Учора увечері четверо гравців «Тайму» (Олександр Кондратюк, Валерій Легчанов, Сергій Чепорнюк та Володимир Кардаш) вирушать потягом до Чернівців, де приєднаються до національної збірної України. Впродовж тижня «жовто-сині» проводитимуть тренувальний збір, за підсумком якого буде оголошено остаточний список збірної на відбірний турнір в Румунію.
Відволікшись від пакування валіз, воротар «Тайму» та кандидат у збірну Володимир Кардаш відповів на наші запитання.
— Володимир, в Румунії доводилося бувати?
— Хіба проїздом. Транзитом через цю країну я, у складі «Енергії», добирався в Болгарію, де ми проводили матчі Ліги чемпіонів.
— Окрім виступів за збірну, огляд визначних місць цієї країни у твої плани входить?
— Їду заради можливості виступити за збірну. А екскурсії… Навіть, не знаю. Взагалі, в мене склалося враження, що в Румунії не так багато цікавих місць, принаймні нічого надзвичайного в цій країні не має.
— Суперники по відбірній групі тобі знайомі (Румунія, Голландія, Андорра)?
— Зізнаюся, матчів я не бачив жодної збірної із нашої групи. Мені розповідали, що в Голландії не погана команда. Вони багато років не можуть вийти на чемпіонат Європи, зараз хочуть врешті пройти відбірний бар’єр. Румунів теж потрібно остерігатися, в них сильна команда, окрім того, додаткову перевагу мають – рідні стіни. Андорру ж наша збірна уже перемагала, думаю, цього разу теж проблем не виникне.
— Скільки матчів ти провів за збірну?
— Офіційних 3 чи 4, ще кілька ігор провів за збірну на різноманітних турнірах.
— Матчі за клуб та збірну відрізняються чимось?
— Так, відмінності є. Коли протистоїш кращим футзалістам з іншої країни, завжди з’являється особливе натхнення, зосередженість. В збірну викликають не всіх гравців, а тому, отримавши шанс проявити себе, кожен неодмінно хоче ним скористатися.
— Як, зазвичай, борешся із надмірним хвилюванням?
— Хвилювання – це нормальне відчуття, але воно повинно зникнути перед стартовою сиреною, а то в грі це заважатиме. Зазвичай, «вбиваю» хвилювання на розминці.
— Як ти це робиш?
— Як тільки спіймаю перший м’яч, про хвилювання забуваю, з’являється впевненість.
