Марина Машкіна: «Емоції від знімального процесу залишилися тільки позитивні»

У лютому на телеканалі XSPORT відбулася прем’єра другого сезону спеціального проекту «Як я став хокеїстом», героями якого стали Микита Коваленко ( «Дніпро»), Кирило Фроленко ( «Донбас»), Павло Таран ( «Білий Барс»), Микита Олійник (МХК «Динамо»), Віталій Лялька ( «Донбас») та Гліб Кривошапкін ( «Кременчук»).

В ході програми гравці розповідали про свої перші хокейні кроки, легіонерський досвід, чемпіонати світу та найяскравіші життєві історії. Також хокеїсти провели серію спеціальних майстер-класів і розкрили юним гравцям секрети своєї техніки.

Ведуча телеканалу XSPORT і проекту «Як я cтал хокеїстом» Марина Машкіна розповіла про хід зйомок спеціального проекту, кумедні історії на майданчику, роботу з хокеїстами і свою любов до зимового виду спорту.

– Як загалом оціниш зйомки проекту «Як я став хокеїстом»?

– Емоції від знімального процесу залишилися тільки позитивні. Приємні нові знайомства, крута атмосфера на знімальному майданчику. Єдиний мінус – під час зйомок я дуже захворіла, а в основному ми працювали на холоді: що на льоду, що на території ВДНГ.

Нам не хотілося затягувати з тривалістю зйомок, адже у хлопців була міжнародна пауза в чемпіонаті, тому на зйомки я приїжджала з застудою. Це трохи позначилося на якості, але в цілому вийшло дуже здорово.

– Хто з героїв відкрився найбільше?

– Якщо чесно, не можу виділити когось одного. Мабуть, найбільш мені запам’яталися зйомки з Микитою Коваленком і Кирилом Фроленком.

– Як думаєш, що на це вплинуло?

– З ними було максимально приємно спілкуватися і поза камерами. До того ж, у хлопців відмінне почуття гумору, вони підтримували мене, і в цілому з обома я спілкуюся і після проекту.

Пригадую зйомку з Кирилом Фроленком, де за сценарієм йому потрібно було «понарошку» побити хокеїста, який тренувався на льоду в той час. Це був дуже смішний епізод, адже ніхто не розумів, що ж потрібно робити з цим нещасним хокеїстом. Загалом було смішно.

З Микитою теж був кумедний майстер-клас. Йому потрібно було повторити його коронний проїзд на колінах під пісню. Але був один нюанс: на Микиті не було екіпіровки і захисту, а були звичайні джинси, які він успішно в результаті протер.

– Такі проекти потрібні українському спорту в принципі?

– Звичайно. Завжди цікаво дивитися не тільки матчі і красиві голи, а й знайомитися ближче з хокеїстами, дізнаватися які вони поза льодом.

– Чи допоможе це розвитку хокею?

– Українському – дуже, тому що хокеїсти працюють не тільки для себе, але і для вболівальників, які дивляться такі передачі. Через цю програму у фанатів з’явилася можливість дізнатися більше про своїх кумирів, побачити і оцінити їх інші сторони і особисті якості.

– Ти взагалі любиш хокей? Чи є улюблені команди?

– Чесно сказати любов до хокею для мене відкрив телеканал XSPORT. За що я йому вдячна.

Раніше я більше захоплювалася футболом, але завдяки каналу відкрила для себе чудових людей і стала стежити за чемпіонатом Української хокейної ліги – Парі-Матч. Тепер, звичайно, цікаво, чи підтвердить «Донбас» статус чемпіона, чим закінчиться поточний розіграш півфіналів плей-офф і які команди з’являться ще в Україні.

Плюс я люблю дивитися матчі НХЛ, стежу за «Піттсбургом», тому що там грає мій улюблений хокеїст Сідні Кросбі. Ну і до того ж, цей клуб-п’ятикратний володар Кубка Стенлі

– Чи сподобалося тобі працювати з хокеїстами?

– Так звісно. Всі дуже класні хлопці, ми дуже багато жартували і сміялися. Та й взагалі з хокеїстами дуже просто, тому що все дуже легкі і відкриті хлопці.

Я хоч і висока дівчина, але, коли стоїш поруч з хокеїстом, то відчуваєш себе ну вже дуже маленькою. Як, наприклад, з Пашею Тараном або Віталіком Лялькою. Тепер буду стежити за хлопцями в чемпіонаті України, а також спостерігати за тим, як вони зіграють на чемпіонаті світу.

– Яка специфіка такої роботи?

– По-перше, якщо ти працюєш журналістом, коментатором, ведучим хокейних передач, то ти повинен бути готовий до нелегких погодних умов. По-друге, це ретельна підготовка до кожної програми і випуску. У цьому, звичайно ж, заслуга не тільки провідною, але і редакторів, режисерів і операторів. По-третє, все залежить від настрою і знімальної групи, і героя.

Author: Іван Муженко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *