29 березня 2008 року на офіційному сайті АМФУ під рубрикою “офіційно” розмістили статтю “Футзальные клубы объединятся или кого мы хотим обмануть?”. Анонімний автор дає оцінку АМФУ щодо зустрічі президентів і дозволяє собі некоректні висловлювання, за які потрібно відповідати. Зважаючи, що в ній неодноразово згадується моє прізвище, змушений відповісти.
З сезону 2002/03 львівська "Енергія бере участь у вищоліговому Чемпіонаті України з міні-футболу. Щорічно АМФУ організовувала одну-дві зустрічі президентів, де обговорювалися поточні проблеми проведення вітчизяного Чемпіонату. З року в рік на них постійно піднімаються одні і ті ж проблеми: порушення Регламенту, ритмічність календаря, якість арбітражу, висвітлення турніру в ЗМІ. По ходу цих зустрічей керівники клубів регулярно чують від АМФУ обіцянки щодо вирішення вищезгаданих проблем.
На перших зустрічах я твердо вірив, що АМФУ зробить все, щоб в подальшому уникнути проколів і не наступати на одні і ті ж граблі. Під час наступних рандеву проблеми знову обговорювалися, але у їх вирішенні я почав сумніватися. А останнім часом був переконаний, що жодне з побажань президентів не буде виконане: АМФУ в цьому зовсім не зацікавлене, задовольняючись існуючим станом речей.
Торік для реалізації ідей, які висловлюються на зустрічах президентів, створили робочу групу. До неї входили представники клубів та АМФУ. Робота цієї групи закінчилася тим, що АМФУ вчергове порушила затверджений на сезон 2006/07 Регламент і замість того, щоб прислухатися до висновків робочої групи про доцільність поступового зменшення елітних команд, прийняла рішення щодо розширення вищої ліги до 16 команд. Його затвердили влітку. У звязку з відпускним періодом, негайної реакції зі сторони клубів на це рішення не було. Згодом президент "Інтеркасу" Сергій Веселов намагався переконати АМФУ у необхідності дотримання регламентних норм, але його спроби закінчилися припиненням існування команди.
Я особисто підтримував позицію Веселова, але піти тим же шляхом, погрожуючи виходом з турніру, не міг: по-перше, реакція Веселова на рішення АМФУ розширити вищу лігу була запізніла, по-друге, "Енергія" вперше у своїй історії стартувала у Кубку УЄФА.
Висновок з кількарічних подій напрошувався: провести зміни в рамках АМФУ неможливо. Ці зміни можливі тільки тоді, коли клуби обєднаються і створять свій незалежний орган, який би представляв їх інтереси у стосунках з АМФУ та ФФУ.
9 березня 2008 року на побаченні керівників львівських клубів було домовлено про необхідність організації зустрічі президентів вищолігових команд саме за ініціативи клубів. Заручившись спочатку підтримкою "Шахтаря", "Єнакієвця", "Урагана", "Універ-Автомара", "Будівела", "Метрополітена", "Планети-міст", я поінформував про зібрання 27 березня УСІ клуби вищої ліги.
Дізнавшись від власника ТВД Мирона Кіндія про підготовку до зустрічі (про режим секретності ніколи не йшлося), президент АМФУ Геннадій Лисенчук зателефонував власнику "Тайма" Роману Кедику, розпитуючи про причини наших дій.
14 березня у мене відбулася зустріч з почесним президентом "Планети-Міст" Сергієм Мошенським. Він запропонував запросити на зустріч 27 березня президентів клубів першої ліги і взявся вирішити організаційні питання (замовив конференц-зал у готелі "Хайятт" і забезпечив проведення зустрічі на високому організаційному рівні). У наступні дні ми провели переговори з президентами клубів першої ліги і їм були надіслані запрошення на 27 березня. Коли остаточно визначилося місце і час зустрічі, я звернувся до Мирона Кіндія з проханням, щоб він, як віце-президент АМФУ, надіслав запрошення до АМФУ і ФФУ.
