Українська тенісистка Катаріна Завацька прокоментувала свою перемогу у чвертьфіналі турніру ITF W75 у К’яссо та розповіла про співпрацю з Іллею Марченком
– Вітаємо із сьогоднішньою перемогою. Матч був непростим, але ви зуміли повернутися в гру. Розкажіть, як усе проходило?.
– Дякую. Так, це було досить важко. Коли ти обігруєш другу сіяну, а потім у тебе наступний матч із суперницею іншого рівня або просто з абсолютно іншим стилем гри, тобі потрібно вміти швидко адаптуватися. Тому початок був дуже складним. У першому сеті я погано грала, сильно нервувала. Але я рада, що змогла знайти спосіб продовжувати боротися, залишитися в матчі і в підсумку виграти, навіть незважаючи на те, що моя гра була далека від ідеалу. Головне, що я зуміла перемогти.
– Багато хто тут був вражений рівнем вашого тенісу. Ми пам’ятаємо, як ви ще на початку кар’єри швидко досягли успіхів на турнірах Grand Slam. Наскільки ви зараз відчуваєте себе далекою від того рівня?.
– Звичайно, я б хотіла повернутися туди і стати навіть кращою. За останні п’ять років багато чого змінилося – ковід, мій захищений рейтинг… Щоб знову вийти на той рівень, мені потрібно дуже багато працювати фізично. Теніс у мене є – він нікуди не подівся. Але фізично потрібна серйозна робота, тому що я пропустила багато турнірів, і загалом у мене не було відповідної людини, можливо, не було саме тієї правильної людини, яка потрібна була для мене і для побудови довгострокової команди. Можливо, це теж зіграло свою роль. Крім того, зараз рівень у турі став ще вищим, і мені потрібно працювати ще більше, щоб знову грати на «мейджорах». Але я відчуваю, що рухаюся в правильному напрямку.
– Говорячи про вашу команду, ви тут разом з Іллею Марченком, вірно? Як складається ваша співпраця? Які поради він вам дає? Адже ми знаємо його як дуже досвідченого гравця.
– Так, ми почали працювати разом у листопаді, на Кубку Біллі Джин Кінг. Тоді він був капітаном нашої команди – і залишається ним. Я виграла тоді два матчі, і в нас одразу виникло гарне взаєморозуміння на корті: він був на лавці, а я грала. Після цього турніру ми вирішили почати співпрацю. З грудня ми разом провели підготовчий період. Щоправда, відтоді ми зіграли не так багато турнірів, тому що в лютому я отримала травму, яка вибила мене з ладу на два місяці.
Це була травма підошовної фасції – частковий розрив. Тож мені «пощастило». Але ми все одно багато працювали до травми і під час неї: я продовжувала виконувати фітнес-програми, розвивати ті навички, які могла. І зараз усе йде дуже добре – я в півфіналі. Це означає, що я прогресую як у своїй грі, так і фізично. Сьогодні, наприклад, Ілля дуже допоміг мені залишитися в матчі. У першому сеті в голові в мене була повна каша, я не знала, що робити. Але він сказав мені: «Залишайся в матчі, борись, просто закручуй м’яч з обертанням», – і я змогла це зробити.
– І останнє запитання: якщо наприкінці 2025 року ви будете…
– Я буду щаслива, якщо закінчу рік у топ-50.
Джерело: www.instagram.com/axionopen/
