Два дні пройшло з тих пір, як в завершився етап в Рупольдінгу.
Але різномовні форуми вболівальників та гілки в соцмережах ніяк не заспокояться у з’ясуванні справедливості фінішу жіночої естафетної гонки.
Порушила Алена Підгрушна які-небудь писані чи неписані закони або все «по Честноков»? Градус дискусії, в порівнянні з неділею, здається лише зріс.
Я, зізнатися, не збирався висловлюватися на цю тему. По мені все куди як очевидно – Лаура Дальмаєр тягнула з себе жили, щоб обійти олімпійську чемпіонку Сочі ще до приходу на стадіон. Але Підгрушна адже не дарма чемпіонка всього на світі (і з Олімпіади, і з чемпіонату світу, і з чемпіонату Європи – скрізь Лена золоті медалі завойовувала), зціпила зуби і терпіла. У Лаура Дальмаєр сил теж не вагон – вирішальну атаку відклала до фінішної прямої. З часом дівчата і дісталися до фінішних коридорів.
***
Тут зроблю відступ. Про фінішні коридори, запозичені у лижників (у них вони існують вже давно), біатлоністи прописали у власних правилах в 2010 році – після Ігор у Ванкувері. Не те щоб було багато прецедентів і спірних моментів, але все ж. Я особисто згадую випадок на Ханти-Мансійському IBUGranPriх (був у столиці Югри такий турнір – ще до появи «Гонки чемпіонів» та інших комерційних стартів, вінчають сезон).
Тоді на фініші мас-старту схльоснулися Павло Ростовцев і Павол Хурайт. Днем раніше словак фінішним кидком вирвав у Павла перемогу в гонці переслідування, і Ростовцев, очевидно, розумів: фінішний відрізок його суперник відпрацьовує краще. Відчуваючи, що сценарій гонки переслідування ось-ось повториться, Ростовцев «притер» Хурайту до правого бортику, за яким той, як і днем раніше, намагався прорватися. Фінішував Павло першим, ніяких правил не порушивши (з причини відсутності таких).
І ось з сезону-2010/2011 фінішний коридор був поділений на троє. Правила поведінки в них дуже прості: борючись із суперником на фінішній прямій, спортсмен не має права, переходячи з одного коридору в інший, перекривати йому шлях до обгону (як, наприклад, ми це часто бачимо у лижників-спринтерів, що проходять поворот). Приклад порушення цього правила – олімпійський фініш лижників в скіатлоне на Іграх у Сочі.
Мартін Сундбю (нехай і незначно, за що згодом і зачепилися норвежці) перекриває коридор Максиму Вилегжаніна на останніх метрах гонки (норвежець кілька разів «викидав» свою ліву ногу за кордон власного коридору) і збірна Росії позбавляється олімпійської бронзи.
***
Що ж ми побачили в Рупольдінгу? Підгрушна здогадувалася, звичайно, що німкеня вживе ривок і пішла (наскільки підготовлено, нехай коли-небудь розповість сама) на маневр, гідний підручника вищої спортивної майстерності. На підході до розділовим коридорах, українка начебто змістилася до центрального, але в останній момент прошмигнула в лівий – куди вже зовсім зібралася кинутися німкеня. Для обох спортсменок лівий коридор був найкоротшим шляхом до фінішу, і Підргушная зайшла на цей шлях першою. Після чого Альона, відчуваючи, що німкеня йде тим же коридором, змістилася так, щоб у Лаура Дальмаєр НЕ проскочила вперед. Іншими словами перекрила їй коридор.
Німецькі уболівальникам це не сподобалося. Почулися свист і улюлюкання, які, як розповідає фотограф Міжнародного союзу біатлоністів Євген Тумашов, не припинялися всю церемонію нагородження. Одна з українок, Валя Семеренко, не витримала і в піку свистячим, показала свою золоту медаль, ніби кажучи: «Наша вона, наша!».
Сама Підгрушна, намагаючись показати глядачам, що самі німецькі біатлоністки все розуміють і ні в що її не звинувачують, жала суперницям руки, намагалася довше побути разом з Лаура Дальмаєр поруч і сфотографуватися, взявшись за руки дивлячись на трибуни. Вона ж ініціювала загальну фотографію з німецькою збірною після нагородження.
Варто зауважити, німецькі вболівальники знають толк в фейр-плей, до Якому, очевидно, закликали збірну України під час церемонії нагородження. Пам’ятається, на чемпіонаті світу 2004 року (проходив в Оберхофі) блищав у всіх фарбах Рафаель Пуаре, завоював три золоті медалі. Щоб «підтримати» зірку біатлону, німецькі фани під час його приходу на вогневий рубіж пару раз приводили в дію бензопилу (во, блін, були вільні звичаї на стадіонах!). Втім, Пуаре у своїх інтерв’ю після гонки лише беззлобно поскаржився на спроби тиску на нього публікою – професіонал!
***
Зрештою, я звернувся і за консультацією до судді міжнародної категорії і віце-президенту СБР Вадиму Івановичу Меліхову, незаперечному авторитету в області правил і регламенту проведення змагань.
– Підгрушна ні на крок не відступила від правил. У контактних гонках ключовим принципом є наступне: «Хто йде першим, той і правий». Як його обганяти – завдання для того, хто обганяє. Розділові коридори цю задачу Лаура Дальмаєр почасти полегшували, але німкеня не зуміла ними повною мірою скористатися.
