Сергій Стаховський: “Хочу створити якісний і конкурентоздатний продукт, вироблений в Україні”

Новини

26.12.19 19:44

Дарина Лопатецька: “Коли є бажання і мета повернутися на корт, ти готовий зробити для цього все”

26.12.19 12:21

Лопатецька увійшла в список учасниць кваліфікації Australian Open

25.12.19 16:48

Світоліна і Монфіс, Векич і Ваврінка побажали уболівальникам веселих свят

25.12.19 10:16

Australian Open. Три українки гарантовано можуть зіграти у кваліфікації

Наш тенісист розповів порталу БТУ про своє рішення відкрити виноробне виробництво в Україні.

– Як же трапилося, що тенісист Сергій Стаховський вирішив стати виноробом?
– Вирішив пожити розкішним життям (сміється). Насправді все просто. У 2010 році я став грати клубний чемпіонат за команду з Бордо, а головними спонсорами там були всі власники гран-крю Бордо. І ось кожен вечір директор клубу спускається в свій підвал, де зберігаються сотні… тисячі пляшок вина і пригощає команду. А я до алкоголю взагалі ніяк, ніколи, ні горілка, ні пиво мене не цікавили. Але там не просто п’ють вино, це ціла культура. Випити, обговорити що вони відчувають, що не відчувають, починають вгадувати якого року вино, який урожай. І мене це зачепило!

Мене провезли дуже відомим шато в Бордо, почали вчити визначати колір, смак. Провели повну екскурсію по виробництву, показали як збирають виноград, як його віджимають. Там божевільне виробництво насправді. І ось все це мене потихеньку затягнуло.

Кожен рік я туди приїжджав грати, дізнавався щось нове, обростав знайомствами. Наприклад, я вже знаю всіх головних виробників дубових бочок. І я почав замислюватися про щось своє.

Одного разу я взяв вино вироблене в Україні і повіз його у Францію. Там у мене є хороший друг, його родина має свій маєток і займається виробництвом винних бочок. І по суті він мені підкинув цю ідею – зробити своє вино. Але тоді я не міг зрозуміти, як це можливо поєднувати. Мій друг, він проводить кожен свій день на виноградниках, постійно втягнений в процес. І ось значить, він пробує вино, яке я йому привіз і каже: “Ти розумієш, вино непогане, але у нього немає культивації. Якщо ти хочеш займатися хорошим вином, у нього повинен бути процес культивації, а коли в тебе масове виробництво – це трохи інше”.

У 2015 році я зважився і взяв в оренду 20 гектарів під свої виноградники. Два роки ми їх переробляли, пересаджували, робили полив. До речі система в Україні та в Бордо, кардинально відрізняється. Наприклад, в Бордо ти не можеш поливати, не можеш обприскувати, тобто по суті взагалі робити нічого не можна. І якщо тільки божевільна засуха, то ваш регіон може звернутися до влади, щоб отримати дозвіл на полив 30 відсотків території і врятувати частину врожаю.

– Тобто за законом не можна поливати?
– Абсолютно вірно. Там все дуже серйозно перевіряється. Якщо ти порушуєш закон, то втрачаєш можливість писати, що твоє вино з Бордо. Там в залежності від площі виноградника чітко прописано кількість пляшок вина, що ти можеш робити. Все, що залишається зверху, ти зобов’язаний продавати як виноматеріал.

Так от ми вибрали 20 гектарів виноградників, які знаходяться в самому початку Карпатських гір і ось вже в 2018 році залили перше вино в бочки і зовсім недавно, 17 грудня, розлили його в пляшки.

– Слухаю тебе і розумію, що процес вкрай непростою. Хто ж стежить за господарством в Україні?
– Слава Богу, ми знайшли людей, які постійно в процесі. У нас є винороб, який постійно перевіряє вино в бочках. Є двоє людей, які постійно на виноградниках, вони стежать за погодою, якщо дощ або, не дай Бог, град. У нас 20 гектар, але в минулому році ми зібрали урожай тільки з 12 гектар, тому що 8 були не готові. Сподіваємося наступного року зібрати вже повний урожай.

– Слід розуміти так, що ти вирішив прислухатися до поради французького одного і піти від масового виробництва?
– Так, і в цьому була головна мета. Ми хотіли створити щось, що буде якісним та конкурентоспроможним продуктом, виробленим саме в Україні. Ми не робимо столове вино. Ми робимо вино повної витримки, сухе червоне, який проходить повний процес. Воно проходить бродіння, бочки і після розливу в пляшки воно ще буде дозрівати якийсь час. Таких вин в Україні мало, вони є, але їх мало.

