Капітан «Крижаних Вовків» поспілкувався з прес-службою Української хокейної ліги і підвів підсумки сезону для київського клубу, а також розповів про підтримку командного духу і капітанську відповідальність.
– Можеш підвести підсумки виступів «Крижаних Вовків» в поточному розіграші УХ-Парі-Матч?
– Виступили ми досить погано, оскільки багато дуже провели невдалих поєдинків. Ми не виконали тренерську установку, від сюди такі результати. Я думаю, що ми могли б зіграти краще в цьому сезоні, але вийшло не так, як ми б цього хотіли.
– Як думаєш, за рахунок чого у команди не виходило чіплятися за результат?
– На початку сезону дуже заважала коротка лавка. Ми дуже довго грали в дві ланки, втомлювалися і просто фізично не могли доводити матчі до кінця. Плюс нам не вистачало ігрового досвіду і концентрації на всі 60 хвилин матчу.
– У цьому сезоні у команди було кілька матчів проти лідерів чемпіонату, коли по ходу зустрічі «Вовки» вели в рахунку, але все ж провалений третій період, приносив вам поразку. Чому так відбувалося?
– Повторюся, нам не вистачало сил і концентрації, щоб вигравати третій період. Плюс не виконували установку тренера на гру, через що були досить прикрі поразки.
– Чи важко підтримувати командний дух, не дивлячись на низку поразок? За рахунок чого у вас це виходило?
– Якщо чесно, то дуже важко. Це тому що нам самим хотілося вигравати, але були випадки, коли ми просто нічого не могли вдіяти. Ми намагалися на тренуваннях і в роздягальні завжди підтримувати одне одного, підбадьорювати.
Звичайно, як капітан, я відчував відповідальність за загальнокомандний дух. Ми разом в роздягальні розбирали ігрові моменти, спілкувалися на тренуваннях.
– «Вовки», хоч і не могли чіплятися за результат, але завжди відрізнялися вибуховим характером і непоступливістю. Чи можна це назвати своєрідною тактикою?
– Я не можу назвати це якоюсь конкретною тактикою. Ми намагалися виконувати установку тренера і на кожен матч виходили з чистого аркуша, не дивлячись на минулі поразки. Ми постійно уперто билися і грали на перемогу.
– В середині сезону до киян приєдналася юніорська п’ятірка «Дніпра». Чи стало легше грати з більш широкою лавкою?
– Спочатку було трохи незвично, адже ми звикли грати в дві ланки і через це більше паузу почали давати. Важкувато було спочатку. А взагалі, стало легше, тому що на іграх було більше сил і як-то впевненіше почували себе на льоду.
– Тебе можна назвати одним з найактивніших гравців київської команди. Давалася взнаки на бажанні забивати капітанська відповідальність?
– Не завжди це було через капітанську нашивки. У кожного гравця є амбіція викочуватися на чужі ворота і забивати. Так вийшло, що в мене було багато гольових моментів, тому настільки багато і кидав.
– Як думаєш, що не вийшло в чвертьфінальній серії з «Дніпром»?
– Я думаю, що ми повністю провалили гру в обороні, плюс не змогли реалізувати свої моменти біля воріт супротивника. Нам дуже в цих іграх не вистачало закинутих шайб.
На другий чвертьфінальний матч, як і на перший, виходили з бойовим настроєм і були готові битися.
