Гравець львівської «Енергії» Дмитро Бондар в інтерв’ю клубній прес-службі розповів про останні ігри своєї команди, оцінив рівень суперників по Екстра-лізі та розповів про особливості Львова.
– В 4-х останніх іграх «Енергії» дуже напруженими були завершальні фази матчів. В Івано-Франківську на останніх секундах «зелено-білі» врятувалися від поразки. А згодом із «Локомотивом» та «Єнакієвцем» на останніх секундах львів’яни втратили перемогу. Дуже не спокійно було і в кінці протистояння із «Кардиналом». Щось подібне у вас у вашій кар’єрі траплялося?
– Таких ігор в моїй кар’єрі було не багато. А стосовно того, що ми пропускали на останніх секундах, то у спорті всяке трапляється. Через такі матчі потрібно пройти, заспокоїтися, проаналізувати свої помилки і більше їх не припускатися.
– Перед грою із «Кардиналом» «Енергія» відвідала церкву. Це пов’язано із цими фатальними останніми секундами чи йдеться про традиційний командний ритуал?
– Це наш ритуал. Керівництво подало ідею сходити в церкву, ми її підтримали. Нічого незвичайного у цьому не має.
– В останніх турах Екстра-ліги було вдосталь несподіваних результатів. Як гадаєте, це рівень фаворитів знижується чи навпаки, учорашні аутсайдери прогресують?
– В українській Екстра-лізі не залишилося слабких команд. Кожна команда може на рівних грати із лідерами. Тим паче, якщо грає вдома. Тому не варто згадувати хто в минулому «пас задніх» в турнірній таблиці, а хто був на п’єдесталі. Звісно, є група команд, які борються за чемпіонство, а є команди, які хочуть в них забрати очки. Загалом, наш чемпіонат вирівнявся.
– Перед початком сезону дехто говорив про те, що в еліті грає мало команд, наш футзал регресує. Виходячи з того, що чемпіонат вирівнявся, можна стверджувати протилежне?
– Не думаю, що йдеться про регрес нашого футзалу. Зараз, справді, не багато команд в еліті. Важко сказати, чого клуби відмовляються від участі в турнірі. У кожного свої причини.
– А особисто вам цікавіше стало грати в чемпіонаті України?
– Так, звісно. У нас усі сильні команди, з якими важко грати. Це добре. Можливо, люди подивляться на цей чемпіонат і захочуть взяти участь у наступному.
– Дмитре, скільки років ви у Львові?
– Якщо не помиляюся, це уже четвертий рік.
– Місто добре вивчили?
– Так, у Львові уже не загублюся.
– Які місця у місті вам найбільше подобаються?
– Дуже подобається центр міста. Полюбляємо із дружиною прогулятися вечірнім Львовом.
– Євген Рогачов, як тільки переїхав до Львова, дуже дивувався, що трамвайна колія проходить по звичайній дорозі, по якій їздять автобуси та автомобілі. А що вас здивувало у Львові?
– Дуже дивувався, що можна їхати центром міста і зупинити автомобіль посеред дороги. Але у Львові я і раніше бував, трохи місто знав, тому був готовий до його особливостей.
– Якщо не помиляюся, вас Станіслав Гончаренко запрошував в «Тайм»?
– Так, це правда. В «Тайм» перейшов із російської «ВІЗ-Сінари».
– Ваша команда була володарем Кубка УЄФА. Що спонукало вас проміняти найсильнішу команду Європи на «Тайм» – фінанси чи щось інше?
– Ні, не фінанси. У «ВІЗ-Сінару» поїхав травмованим. Півроку відновлювався, півроку шукав свою гру. Контракт у мене був на один рік. Умови, які мені пропонували на наступний сезон, мене не влаштовували. А тут зателефонував Станіслав Олександрович, покликав до Львова. Я погодився. Все-таки повертався на батьківщину.
– Тоді, коли ви були у «ВІЗ-Сінарі», ваша тодішня команда в Єкатеринбурзі змагалася із теперішньою. Пригадуєте ті ігри «Енергії»?
– Ми із Ільдаром Макєвом тоді тільки приїхали в розташування «ВІЗ-Сінари». Для Ільдара матч із «Енергією» був першим чи другим у складі російської команди. А я тоді через травму навіть не тренувався. Спостерігав за матчами на трибунах. Не можу сказати, що «Енергія» на рівних грала із «ВІЗ-Сінарою», але попсувати нерви російській команді змогла.
– Дмитре, за яких умов команда може розраховувати на перемогу в Кубку УЄФА? Без високого рівня національного чемпіонату реально добитися такого успіху?
– Так, безумовно. Повинна бути в команді стабільність, регулярна практика ігор в Кубку УЄФА, щоби футзалісти набралися досвіду. Тоді прийде результат. Зараз, впевнений, «Енергія» здатна на рівних грати із провідними командами Європи.
– В найближчому майбутньому якась українська команда здатна перемогти в Кубку УЄФА?
– Давайте будемо реалістами. Потрібно, щоби співпало багато факторів: хороший жереб, відсутність кадрових проблем, максимальна готовність у визначений час. Якщо ці фактори співпадуть, то нічого не реального не має.
Фото: http://www.uragan.if.ua