І я скажу, що навіть ті, які є – це в основному масовка. Ми ж робимо тільки один продукт і хочемо робити її якісно.

– Хтось з експертів вже пробував ваше готове вино?
– Якраз недавно, коли у мене були ігри в командному чемпіонаті Франції, я взяв дві пляшки нашого вина і повіз тим самим виноробам, які в свій час заразили мене цим процесом. Я привіз наш “мерло” і “сапераві”. Мені було дуже важливо почути їх думку і в той же час було дуже не по собі, адже я і близько поки що не можу назвати себе виноробом, особливо в порівнянні з такими досвідченими людьми.

Але в підсумку, після дегустації, я залишився задоволений отриманими позитивними оцінками. Більше того, я був дуже здивований, так як вважав, що “мерло” буде більш виграшним варіантом, але їм дуже сподобалося наше “сапераві”. Думаю від того, що у них такого сорту немає і це був новий смак для них. Мені сказали, що вино має дуже цікавий смак і вже подали запит на реалізацію в Бордо.

Також ми зараз ведемо переговори про те, щоб виставлятися в музеї вина Бордо “Cite du vin” і якщо у нас все вийде, то ми станемо другим українським брендом, представленим в одній з головних нових пам’яток Франції.

> Удар Стаховського в стрибку увійшов у число кращих розіграшів сезону на ATP Challenger Tour (ВІДЕО)

– Коли ж вино від Стаховського надійде в продаж?
– Ми запланували презентацію нашої продукції на 30 січня в Києві. Відразу після цього чи можливо близько до цієї дати, наше вино вже можна буде знайти на полицях магазинів.

– Є вже чітке розуміння цінової політики?
– Цінова політика є, але ми зараз домовляємося з реалізаторами і скільки вони будуть продавати, я поки не знаю. Наші побажання: щоб вино на полиці магазину коштувало до 240 грн.

– Реалізатори – великі торгові мережі?
– На наші 12 гектар врожаю ми зможемо розлити близько 55 тис пляшок вина, що для такої великої країни, як Україна, дуже мало, тому нам немає сенсу йти у великі мережі. Поки що ми ще обговорюємо концепт продажу і у нас є розбіжності. Я бачу продажу в бутикових винних магазинах, ресторанах і готелях. Я не хочу, щоб моя пляшка стояла у великому магазині десь на полиці, в незрозумілих кондиціях і не хочу отримувати негатив від того, хто її купить, відкриє, а там вже все скисло.

До речі, про пляшці хотілося б сказати окремо. Ми майже рік домагалися того формату, який у результаті у нас вийшов і спеціально під нас був розроблений в Гостомелі. Також зазначу, що корки у пляшках та всі комплектуючі везуть виключно з Франції.

– Виробництво вина для тебе це бізнес? В цьому є перспектива заробити?
– На сьогодні це просто віддушина! Поки що це великий мінус, тому що ми ще не спробували щось продавати. Але якщо у нас вийде продукт, який сподобається нашому споживачеві, то цілком можливо, що це буде приносити якийсь прибуток. Не космічний, але дохід. У Бордо, приміром, є шато, які виробляють 30 тис пляшок на рік і заробляють мільйони євро. Ми про мільйони не думаємо. Ми не закладаємо більшу маржу, ми розраховуємо реальні цифри, щоб повернути інвестиції і трохи вийти в плюс, але чудово розуміємо, що це складний і тривалий процес. Так що, поки це більше для душі (сміється).

– Назву провину вже придумав?
– ACE by Stakhovsky для червоного вина і W (від слова Win) для білого.

– Не надто складна назва для широкого кола споживачів? У тенісному світі безумовно вино швидко розійдеться.
– Головне, щоб сподобалося (сміється). Насправді хотілося залишити зв’язок з тенісом, оскільки завдяки йому у мене є можливість цим займатися. Етикетка буде дуже проста, на ній буде написано великими літерами АСІ або W, а by Stakhovky буде дрібним шрифтом, щоб не заважати (сміється). До речі, етикетки для нас також будуть друкувати в Бордо і вже 7 січня вони запускаються в роботу, і чекаємо тільки для їх презентації та запуску продажів. Тому вся наша команда в хвилюючому очікуванні старту.

Фото етикетки, пляшки публікуються вперше