Італійський тенісист прокоментував свою перемогу в другому колі Відкритого чемпіонату США
Лідер світового рейтингу продовжує свій захист титул на турнірі в Нью-Йорку, обігравши Олексія Попиріна.
– Янніку, вітаємо. Які у вас враження від сьогоднішньої гри?
– Це була дуже впевнена перемога. Думаю, ми обидва сьогодні не дуже добре подавали, тому було чимало розіграшів на задній лінії. Але саме там я почувався комфортно. Загалом дуже радий, що пройшов далі.
– У наступному колі ви зіграєте з Денисом Шаповаловим. Ви зустрічалися лише раз – на Australian Open кілька років тому. Що пам’ятаєте про той матч і чого чекаєте тепер?
– Так, тоді це був дуже важкий матч, але це було кілька років тому. Відтоді ми обидва змінилися, і він, і я стали іншими гравцями. Тож зараз усе буде по-іншому. Але очікую дуже складного поєдинку. Денис – надзвичайно талановитий тенісист з величезним потенціалом. Подивимося, як буде цього разу, але я готовий до важкої боротьби.
– Як би ви описали його гру?
– Він непередбачуваний. Має потужну подачу, фізично сильний, дуже швидкий. У нього майже немає слабких місць у грі – він уміє робити все. Саме це робить його дуже небезпечним суперником. Але я з нетерпінням чекаю на цю зустріч. Ми давно не грали один проти одного, і це буде новий виклик. Сподіваюся, матч вийде якісним, і я впевнений, що він знову покаже свій великий потенціал.
– Як вам умови цього року? Корт, м’ячі, температура? Чи відчуваєте різницю з попередніми сезонами?
– Порівнювати завжди складно, бо важко пригадати відчуття минулого року. Але я вже зіграв два денних матчі, і умови дуже відрізнялися. Перший ми почали під сонцем – тоді мʼячі летіли швидше. Сьогодні ж усе нагадувало вечірній матч: було похмуро, прохолодніше. Це теж цікаво – кожен день нові умови. На стадіоні Артура Еша майже немає вітру, що полегшує гру, а от на інших кортах, наприклад на Louis Armstrong Stadium, де дах відкритий посередині, вітер відчутно впливає. Це дуже змінює ситуацію. Для гравців із потужною подачею такі умови можуть бути дуже вигідними.
– Ви бачили, як грає Карлос Алькарас. Які головні відмінності ви бачите, коли зустрічаєтесь із ним на різних покриттях?
– Думаю, Карлос уже довів, що він універсальний гравець. Він виграв Ролан Гаррос, Вімблдон, US Open – і це показує, що він однаково добре почувається на будь-якому покритті. Зараз він грає на неймовірному рівні, майже не помиляється. Це робить матчі проти нього надзвичайно складними. Залежно від покриття ти готуєш тактику по-різному, але проти Карлоса завжди треба бути готовим до всього. Він має безліч рішень і стилів гри, може знайти вихід із будь-якої ситуації. Саме це робить його фаворитом на кожному турнірі. Але водночас це чудово для тенісу: мати такого гравця, як Карлос – це подарунок для спорту. Він видовищний, за ним цікаво спостерігати, і люди це люблять.
– Ви вдруге в кар’єрі граєте на турнірі Grand Slam як чинний чемпіон. Наскільки досвід захисту титулу в Австралії допомагає тут, у Нью-Йорку?
– Я завжди кажу: я не захищаю титул. Я за ним слідую. Кожен турнір починається з нуля: якщо ти погано граєш у першому колі – вилітаєш. Тож я завжди йду за трофеєм з початку. Звісно, я розумію, що в Нью-Йорку стоїть на кону дуже багато – і для мене особисто, і в контексті боротьби за перший номер наприкінці року. Але я намагаюся думати лише про те, щоб показувати найкращий теніс. А вже результат прийде сам, бо решту я контролювати не можу.
Досвід Австралії трохи допоміг: я краще зрозумів, що це означає. Але ситуація тут інша: інші умови, інший час сезону, і навіть ментально я зараз у зовсім іншому стані. Тому для мене це новий виклик, і я справді чекаю на нього.
Фото: Getty Images.
