Ще за кілька днів до старту Вуельти-2025 здавалося, що гонка стане шоу Мадса Педерсена: найсильніший спринтер старт-листа, універсал, здатний тримати рельєф, і реальний претендент на 6–8 перемог. Але перші етапи швидко змінили цей сценарій та висунули нових героїв. На арені з’явився Яспер Філіпсен, який у останній момент заявився на гонку й одразу став фаворитом рівнинних фінішів. Та навіть він виявився не головною проблемою данця — головним суперником став сам Педерсен. Йому катастрофічно не вистачало гостроти у позиційній боротьбі, хоч швидкість залишалась. На перший день відпочинку він підійшов без жодної перемоги, а на чистих спринтерських етапах посів лише 14-те, 6-те та 9-те місця. Вуельта вкотре довела, що найменші похибки у таймінгу й психології коштують дуже дорого. Статтю підготувала редакція komentator.net за матеріалами джерела.
Чому не склався спринт Педерсена
Проблеми Педерсена мали два джерела — слабкий лідаут та втрата впевненості у позиційній боротьбі. Lidl–Trek не вистачало злагодженості без Симоне Консонні, а сам данець раптово втратив звичну агресію на останніх сотнях метрів. Підготовка через Тур Данії теж мала наслідки: команді вдалося уникнути ризику падінь, але фактично Педерсен позбувся практики масових спринтів. Він перемагав з відривів чи селективних груп, але втратив тонке чуття боротьби на фінішній прямій. Показовим був перший етап, де, втративши вигідну позицію, Мадс навіть не спробував заїхати у топ-5. Проте завдяки стабільному збору очок на пагорбистих етапах він залишився серед лідерів у боротьбі за зелену майку.
У динаміці було видно, що Педерсен занадто часто опиняється «зачиненим» у вирішальний момент і не знаходить шляху вперед. Найкраще йому вдавалося діяти на коротких підйомах, де можна використати силу. Очки з таких етапів частково компенсували провали на рівнині. Все це показує, що для повернення успіхів данцеві потрібна перебудова командної тактики та більш ранній розгін перед фінішем.
Філіпсен і ціна командних дрібниць
Яспер Філіпсен підтвердив статус одного з головних фінішерів пелотону і вже на першому тижні виграв два етапи. Його команда працювала впевненіше й злагодженіше, навіть попри певні помилки. Бельгієць умів компенсувати втрати завдяки точному таймінгу та сміливості. На відміну від Педерсена, Філіпсен не боявся контакту, терпів тісні проходи й завжди знаходив можливість для ривка. Це додавало йому психологічної переваги і дозволяло диктувати умови на рівнині. Тепер боротьба за зелену майку залежатиме не стільки від швидкості, скільки від стабільності та точності на кожному фініші.
Вінгегор — «тіньовий» господар генерала
Йонас Вінгегор підійшов до першого дня відпочинку з двома перемогами та іміджем прихованого контролера гонки. Данець довго діяв економно, чим нагадував обережну тактику Sky часів Фрума, і лише наприкінці тижня наважився на ранню атаку. Його стратегія будувалася на збереженні сил після виснажливого Тур де Франс. Важливою стала перемога на другому етапі, де він виграв спринт у великій групі — показник прогресу в «панчерських» фінішах. Visma Lease a Bike допомагала йому в горах, хоча й втрачала секунди у командній розділці. Основний ризик для Вінгегора полягає не у суперниках, а у можливому «чорному дні», які на Вуельті трапляються несподівано.
UAE без Погачара: Алмейда сам на сам
Ситуація в UAE Emirates швидко прояснилася: Хуан Аюсо втратив шанси у генеральній класифікації, і Жоау Алмейда залишився єдиним капітаном. Португалець стабільний, але вразливий до різких атак, адже за стилем він «дизель», що може тримати рівний темп, але не відповідати на вибухові ривки. Публічні нарікання Алмейди на командну підтримку показали напружену атмосферу в колективі. Навіть якби допомога була ідеальною, це не позбавило б його проблем у протистоянні з Вінгегором. Перевагою Алмейди залишається рідкісна «просадка» у днях, і це може дозволити йому залишитися серед лідерів. Але для справжнього перелому йому потрібні етапи з кількома важкими перевалами, де вирішуватиме витривалість, а не вибухова сила.
Хаос у боротьбі за подіум
Перший тиждень створив строкату картину боротьби за подіум. Джуліо Чікконе діяв сміливо, але занадто імпульсивно: зміг відповісти на атаку Вінгегора, та швидко перегорів і втратив позиції. Том Підкок провів один із найкращих гірських днів у кар’єрі, втримався з Алмейдою та обіграв його у спринті. Йому допоміг той факт, що профіль етапів був радше «панчерським». Фелікс Галль виглядав найбільш переконливим претендентом, адже його стихія — важкі багатогірні маршрути, які ще попереду. Інші — Берналь, Хіндлі та кілька молодших гонщиків — їхали від оборони, але їхня стабільність може стати важливою у другій половині гонки. Саме тому боротьба за подіум залишається відкритою і непередбачуваною.
Натуральний висновок: що далі
Для глядачів та експертів ключовими залишаються три фактори. По-перше, мультигірні етапи, що перевірять справжню силу генеральщиків. По-друге, перебудова спринтерських поїздів: якщо Lidl–Trek змінить тактику, Педерсен може повернути шанси. По-третє, внутрішня динаміка UAE, адже Алмейді доведеться довести, що він може вести команду попри внутрішні суперечності. Вуельта знову показала, що це гонка, де логіка межує з хаосом, а результат вирішується одним необережним поворотом чи секундною затримкою.
Нагадаємо, ми також писали про те, що Йонас Вінгегор переміг на дев’ятому етапі, Трен зберігає лідерство.
