Хорватська тенісистка поділилася своєю історією в блозі “Behind The Racquet”
Екс-двадцята ракетка світу продовжує відновлення після операції на лівому лікті, яку вона перенесла в березні цього року.
“Ще в 12-річному віці я відчувала біль в лікті, коли грала в теніс. Щоб продовжувати виступи, я брала знеболюючі, поки один лікар не запропонував зробити операцію. Закінчивши свою юніорську кар’єру в 16 років, я мала на час припинити виступи. Відновлення пройшло добре і протягом трьох з половиною років я не відчувала болю.
Але у мене були й інші травми – грижа міжхребцевого диска і подвернутая кісточка. Але мої проблеми і близько не стояли з тими, з якими зіткнулася моя сестра. У неї було запалення мозку, і лікарі не знали, чи вона зможе вилікуватися. Але сталося диво. Весь цей важкий період теніс тримав мене на плаву. Але якщо б я знала, що мої проблеми з ліктем тільки починаються.
У 2017 році я була на 20-му місці в рейтингу і всі передбачало, що далі буде краще. Але одного разу вранці, під час турніру в Канаді, я прокинулася і не могла витягнути праву руку. Після повернення додому я дізналася, що мені потрібна ще одна операція – мені повинні були спиляти кістку і почистити суглоб. Мій позитивний настрій допоміг мені пройти реабілітацію і після довго передсезонної підготовки я знову змогла грати.
Але в цей раз я вже в першому матчі відчула біль. Я була змушена взяти перерву на шість тижнів, після того як у мене виявили три тріщини. Я не хотіла ні з чим затягувати, тому шукала кращого лікаря, який опинився в США. Тоді була якась невизначеність, тому, прокинувшись після третьої операції, я дізналася, що нічого серйозного немає і це знову була чистка.
Мені знадобилися місяці наполегливої роботи, щоб повернутися на корт до ґрунтового відрізку сезону в 2018 році. Але я провела лише чотири матчі. Я взяла перерву на шість місяців, щоб дати собі максимальний час для відновлення. Зараз, в 2019 році, я пробую нові ракетки, струни, техніку. Я почувалася безпорадною перед тим, що цей спорт, якому я присвятила своє життя, приносить мені стільки проблем. Якби я не любила бити по жовтому м’ячу, вже давно б пішла з цього спорту, але я сказала собі дати ще один шанс. Моя четверта й остання операція по відновленню ліктьовий зв’язки тривала 2,5 години. Мій шанс повернутися в теніс дорівнює 70% і я готова до цього. Я поставила собі цю ціль і не збираюся приймати інших рішень”.
Подивитися цю публікацію в Instagram
“Ever since I was 12 I remember playing tennis with some kind of pain in my elbow. In order to continue my career I was taking painkillers until one doctor suggested surgery. After finishing a successful junior career at 16, I had to put my professional career on hold for rehab. It actually went well and I was pain free for 3.5 years. Other injuries were holding me back in the meantime, such as a herniated disc in my back and a twisted ankle. These were nowhere near the problems my sister faced. She had some kind of brain inflammation where they weren’t sure if she would pull through, but with a miracle she did. During this difficult time tennis kept me going. Little did I know the problems with my elbow were just starting. I was at a career of high 20 in the world in 2017 and maybe things were going too well. I woke up one morning during a tournament in Canada and couldn’t extend my right arm. After returning home, I found out I needed another surgery where they would shave the bone down and clean the joint. My positivity kept me going through rehab and after a long preseason I was ready to play. This time took it only one match to feel pain. I was forced to rest for six weeks after finding three stress reactions. I was not going to settle any longer and searched for the best doctor and I could ended up in the US. There was still uncertainty and I woke up after my third surgery to find out that they nothing found major and it was just another cleaning. Months of hard work got me back to where I was ready to start the clay and grass season in 2018. Only four matches in it was back. I took six months off from tennis to give it maximum time to recover. Now in 2019, I am trying every possible racquet, string and technique. I felt helpless that this sport, to which I my life dedicated to, is giving me all these problems. If I didn’t love hitting this yellow ball so much I would’ve quit a long time ago but I told myself give yourself one more chance. My fourth and final surgery, 2.5 hours long, ulnar ligament reconstruction. I have about 70% chance of returning but I am going for it. I have this goal set in my mind and i’m not accepting any other outcome.”
