Несподіваний успіх паралімпійської збірної України став неабияким сюрпризом не тільки для усіх любителів спорту в Україні, але й для кабінету міністрів Тимошенко насамперед. Адже напередодні старту змагань український прем’єр-міністр підписала рішення, яким прирівняла державні винагороди за паралімпійські медалі до олімпійських. Уряд пообіцяв виплатити 700 тисяч гривень за кожну золоту, 500 тисяч – за срібну, і 350 – за бронзу.
Вручення державних винагород, ключів від квартир, автомобілів нашим чемпіонам – для українських чиновників усіх рівнів є дешевим способом піару. Адже куди легше у бюджеті знайти гроші для двох-трьох квартир, ніж відновити занедбані спортивні майданчики, спортзали й басейни, та урочисто вручити ключі/картки/конверти. Замість того, щоб створювати умови для і до перемог, а не дякувати після.
Втім, бажання влади хоч таким способом фінансувати наш спорт не можна абсолютно відкидати, адже отримані премії спортсмени однаково використовують на створення умов для самих себе – купують житло, їдуть тренуватися на сучасні закордонні бази.
На черзі – вручення державних винагород чемпіонам та призерам Паралімпійських Ігор. Наші паралімпійці у Пекіні здобули 24 золотих, 18 срібних та 32 бронзових медалі. Якщо ж врахувати, що команда з футболу складається з одинадцяти чоловік, а збірна з естафети у плаванні, то медалей стане 34, 18 та 35 відповідно. Простий підрахунок дає результат у 45 млн. 050 тис гривень, тобто майже 9,4 млн доларів. Не такі вже і великі кошти для українського бюджету.
19 вересня Верховна Рада ухвалила закон "Про внесення змін до Закону "Про державний бюджет України на 2008 рік" та про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо відзнаки спортсменів-паралімпійців та їх тренерів)". Цим законом передбачено додатково спрямувати з державного бюджету 38 млн. 757,9 тис. грн. для виплати винагород спортсменам-інвалідам – чемпіонам і призерам XXI літніх паралімпійських ігор та їхнім тренерам.
Звідки взялася різниця у понад 6 мільйонів гривень, тобто майже дев’ять золотих медалей – невідомо. Однак, президент Національного параолімпійського комітету України, Голова Комітету Верховної Ради Валерій Михайлович України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Валерій Сушкевич впевнений, що усі кошти урядом будуть сплачені вчасно і у повному обсязі.
"Це закон створив відкриті законодавчо визначені можливості того, що гроші паралімпійцям були перераховані. Оскільки закон був нещодавно підписаний, то процедури тільки розпочалася", – каже Сушкевич. Він сподівається, що цього разу гроші не затримають.
"Була ситуація, що виплату затримали на кілька місяців. Я практично впевнений, що цього разу буде по-іншому, бо мені достовірно відомо, що Тимошенко дала категоричні вказівки щодо виплат." За інформацією керівника НПКУ, гроші будуть передані на рахунках на картках, так само, як були видані олімпійцям.
Трикратний чемпіон Паралімпіади з плавання та володар двох срібних нагород Олексій Федина досі нічого не знає про обіцяні гроші.
"Я нічого ще отримав, навіть ніхто нічого не каже, але я впевнений, що все буде гаразд, що нас не дадуть образити. Уряд привселюдно пообіцяв ці виплати, я не думаю, що вони будуть порушувати цю обіцянку".
Тренер Лідії Соловйової, чемпіонки Афін-2004 і Пекіну-2008 з пауерліфтингу, Олександр Алфьоров каже, що вони ще не починали готувати документи.
"Раніше були проблеми – гроші затрималися навіть на дев’ять місяців. Потім ще протягом місці їх видавали, хоча розрахувалися повністю. Поки приготуються документи – це ж великі гроші, поки їх переведуть на картку. Це державна процедура, яка займає певний час".
Безсумнівно, отримати навіть 70 тисяч доларів для кожного з паралімпійців – мрія, яка дозволить, приміром, придбати приватну квартиру. Проте, стан тренувальних баз незадовільний, умов для підготовки паралімпійців – обмаль на практично усіх спортивних спорудах України.
"В Україні обмаль спортивних баз! Лише одна база відповідає усім спортивним нормам – це у Євпаторії, – каже Олексій Федина. – басейнів в Україні, які відповідають нормам підготовки до Олімпійських і Паралімпійських Ігор – від сили чотири! Це дуже мало – один басейн на десять мільйонів".
"Моїм колегам, які також брали участь у пекінських Іграх, потрібно на тренування їхати за сто кілометрів від свого дому. Вони живуть у Знам’янську, і басейну там просто немає. Якщо немає зборів, вони вимушені так їздити. Це зайві витрати сил та енергії, зрештою, це престиж країни", – наголошує триразовий чемпіон Пекіну-2008 з плавання.
Побудувати один палац спорту чи сучасний басейн – це десятки мільйонів доларів. І якщо врахувати, що сучасні бази потрібні як мінімум усім українським мегаполісам, а краще – усім обласним центрам – вийде сума, співмірна із вартістю будівництва стадіонів до Євро-2012. Це куди більше, ніж дев’ять мільйонів доларів, які урочисто будуть вручені паралімпійцям.
