Проте, як розповіла сама Олена, таку хворобу і неможливо було виявити у звичайних умовах, і лише з третього разу Підгрушна вирішила пройти глибоке обстеження в Києві.
“У цій ситуації не було якихось прогнозів та передбачень, лише внутрішнє передчуття. Діагноз неможливо було підтвердити в звичайних умовах, тому ні спортивний лікар, ні тренер не могли передбачити це. За багато років у нашій команді такий випадок — уперше. Лікар не раз проводив обстеження та робив кардіограму, але ніяких порушень не виявляв”, — каже Підгрушна.
“Кардіограма в спокійному стані у мене і сьогодні ідеальна, там цього просто не видно. Адже маю дуже сильне серце, і проста кардіограма не показує такої хвороби. Лише комплексне обстеження дало змогу все побачити та вчасно виявити”, — уточнює спортсменка.
Ще в січні у Підгрушної почалися проблеми в гонках, що в першу чергу пояснювалося звичайною застудою чи вірусом та наслідками після хвороби. І лише на етапі в Канаді капітан збірної остаточно вирішила, що час “копнути” глибше.
“Протягом останнього місяця я думала, що вже пора провести глибоке обстеження. Ще коли пролежала 4-5 днів із високою температурою, то піднімала питання про це в Києві. Але тоді тренер із командним лікарем вирішили, що я скоро видужаю… І далі все якось затягнулося. Коли загальний стан нормалізувався, пробувала бігти гонки. Та історія повторювалася, але тут збивала з пантелику недавня хвороба. “Значить, ще відходиш після хвороби”, — все сходилось на такій думці. Гаразд, спробувала ще раз бігти — те саме. Думали, що в Антхольці свою роль зіграло високогір’я”, — згадує Підгрушна.
“Тобто, постійно знаходилися й певні об’єктивні причини, і я розумію поведінку тренера та лікаря — це нестандартний випадок. Тому я знову виходила на старт, пробувала, а на тренуваннях у спокійному режимі нічого не відчувала. Поки я не стартую та не отримую певне навантаження з дозою адреналіну, то не можу цього відчути. І коли мене застало це втретє, вже в Канаді, то я зрозуміла — на певному рівні серцебиття та стресу є якісь проблеми. Тому почала, можна сказати, “бити в дзвони” і просити, щоб мене відправили у Київ на глибинне обстеження”, — розповідає спортсменка.
Проте, не дивлячись на серйозну назву хвороби, вона не має надовго залишити капітана збірної України без спорту. І хоча нинішній сезон для Олени вже завершився, спортсменка не зациклюється на термінах лікування та сподівається швидше повернутися до роботи.
“Прогнози щодо лікування доволі оптимістичні, ніякої катастрофи немає. Єдине, швидше за все, лікування потребуватиме препаратів, які можна вживати тільки з дозволу від ВАДА (Всесвітнє антидопінгове агентство. — Прим. ред.). У найближчі дні якраз маю зустрітися зі спеціалістом, який проведе додаткові консультації та призначить точне лікування”, — каже Підгрушна.
“Цифра щодо термінів відновлення була названа, але я не хочу це озвучувати, бо зазвичай не повністю слідкую таким вказівкам. В моєму житті вже траплялося, що через три місяці після захворювання гепатитом я стала абсолютною чемпіонкою України. Тому я не дуже слухняна пацієнтка (сміється). Навіть просто без фізичної активності не зможу жити декілька місяців чи навіть місяць. Для мене це неможливо”.
Через хворобу серця лідерка українських біатлоністок пропустить чемпіонат Європи та світу і останній етап Кубка світу. Олена вболіватиме за свою команду вже за ефірами ТБ, а також сподівається, що літня підготовка нарешті дасть результат.
“Чемпіонат Європи та світу буду дивитися вже вдома, по ТБ. Щодо “поїхати в ролі глядача”, то це зайва організація та кошти. Загалом буду тут, і якщо настрій стабілізується, то, можливо, допоможу якомусь телеканалу як коментатор”, — поділилася планами на вимушений відпочинок Підгрушна.
“Не люблю поняття “очікування від турніру”. Просто хочеться, щоб дівчата нарешті змогли потрапити на подіум і там, і там, щоб вся літня праця та підготовка не минула даремне. Адже робота була проведена, до того ж добре, тому зараз сподіваюся на хороші “плоди”, — сказала Олена.
Останню свою гонку на цей момент Підгрушна провела на 7-му етапі КС у канадському Кенморі, де в скороченій “індивідуалці” стала 36-ю. 32-річна біатлоністка є багаторічним капітаном жіночої збірної України, з 2008-го року регулярно виступає на Кубку і чемпіонаті світу, а також на чемпіонаті Європи. На КС спортсменка 6 разів завойовувала золоті медалі різних гонок, також брала золото на Олімпіаді-2014 у Сочі в естафеті та на Чемпіонаті світу-2013 у спринті.
Джерело: Обозреватель
