Команда «Флорида Пантерз» вдруге поспіль стала володарем Кубка Стенлі, здолавши у фінальній серії «Едмонтон Ойлерз» з рахунком 4:2. Канадський клуб знову залишився без головного трофею НХЛ, хоча його лідери продемонстрували вражаючу статистику. Редакція komentator.net з посиланням на джерело розповість, що допомогло «Флориді» утвердитися на вершині, та чому «Едмонтон» не дотягнув до титулу.
Вирішальний момент фіналу: досвід проти емоцій
У четвертому матчі серії, що відбувався в Санрайзі, «Флорида» закинула три шайби вже у першому періоді й майже гарантувала собі перевагу 3:1 у серії. Однак «Едмонтон» здійснив неймовірний камбек і вирвав перемогу в другому овертаймі — 5:4. Після цього багато канадських медіа заговорили про перелом у серії на користь «Ойлерз».
Проте в п’ятому матчі Пантери впевнено виграли на виїзді 5:2, а вдома поставили крапку в фіналі. Це і став справжній поворотний момент. Три фінали поспіль, стабільний склад і досвід вирішальних ігор — усе це дозволило «Флориді» не зламатися після драматичної поразки.
Чому не вистачило «Едмонтону»: зірки без підтримки
Коннор Макдевід і Леон Драйзайтль разом набрали 66 очок у плей-оф, тоді як у лідерів «Флориди» — лише 46. Але у Пантер одразу шестеро гравців подолали позначку у 20 очок, що повторює рекорд НХЛ. У «Едмонтона» таких лише четверо. Команді бракувало очок від гравців другого і третього плану.
Особливо вразив Сем Райнхарт, який у шостому матчі оформив чотири шайби. Це і є показник справжньої глибини складу, якої у «Флориди» більше. Без належної підтримки зіркової пари перемогти в фіналі майже нереально.
Воротарі: стабільність як ключ до титулу
Воротарська лінія знову стала одним з вирішальних факторів. У «Флориди» Сергій Бобровський грав на високому рівні протягом усього фіналу. У «Едмонтона» ж тренери змінювали Стюарта Скіннера та Кейла Пікара, але не знайшли стабільності.
Як показує приклад того ж «Вегаса», для перемоги не обов’язково мати топ-голкіпера, але обов’язково — надійного. Саме цього бракувало «Ойлерз», і клубу доведеться подумати над підсиленням цієї позиції, незважаючи на контракти поточних воротарів.
Ветерани довели, що вік — не завада
Ще перед фіналом аналітики наголошували на важливості ветеранів, зокрема Кору Перрі та Бреда Маршанда. Обоє відіграли блискуче. 37-річний Маршанд забив шість шайб у фіналі, дві з яких стали переможними, і здобув другий Кубок Стенлі через 14 років після тріумфу з «Бостоном».
Корі Перрі, якому вже 40, оформив 10 шайб у плей-оф — більше, ніж у самого Макдевіда. Хоча це вже його п’ятий програний фінал поспіль, ветеран заявив, що має намір продовжити кар’єру. Обидва гравці стали прикладом для молодих — головне не вік, а рішучість і досвід.
Що далі чекає «Флориду»
Три виходи у фінал поспіль і два титули — результат, яким може похвалитися далеко не кожен клуб. «Флорида» впевнено крокує шляхом «Тампа-Бей» і залишається фаворитом на наступний сезон. Проте важливо врахувати фактор втоми — як фізичної, так і психологічної. Пантери вже третій рік поспіль грають у червні, коли більшість суперників відпочиває.
Команді доведеться оновити лавку запасних, зберегти ключових гравців на кшталт Сема Беннетта та домовитися з Аароном Екбладом. Плюс — можлива заміна дублера для Сергія Бобровського, контракт якого завершується наступного року. Підвищення стелі зарплат також дозволить клубу посилитися новими іменами.
Глибина, досвід і холоднокровність
«Флорида» продемонструвала, як важливо мати не лише яскравих зірок, а й потужну командну гру. «Едмонтон» вкотре довів, що лише одного Макдевіда замало для титулу. Пантери ж довели: стабільність, глибина складу та досвід — ось формула успіху. Попереду новий сезон — чи зможе команда виграти третій Кубок поспіль?
Нагадаємо, ми також писали про те, як Вондроушова стала чемпіонкою Grass Court Championships.
