Гліб Кривошапкін: «На золотом чемпіонаті світу ми показали, що можемо грати на високому рівні»

У суботу, 16 березня, в ефірі телеканалу XSPORT відбулася прем’єра заключного випуску другого сезону спеціального проекту «Як я став хокеїстом», героєм якого став юний нападник «Кременчука» Гліб Кривошапкін.

Нагадаємо, що раніше про свій хокейний шлях, перших тренерів і захоплення розповіли форвард «Дніпра» Микита Коваленко, захисник «Донбасу» Кирило Фроленко, захисник «Білого Барса» Павло Таран, форвард МХК «Динамо» Микита Олійник і форвард «Донбасу» Віталій Лялька .

Нападник розповів про виступи в «Дружбі-78» і «Беркуті-2000», золотом чемпіонаті світу і першою шайбі в УХЛ. Також форвард провів майстер-клас і поділився секретами своєї швидкісної техніки.

– Як ти взагалі потрапив в хокей?

– Якщо чесно, то зовсім випадково. Коли я вчився в першому класі, до нас на урок прийшов тренер Олег Ігнатьєв і запропонував нам зіграти в футбол. Ми грали один на один, без воріт. Чисто показували ведення м’яча. Після цього Олег Васильович залишив нам свою візитку, але на зворотному боці були зображені футболісти.

Я прийшов додому і сказав батькам, що я буду футболістом (сміється). Мама звичайно подзвонила тренеру і зрозуміла, що мені запропонували грати не в футбол, а в хокей і не зважилася мені це сказати. Тому тоді на хокей я так і не пішов.

Олег Васильович потім знову зв’язався з моїми батьками і запропонував просто привести мене на масові катання, щоб спробувати. Коли я вийшов на лід, то він здавався дуже великим і мені навіть страшно спочатку було, але мені відразу допоміг хлопець постарше. Ось так поступово я і вчився катався.

– Чи є якісь смішні історії з того періоду?

– Пам’ятаю те почуття, коли дуже хочеш стати на ковзани, але в той же час тобі дуже страшно. Це непередавані відчуття.

– Коли ти почав займатися хокеєм, відразу було розуміння того, що це твоє?

– Ні. На початку все це було якось несерйозно. До того ж я вчився в ліцеї мистецтв і тому багато чим паралельно займався. Потім тільки, з віком, став більш серйозно захоплюватися і більш професійно підходити до справи.

– Чи часто вчителі скаржилися, що ти пропускаєш заняття через тренування?

– Я не так часто пропускав уроки. Навіть навпаки, я хокей пропускав частіше, ніж школу, тому як я тренувався через вихідні. У мене був такий розклад, що одні в вихідні у мене було тренування, а в наступні, наприклад, хор або флейта.

– Тобто ти ще й музикант?

– Майже. Все моє захоплення музикою закінчилося ще в початковій школі. Але слух у мене є (посміхається).

Повний випуск «Як я став хокеїстом» з Глібом Кривошапкіним:

Author: Іван Муженко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *