жаль, цей «наїзд» віддає звичайним замовленням. Адже той факт, що Ланьо залишився працювати в ФФУ при Конькові, який фактично змусив Суркіса здати крісло голови повноваження, у автора подиву не викликає. Зате вражає зарахування голови Запорізької ОФФ у знову обраний керівний склад національної федерації…
Що стосується так званих «людей Суркіса» в команді Павелко, то неангажированному спостерігачеві, напевно, взагалі важко зрозуміти, в чому суть претензій». У часи Суркіса (і, відповідно, активності його людей) ФФУ досягла свого розквіту і, без перебільшення, була однією з найбільш прогресуючих національних асоціацій у Європі.
Втім, щодо кандидатур віце-президентів ФФУ питання виникали і відразу після історичного березневого Конгресу. Не будемо винаходити велосипед, наведемо слова Павелко, які повністю обґрунтовують і пояснюють його тодішній кадровий вибір.
«Ми запропонували всім регіональним федераціям між собою визначити віце-президентів згідно з територіальним принципом. Від східної України був висунутий Межейко, від центральної – Кочетов, від південної – Лашкул, від західної – Орлецький. Також додали Ланьо, як представника ФФУ в парламенті для участі в розробці необхідних законопроектів, Куніцина – представника Криму, і Шкребу, що відповідає за маркетинг» (Football.ua, 06.03.15).
Не йде Павелко від прямих відповідей і в контексті нинішньої ситуації, в центрі якої опинилися його колеги.
«Це справа передана в комітет етики, куди входять і журналісти. Далі, разом з вами, будемо бачити, які рішення будуть прийматися і передаватися у Виконком. Це – за статутом. Якщо ми порушимо, то потім всі наші рішення можуть визнати недійсними… В комітеті є всі можливості зібрати додаткову інформацію з цього питання і бути об’єктивними в оцінці даної ситуації… Вважаю, що в житті все має відбуватися еволюційним шляхом. Робота ФФУ – це перезавантаження всіх районних, обласних федерацій. Але для цього потрібен час. Зараз активно проходять конференції в районах, містах і областях. Сподіваюся, їх підсумки і дадуть оцінку кожному, хто працює на футбол України» (Dynamomania.com, 15.07).
Зі свого боку голова Комітету ФФУ з питань етики і чесної гри Ігор Кочетов уточнює, що обвинувачення, висунуте Межейко, не стосується футболу, та й час на подачу апеляції ще не минув. Що до Ланьо, то він поки допитується лише в якості свідка, і знову ж згадки його футбольних посад у зв’язку з інцидентом явно некоректно.
«Виходячи з вищевикладеного, можу відповідально заявити, що Комітет з етики і чесної гри уважно стежить за розвитком ситуації, в негативному контексті якої фігурують двоє віце-президентів федерації. Найближчим часом членами комітету будуть проаналізовані всі документи та матеріали, на основі яких можна буде зробити обґрунтовані висновки про те, наскільки поведінка наших колег йде врозріз з положеннями Кодексу етики і чесної гри ФФУ. Після цього рекомендації комітету будуть передані на розгляд Виконкому, який і прийме адекватне рішення» (Footclub.com.ua, 14.07).
БОРОТЬБА З ДОГОВОРНЯКАМИ. ЗА ЗАКОНОМ. У недільній телепередачі «Профутбол», яка вийшла на каналі «2+2» 19 липня, була в черговий раз піднімалася тема «підозрілих» матчів – мовляв, занадто багато таких було зіграно в минулому сезоні, причому не тільки в Прем’єр-лізі.
На подив авторів сюжету, виявилося, що вже згаданий Комітет з питань етики і чесної гри тримає цю проблему на контролі. Кочетов зокрема розповів, що навіть контактував з даного питання з представниками УЄФА, які порадили звернути особливу увагу на ігри за участю донецького «Олімпіка»:
«Дванадцять матчів перебувають під підозрою. Будь ласка, розберіться» («Профутбол», 19.07).
І ФФУ розбирається. Під її ковпаком зараз поєдинок «Олімпіка» з «Металістом», в якому донеччани на останній хвилині привезли собі абсолютно необґрунтований пенальті. Вже допитані два гравця, спрямована порядок наставнику «Олімпіка» Роману Санжару. Слідство йде:
«У наступний четвер у нас запланована робоча зустріч з Контрольно-дисциплінарним комітетом, де ми обговоримо підхід футбольних інституцій до цієї тематики. Ми повинні бути переконливі, нам є, що розповісти та показати. Наочно – схеми, руху, моменти. Надати висновки експертів. Ми впевнені, що реакція буде відповідною. Ми зобов’язані поставити заслін договірних матчів» («Профутбол», 19.07).
Втім, це ще далеко не все. На минулому тижні Комітетом з питань правової політики та правосуддя був розглянутий той самий антикорупційний революційний закон №2243а, одним з авторів якого є Андрій Павелко.
Мало того, вже відомо, що на початку поточного тижня ФФУ розпочне збір думок про цей Закон. Своїми пропозиціями, зауваженнями, доповненнями до документа зможе поділитися будь-який бажаючий. Мета – оптимізувати Закон, зробити його по-справжньому дієвим і ефективним. Фіналом же обговорення стане «Прес-клубу» в Будинку футболу, на якому з урахуванням зібраних думок будуть вироблені експертні рекомендації для внесення в остаточну редакцію законопроекту.
