Усе! Олімпійський вогонь Пекіна-2008 погашено. Промовлено врочисті слова про те, що 29-ті літні Олімпійські ігри були найкращими серед найкращих. Емоції поступово стихають. Для когось Ігри на китайській землі стали чи не найщасливішою миттю в житті, а для інших – повним розчаруванням. Залишається місце лише для сухого аналізу та підбиванню підсумків. Попри скептицизм прогнозів напередодні Олімпіади, українські атлети вразили, мабуть, і самі себе, адже це наразі найурожайніший виступ синьо-жовтих олімпійців. А 11-те місце в загальному медальному заліку – другий показник на сторінках олімпійської історії України. Краще було лише в Атланті-1996 – тоді дев’ять золотих нагород дозволили нашій команді стати дев’ятою в медальному рейтингу.
Зрештою, Пекін-2008 став вершиною успіху не лише для української збірної загалом, а й для Львова зокрема. “Золото” від стрільця Олександра Петріва та “срібло” борця Андрія Стадника – це, вочевидь, краще, ніж золота нагорода Ірини Микульчин-Мерлені у вільній боротьбі та бронзова Дмитра Грачова в командних змаганнях у стрільбі з лука в Афінах-2004. Тим паче, після свого тріумфу в Греції Ірина публічно відмовилася від львівської прописки.
Проте варто нагадати: з міста Лева поїхало 14 представників, і лише двоє повернулися з медалями, ще й Маркіян Івашко разом із командою українських “Робін Гудів” зупинився за крок до омріяної олімпійської нагороди. Інші ж львів’яни, відверто кажучи, не давали багато приводів для розмов, тим паче позитивних. Це попри те, що частину з них вважали якщо не потенційними переможцями Ігор-2008, то принаймні призерами.
Особливо численним львівський десант у Пекіні був у вільній боротьбі – четверо атлетів. Звісно, можна говорити, що друге місце Андрія Стадника, яким, до речі, сам атлет не вельми задоволений, перекрило невдачі інших трьох. Та все ж, гадалося, що дівчата – Юля Остапчук, Наталя Синишин та Оксана Ващук – не завершать боротьбу вже після перших своїх сутичок. Отож враження від виступу львівських борців неоднозначне. “Олімпійські ігри – це Олімпійські ігри. Статися тут може будь-що. Проте, якщо говорити про виступ львів’ян, “срібло” Андрія Стадника – однозначно не стало несподіванкою. Це – закономірний результат, – говорить Віктор Первачук, заступник голови Федерації вільної боротьби Львівщини. – До “золота” Андрієві забракло навіть не кроку, а… Якби арбітри протрактували деякі дії борців по-іншому, то перемога була б нашою. Але турецький борець також був серед фаворитів – він перемагав на чемпіонатах світу та Європи, тому й цей результат закономірний”.
Стосовно виступу наших дівчат, то, за словами Віктора Первачука, в Пекіні Наталя Синишин не вповні розкрила власний потенціал. “Вона не раз була серед призерів на міжнародних стартах, а в Пекіні виступила невдало, – каже заступник голови Федерації вільної боротьби Львівщини. – Чому сталося саме так? Можливо, їй так і не вдалося нормально налаштуватися на змаганнях. Хоча, звичайно, й суперниця їй попалася серйозна – американка Марсі ван Дюсен, яка перемагала на Кубку світу. А от від інших дівчат не варто було чекати нагород – усе-таки їхні успіхи наразі стосуються юніорських стартів, їм іще складно виступати на рівні серед дорослих”.
До речі, відзначив пан Первачук і виступ уже екс-львів’янки, дружини Андрія Стадника Марії, яка була третьою в Пекіні. Так, “бронзу” Марічка виборола для збірної Азербайджану, проте, як каже Віктор Первачук, ця нагорода – заслуга львівської школи боротьби.
