19-річний чеський тенісист Якуб Меншик прокоментував свою перемогу над сербом Новаком Джоковичем у фіналі «Мастерса» в Маямі
Про перші емоції після перемоги
«Я просто відчув полегшення. Після півфінального матчу проти Фрітца я не міг спати два дні. Я відчував ці нерви. Я намагався тримати себе в руках, звісно, але це перший такий фінал для мене і все таке. Тож, це було дуже, дуже складно, звичайно. Тому після матчболу всі ці переживання просто залишили мене. Було тільки чисте щастя, чисті емоції.
Звичайно, під час фіналу в мене в голові спливав наш матч із Новаком у Шанхаї. Тоді я також виграв перший сет 7-6, але на початку другої партії я не дуже добре подавав. Цього разу я намагався залишатися зосередженим, намагався весь час бути зібраним на своїй подачі, що я і зробив. Я дуже радий цьому, тому що в іншому випадку грати третій сет проти Джоковича було б важко. Тому я просто використовував цей досвід і намагався зробити все можливе, щоб уже в цьому матчі я зміг впоратися якомога краще. Так, це багато значить для мене. Усі ці відчуття прийдуть трохи пізніше, але вже зараз я починаю розуміти, що весь цей тиждень, насправді, всі два тижні, це було неймовірно».
Про травму правого коліна, через яку мало не знявся з турніру
«За два дні до першого матчу я почав відчувати щось. Я перевірився у лікарів, у всіх. Не було нічого особливого, просто значне запалення. Воно було настільки великим, що я не міг навіть ходити, не міг бігати. Я почав його лікувати, почав приймати знеболювальні. Нічого не допомагало. Насправді в день матчу все було так само, як і напередодні. Тому я спробував вийти на бігову доріжку. Я не міг поворухнутися. Я подумав: «Гаразд, усе, це кінець». Я знімаюся. Тож я просто пішов у кабінет лікаря, щоб взяти папери. Тому я йшов у кабінет рефері, щоб сказати, мовляв, я знімаюся. Але він якраз обідав. Тоді, гаразд, спочатку зайдемо до фізіо. Я сказав, що вже заходив, що в мене болить коліно і щоб він просто заповнив папери, бо я знімаюся.
Але він сказав, мовляв, гаразд, подивимося на коліно. Він почав робити пару процедур, десь протягом 30 хвилин. Він спробував те, спробував інше. І потім сказав: «Нічого серйозного. Ти можеш грати з цим болем, і нічого не трапиться». Нехай так, але біль був такий сильний, що я не міг нічого зробити. Я подумав: «Гаразд, давай спробуємо ще раз». Я ступив на бігову доріжку. Було те ж саме. Але я переступив через біль. Я справді страждав у ті моменти. Однак через кілька хвилин я почав відчувати невелике полегшення. Я приймав різні знеболювальні, які трохи допомагали. Я подумав: «Гаразд, давайте спробуємо ще раз». Це було за 30 хвилин до матчу. Я можу ходити. Можу бігати. Подивимося, що буде. Якось я виграв перший раунд, а потім у мене був один вихідний, що, звичайно, для мого коліна було набагато краще. День за днем коліно ставало кращим, а разом із ним і моя гра. Божевілля, чи не так?»
Про значення перемоги над Новаком Джоковичем
«Виграти сьогодні у Новака на тай-брейках – це божевілля, дивовижне відчуття. Я стежив за його кар’єрою з дитинства, завдяки йому я, по суті, почав грати в теніс. Тож це просто неймовірно, що мені випала можливість вдруге зіграти проти нього. І перемогти його на цьому турнірі у фіналі – це була просто мрія. А ще краще, що це саме турнір АТР 1000 (посміхається).
Те, що я грав саме проти Новака у фіналі робить цю перемогу ще більш особливою. Ти просто бачиш, наскільки він неймовірна людина. Він справжній чемпіон, бо інакше він би не виявляв такої поваги після поразки. Навіть з усіма тими титулами і всім тим, чого він уже досяг у цьому спорті, він усе ще змагається у фіналах найбільших турнірів ATP. Тож це просто, знаєте, це просто приголомшливо. Чути ті слова, які він говорить про мене, – це означає, що я дійсно на правильному шляху і що я роблю чудову роботу».
