ЛТК – «Енергія» – 5:6. Післямова
Денис Овсянніков, гравець СК «Енергія»:
– За ці чотири дні накопичилася втома, але позитивні емоції перевершують усе інше, і втома не відчувається. Дуже приємно, що виграємо Кубок четвертий раз поспіль, причому три рази одним клубом – думаю, в історії України це ще нікому не вдавалося. Удвічі приємно довести всім, і, перш за все, собі, що ми ще чогось варті. Зараз нас почали списувати з рахунків, говорити, що ми старі і уже не можемо грати. Дякую за підтримку нашим уболівальникам і своїй сім’ї: дружині і дитині.
Роман Ковальчик (головний тренер ФК «ЛТК»):
– Чого нам не вистачило для перемоги у фіналі? Індивідуальної майстерності, відповідальності, психології. На такому рівні вони ще ніколи не грали, тому не розуміють наскільки це серйозно: кожен рух, кожен сантиметр, кожне єдиноборство. Мабуть, нашим хлопцям ще рано ставати майстрами спорту. А «Енергія» – молодці. Вітаю їх з перемогою, вони її заслужили – там більш майстровиті гравці. Вони пройшли, як кажуть, «Крим, Рим і мідні труби»: майстри спорту, які ставали чемпіонами, вигравали Кубки. Все це якраз і позначилося.
– Точно пробивати пенальті завадили емоції?
– Ми все розбираємо, тренуємо. Напевно, психологія. Хоча, розумієте, я по пенальті вже вчетверте програю. Два рази на чемпіонаті Європи зі збірною і два рази на Кубку – у Сумах і зараз. Напевно, я ще й не фартовий тренер. Пенальті – це, як кажуть, лотерея, але все-таки щастить сильнішому. «Енергія» була сильнішою, і я не можу їх ні в чому дорікнути. Своїх хлопців я теж не можу ні в чому дорікнути – вони викладалися. Але «футбольний Бог» все бачить: як кожен з них цілий рік йшов до цієї гри – так все і вийшло. Думаю, це зрозуміють і наші воротарі, і деякі гравці, які вчинили ключові помилки. Через них постраждала вся команда, імідж клубу, неотримання звань «майстра спорту» і так далі. Якщо вони хочуть щось вигравати – потрібно набагато більше віддаватися. Ще раз вітаю «Енергію», а нам потрібно вчитися і працювати – до «Енергії» нам ще далеко.
http://www.futsalltk.com
Владислав Лисенко, капітан «Енергії»:
– Владиславе, незважаючи на те, що перемога в Кубку прийшла з відбитим тобою пенальті, напевно, про героїв і кращих в команді говорити не варто. Ти виходив на серію пенальті, не беручи участі у самій грі. Наскільки це було складно?
– Хотілося допомогти команді, хотілося виграти. На пенальті мене поставив тренер, я ж сам не вийду. Тренери вирішили, що на пенальті повинен стояти я, так і вийшло.
– Тобто, про це домовлялися до гри?
– Ні, до гри про це нічого не було сказано. Скажімо так, ми не планували доводити гру до пенальті.
– Для тебе це третій кубок поспіль. Відчуття від перемоги змінюються?
– Вигравати весь час хочеться. Чим більше виграєш, тим більше хочеться і ця перемога в Кубку для мене четверта. Ми в «Таймі» вигравали, і тепер тричі поспіль з «Енергією». Це дуже приємно.
– Що можеш сказати про суперників з «ЛТК»?
– Вони нічим не гірше за нас грали і теж гідні були кубка. Але, напевно, десь позначився наш досвід і їхня молодість, тому що вони по ходу додаткового часу весь час вели і упускали перевагу, ми встигали зрівнювати.
– Одним із ключових моментів могли стати останні хвилини овертайму, коли ви грали в більшості.
– Луганчани за рахунок молодості допускали деякі помилки, так вийшло і з червоною карткою. Хоча, звичайно, тут нам потрібно було забивати і не доводити матч до серії пенальті.
http://futsal.sport.ua
