Новини
Вчора, 18:25
Юлія Стародубцева: "Мені дуже подобається грати зараз у теніс і дуже подобається те, як я граю" Вчора, 12:45
Пекін. Стародубцева з "бубликом" перемогла 14-ту ракетку світу Калинську і зіграє у чвертьфіналі проти чемпіонки турніру Grand Slam 30.09.24 13:25
Шанхай. Марченко зазнав поразки на старті кваліфікації, зігравши вперше за 2,5 роки на "Мастерсі" 30.09.24 09:30
Шанхай. Урсу програв восьмому сіяному в першому колі кваліфікації Іспанський тенісист Карлос Алькарас відповів на запитання журналістів після перемоги у фіналі турніру АТР 500 у Пекіні над першою ракеткою світу Янником Сіннером• Як Алькарас і Сіннер 3,5 години боролися за титул у Пекіні (ВІДЕО)
< br>+
– У матчі, який став найдовшим в історії чоловічого одиночного розряду на China Open, як вам удалося відкрити друге дихання та виграти сім очок поспіль на тай-брейку?
– Що ж, то був дуже близький матч. І Яннік, і я могли виграти цей матч у двох сетах. У першій партії я мав шанси, якими я не скористався. Так, я дуже задоволений, що зрештою зміг з цим впоратися. Я програв перший сет, маючи багато можливостей. Вийшовши на другий сет, я спробував трохи очистити свій розум і просто намагався йти далі, грати в хороший теніс, який я показував у першому сеті.
Наприкінці це справді було близько. Дивлячись на статистику тай-брейків Янніка, я думаю, що він не програв останні 18 чи 15 тай-брейків. І тут він стартував із 3-0, із двома міні-брейками. Я подумав: “Гаразд, я спробую не програти ще один тай-брейк, але це буде важко”. Наступні два очки також були дуже близькі. Після цього я просто намагався продовжувати грати далі, намагався не думати ні про що інше, окрім наступного розіграшу. Я намагався грати так, як я тоді грав. Якщо помиляюсь, то помиляюся. Але мені хотілося думати, що я постійно дію рішуче. Це все, що мало значення. – Я бачив, як ваш тренер плакав у боксі. Він виглядав дуже емоційним. Я ніколи не бачив, щоб він плакав. Він не казав вам, чому він такий емоційний? Це через тиск? Наскільки високі його очікування від вас?
– Я не бачив, щоб він плакав. Добре про таке дізнатися (посміхається). Але так, це була дійсно особлива перемога для мене. Підняти цей трофей перед моєю командою та членами моєї родини – це був дивовижний момент для мене. Думаю, наприкінці він трохи розхвилювався, бо ми всі знаємо, через що ми пройшли за останній місяць-два. Це був дійсно тяжкий час на корті та поза кортом. Саме завдяки їм я почав отримувати задоволення від матчів, тренувань, знову став мотивованим. Мені дуже захотілося мандрувати, знову грати турніри.
Напевно, після американської серії я був трохи пригніченим, не хотів деякий час торкатися ракетки. Скажімо так, не хотів мандрувати. Після цього ми багато говорили, ми знали, що я мушу повернутися до тренувань, бути сильнішим і фізичнішим, і моральнішим, щоб, скажімо так, подолати ці проблеми. Останній місяць ми працювали дуже, дуже наполегливо на корті і поза ним, щоб знову відчути цей момент. Саме тому мій тренер був на емоціях. Для мене і для людей, які оточують мене, це був особливий момент.
