Головний тренер “Донбасу” та збірної України прокоментував унікальну перемогу свого клубу в четвертому овертаймі другого матчу серії проти “Лева”. Вчорашній другий поєдинок 1/4 фіналу Кубка Гагаріна став найдовшим в історії КХЛ – він тривав 126 хвилин 13 секунд.
– Ви підтвердили титул самого переможця тренера-марафонця в історії КХЛ, додавши до свого торішнього рекорду з “Северсталью” під 10 хвилин.
– Знаєте, краще таких досягнень уникати. Все-таки працювати на лавці шість годин – не найбільше задоволення. До речі, якщо на тренерів випадає пристойна навантаження, то що говорити про хокеїстів…
Вважаю, що після марафону в Празі кожен гравець “Донбасу” – герой! Я вдячний всім своїм майстрам – від запасного Лацо до передовика Лейтона, які кожен на своїй ділянці витримали цю божевільну навантаження. Наш успіх ще більше вагою тому, що глобально наша ситуація не є штатною, цитує sport-express.
– Те, що вона не є штатною, стало ясно в тому моменті, коли за аж ніяк не самий грубий силовий прийом ваш капітан Федотенко отримав “5+20″…
– Відразу скажу: суддівство, як і ситуацію навколо клубу, я взагалі не обговорюю. Це, як кажуть, не тренерське питання. Що стосується нашого капітана, то на його місце з четвертого ланки висунувся Белухін. І саме його ланка з Дадоновым і Якуценей за підтримки інших героїв десь під ранок принесло нам перемогу (сміється).
– Рівно рік тому, після успіху в кінці третього овертайму матчу “Северсталь” – “Локомотив” ваш капітан Кетов вночі відправився купатися в ополонку. Зараз хтось з “Донбасу” на подвиги пішов?
– Ні, пощастило, обійшлося без ополонці (сміється). Адже часу на моржування зараз ні у кого немає – попереду два наших домашніх матчу в Братиславі. Літак – наш рідний дім.
– За 13 днів “Донбас” провів дев’ять з гаком матчів (якщо вважати марафонські овертайми), переважна більшість яких – гостьові. Звідки берете сили?
– По-перше, у команди є характер і професіоналізм. По-друге, почуття власної гідності. Ну і по-третє, тренери її іноді трохи ганяли.
