20-річний тенісист прокоментував фінал в Дубаї і свій національний рекорд у рейтингу ATP.
– Які у вас думки з приводу сьогоднішнього матчу?
– Федерер був дуже агресивний, не давав мені сьогодні часу. Я цього чекав від нього, що він буде трохи більш агресивний. Здавалося, що він контролює все, що він робить, він зустрічав м’яч супер-рано, бив по висхідному м’ячу, у мене не було часу на підготовку. Гра йшла в дуже швидкому темпі. Я відчував, що він контролює все на своїх умовах. Просто був дуже, дуже агресивний. Я, ймовірно, не приймав правильні рішення на своїй подачі. Ось чому я програв з таким рахунком.
– У майбутньому, через кілька тижнів ви зможете озирнутися назад і відчути себе частиною історичного матчу?
– Так, звичайно Це дивні почуття. Я насправді хотів виграти свій перший титул серії 500. Я намагався дуже багато, дуже довго. Мені трохи сумно, що я не зміг зробити це сьогодні. Також я радий і за нього. Як я і казав раніше, я знаю, як він наполегливо працював, щоб дістатися до цієї цифри. Але я не хотів віддавати йому перемогу. Я щасливий за нього, що він досяг цього. Просто сьогодні була зовсім інша атмосфера. Я не знаю, зіграло це велику роль у моєму виступі, але глядачі повністю його підтримували. Це очевидно.
– Ви відчували себе втомленим після півфіналу та останніх двох тижнів?
– В основному психологічно, не так сильно фізично. Просто занадто багато тенісу. Коли твій мозок звикає до певного малюнку гри, певного стилю. Якщо ти постійно граєш, то мозок просто втомлюється від цього, і ти хочеш щось змінити. Ось чому я почав хибити на тих форхендах, на яких ніколи не помиляюся. Голова просто іноді не справляється.
– Коли ви граєте при такій підтримці суперника з боку глядачів, наскільки на вас впливає? Ви це чуєте?
– Іноді я чую, бо стає дуже голосно, голосніше, ніж зазвичай. Ти чуєш, ти ж не глухий. Я б сказав, що на тих двох форхендах, на яких я помилився на матчболе і за рахунку 4-4 на брейкпоинте, це трохи позначилося. Тому що я знав, що глядачі просто шалено відреагують, якщо я програю цей розіграш. Я не знаю. Це впливає на твій мозок, коли ти знаєш, що всі вболівають за нього, всі підтримують його. Він заслужив цю підтримку, я це розумію. Іноді просто це вже занадто для тебе, щоб ти міг з цим впоратися.
– Наскільки сильно ви вірили, що так швидко дістанетеся до топ-10 рейтингу?
– Це був процес, я йшов крок за кроком. Спочатку прорвався в топ-100. Потім у мене була інша мета – увійти у топ-50. Я б сказав, що найважче – це потрапити в топ-сотню. Я тривалий час зазнавав труднощів. Якщо мені потрібно було б вибрати момент, який мені було найважче, то це на шляху до топ-100. Коли мені це вдалося, я відчув, що у мене є гра для того, щоб бути в першій десятці.
– Що значить ваш успіх для грецького тенісу?
– Він буде спонукати людей в Греції, які нічого не знали про тенісі, дізнатися про це спорті більше. Я пишаюся. Я став символом для цієї країни. Я – зірка, можете мене назвати, якщо хочете, яка зробила великий внесок у спорт в Греції та за межами Греції теж. Я пишаюся, тому що Греція не надто відома своїми результатами в тенісі. Я пишаюся, що я грек. Кожен повинен пишатися тим, хто він є. Представляти ці кольори, цей прапор, для мене велика честь. Коли я граю, то відчуваю ніби я команда, тому що за моїми відчуттями це не індивідуальний спорт, це все командна робота.
Джерело:
dubaidutyfreetennischampionships.com
Фото: Reuters.