25 березня я мав розмову з Мироном Кіндієм. З його слів, 24 березня власник ТВД надіслав запрошення на зустріч на адресу АМФУ і мав телефонну розмову з Геннадієм Лисенчуком. Президент АМФУ висловив невдоволення фактом зібрання президентів та просив перенести її на пізніший термін.
Різка відповідь Лисенчука скоригувала дії Мирона Кіндія: він, хоч і був уповноважений, не надіслав запрошення до ФФУ. Водночас власник ТВД сам виступив з побажанням перенесення зустрічі.
Після розмови з Сергієм Мошенським дійшли висновку, що перенесення зустрічі за два дні до її запланованого початку виглядало б незрозумілим для запрошених.
Тому 25 березня я відправив запрошення до ФФУ. Цей термін не завадив представнику ФФУ взяти участь у зустрічі президентів.
Коли було підтверджено факт проведення зустрічі,президент АМФУ Геннадій Лисенчук мав особисті розмови з президентами клубів і застерігав їх від участі у зібранні.
Наслідком дій пана Геннадія Лисенчука стала низька явка президентів клубів 27 березня. Але навіть нечисленні присутні отримали хорошу нагоду обмінятися думками,почути позицію представника ФФУ і домовитися про наступні кроки, які б призвели до якісних змін у підході до організації Чемпіонату і Першості України.
Про це і було поінформовано офіційним сайтом СК "Енергія".
Олександр Стефанків, президент СК "Енергія".
АМФУ досить легко підловити на брехні – стосовно будь-якого суперечливого питання вони звертаються до Регламенту. Як можна вірити цьому Регламенту, якщо він: а) не виконується (гляньте хоча б, коли Регламент "прописує" найбільш ранній час початку матчів Чемпіонату і коли вони реально починаються); б) він був недосконалим апріорі, про що цілком конкретно заявив голова КДК ФФУ Стефан Решко. Суботня заява сайту АМФУ – чергова спроба цієї організації приховати власну некомпетентність. Фактом нерозвиненої інфраструктури у вищолігових клубів АМФУ прикривається наче щитом. Постійно забуваючи: клуби не обіцяють миттєво побудувати зали, де уже за кілька років проводитиметься фінальна частина чемпіонату Європи чи Кубка УЄФА. Клуби бачать безлад у менеджменті АМФУ і намагаються протистояти цьому.
АМФУ цілком свідомо відстороняється від рішень, які декларуються на зустрічах президентів. Уникнути їх проведення взагалі вона не може, тому обіймає на подібних зібраннях гранично обережну позицію – ви говоріть, а там побачимо.
Як президент АМФУ міг не знати про зустріч президентів 27 березня, якщо 25 березня на головній сторінці сайту АМФУ була інформація про її "несанкціоноване" проведення?
Невже пять дорослих чоловіків не можуть зібратися у певному місці в певний час для того, щоб поговорити про свою роботу і донести її підсумки до відома тих, хто свідомо проігнорував їх зібрання? Які на це треба санкції?
Про позицію ФФУ стосовно зустрічі президентів чітко свідчить наявність на ній представника футбольної федерації. Якби ФФУ не санкціонувала цю зустріч, то нікого б і не надсилала. Так, як це зробила АМФУ.
Про незручний термін. Насправді зручних термінів у АМФУ не існує. Просто сьогодні є одна причина: матч плей-офф збірної, завтра, наприклад, підготовка до чемпіонату світу, чи близькість завершення сезону, яка зумовлює відпустки людей.
Представники АМФУ вже давно виявляють неспроможність організувати чемпіонат на належному рівні. Нині зрозуміло, що вони блокують будь-які спроби зі сторони щодо поліпшення організаційного процесу. Керівники клубів уже не сподіваються на допомогу АМФУ і враховують: Асоціація не бажає бути стороннім спостерігачем, постійно встромляючи палиці в колеса набором брехливих звинувачень.