Чекали львів’яни й на переможні бої в шпажистки Яни Шем’якіної. Проте, як знаємо, вона зупинилася практично на самому старті змагань, поступившись у 1/16 фіналу панамці Джесіці Хіменес Луні з рахунком 13:15. “Це однозначно тактична помилка особистого тренера Яни та її самої. Після ведення в рахунку 9:6 вона продовжувала атакувати, що й призвело до програшу. Чому це сталося – ще доведеться з’ясувати”, – так прокоментував головний тренер збірної України з фехтування Вадим Гутцайт дії львів’янки відразу після її виступу. Натомість сама Яна в коментарі для “Газети” назвала інші причини невдачі.
“Імовірно, на мій виступ вплинуло те, що Пекін став для мене першим олімпійським досвідом, тому, звичайно, було хвилювання, з яким не вдалося впоратися, – говорить Яна. – Окрім того, варто зазначити, що ми мали дуже складний відбір на саму Олімпіаду – довелося пройти 15 стартів, які забрали дуже багато енергії. Тож для того, аби потрапити на Ігри, довелося викластися так, що вже на самі олімпійські змагання сил не вистачило. Проте не опускаю руки: спорт є спорт, і мало кому вдається поразок уникнути. Однак попереду ще багато стартів, у тому числі сподіваюся змагатися і в Лондоні-2012”.
У змаганнях зі стрибків у висоту львів’янин Дмитро Дем’янюк у кваліфікації показав результат 2 метри 20 сантиметрів. Із першої спроби “взяв” таку саму висоту. Щоб пробитись у фінал змагань, Дем’янюку потрібно було перестрибнути планку на висоті 2 метри 25 сантиметрів, але львів’янин із трьох спроб не спромігся це зробити. Варто зауважити, що особистий рекорд Дмитра – 2 м 32 см. Як виявилося, в Пекіні нашому легкоатлетові завадила показати кращий результат стара травма. “Звісно, сподівався на більше. Але факт один – почався рецидив травми, – каже Дмитро Дем’янюк. – Під час змагань, коли мав стрибати на 2,15 м, заболіло коліно. На 2,25 м уже нічого не міг зробити. Це при тому, що за тиждень до того в Києві на тренуванні брав 2,31 м. Мабуть, у Пекіні потягнув коліно на передстрибковому тренуванні. Дуже прикро, адже був готовим до змагань і фізично, і психологічно, але через травму не вдалося реалізуватися на Олімпіаді. Й досі трохи пригнічений цим. Але тепер головне – нормально зробити операцію, остаточно залікувати травми й братися до роботи. Думаю, зимовий сезон пропущу, а влітку вийду на нормальні й стабільні висоти”.
Львівському боксерові Георгію Чигаєву не поталанило із жеребом. У перших же двох поєдинках йому довелося змагатися з лідерами своєї вагової категорії. Спершу він переміг росіянина Давида Айрапетяна з рахунком 13:11. А в 1/8 фіналу програв кубинцю Хамп’єру Ернандесу. Чигаєв поступився у всіх чотирьох раундах. Після першого Георгій програвав лише 2:4, але в наступних трьох львів’янин здобув тільки одне очко й зазнав поразки з розгромним рахунком 3:21.
У важкій атлетиці Львів представляв Ігор Шимечко. Напередодні Олімпіади в Пекіні він зізнався “Газеті”: тренерський склад зобов’язав його вдало виконати всі шість підходів і показати той максимальний результат, на який він нині здатний. Що ж, із цим завданням Ігор впорався. На Олімпійських іграх він був п’ятим. Для більшості галичан, як і для Шимечка, виступ у Пекіні був олімпійським дебютом. За словами наставників, у таких випадках не варто очікувати високих результатів, на більше можна сподіватися через чотири роки – на Іграх у Лондоні. З огляду на вік львівських атлетів, теперішній рекорд Львова щодо олімпійської результативності, схоже, протримається недовго.
Наталія Вихоплень, Гліб Ваколюк
