Чотириразовий чемпіон US Open Новак Джокович відповів на запитання журналістів після перемоги над Кемероном Норрі в третьому колі турніру
– Ви почуваєтеся краще зараз щодо своєї гри чи самопочуття?
– Гра була хорошою. Особливо в третьому і четвертому сетах. Я почав більше пробивати по м’ячу, і, чесно кажучи, був приємно здивований рівнем Норрі. Він грав дуже агресивно. Я не звик, щоб він діяв так близько до лінії і так рано приймав м’яч, особливо з форхенду. Тому віддам йому належне за боротьбу і дуже хороший рівень гри, особливо в другому сеті і на початку третього. Але, думаю, коли це було потрібно, я провів кілька дуже хороших розіграшів. Хороші удари, хороша подача, поки що найкраща гра на подачі на цьому турнірі. Такі матчі і виступи завжди дають мені надію, що я можу пройти далеко, кинути виклик найкращим гравцям світу.
Що стосується самопочуття – воно, чесно кажучи, коливається. Мене засмучує, що я вже не можу завжди відчувати себе на 100%, як це було протягом більше ніж 20 років. Але обставини інші, і я повинен звикнути, що в кожному матчі щось може трапитися, як це було цього року майже на кожному турнірі Grand Slam. Я намагаюся робити все можливе, керувати днями без матчів. Наприклад, завтра, мабуть, пропущу тренування і зосереджуся на відновленні, тому що це зараз пріоритет для мене і моєї команди. М’яч я відчуваю добре. Чи можу я грати краще? Так, завжди. Але я задоволений кількістю ігрового часу в перших трьох колах. Тому зараз головне – підготувати тіло якнайкраще до наступного матчу.
– Що ви можете робити, щоб продовжувати виступ і не залишатися по ходу турніру з «напівпорожнім баком»? Крім, наприклад, відпочинку завтра? Чи є ще щось нове у вашій підготовці?
– Не знаю, чесно. Дивіться, якщо хтось відкритий і зацікавлений у тому, щоб пробувати нові методи, спортивну науку, медичні технології – це я. Я перший, хто спробує будь-які апарати, нові методи лікування або щось ще. Тому що для мене важливо не тільки продовжити кар’єру і виступати на високому рівні якомога довше, але і питання здоров’я і довголіття – це одна з найбільших моїх пристрастей у житті. Я завжди хочу бачити не тільки, наскільки ми можемо хворіти, але і наскільки можемо бути здоровими. Я багато працюю над профілактикою.
Чесно, не думаю, що можу зробити зараз більше, ніж роблю. Якщо тіло мене не слухається в пізніх стадіях «мейджерів», як це траплялося останнім часом, то для мене це важко прийняти. Тому що я знаю, скільки годин щодня вкладаю в догляд за тілом. Але біологічний вік не можна повернути назад. Всі ці роки навантажень залишили свій слід. Я це усвідомлюю, але чиню опір. Роблю все можливе, щоб і далі конкурувати з молодими хлопцями на найвищому рівні.
– Після Вімблдону у вас був дуже філософський настрій. Ви говорили про майбутнє і питання, які собі ставите. Як ви зараз почуваєтеся психологічно і фізично в порівнянні з тим моментом?
– Думаю, після матчу з Сіннером я був досить відвертий на прес-конференції, трохи розповів, що відбувається в моїй голові. Я частіше, ніж будь-коли раніше, задаю собі питання: як довго я хочу залишатися на цьому рівні, як коригувати календар, щоб продовжити кар’єру. Тому що я дійсно хочу грати. Мені все ще приносить задоволення змагатися. Я можу бути дуже вимогливим до себе і команди, але відчуваю, що у мене ще є гра для найвищого рівня.
Як я вже не раз говорив, поки в мені є це почуття, я хочу продовжувати. Хочу перевірити, чи зможу я ще виграти турнір Grand Slam або великі турніри. І в той же час насолоджуюся підтримкою і любов’ю, яку отримую в останні роки всюди, куди приїжджаю. Це для мене дуже цінно. Є й інші мотиви, щоб залишатися в грі. Звичайно, у мене є внутрішні дискусії. Але я намагаюся концентрувати увагу на теперішньому моменті, на тому, що потрібно зробити. Я все ще змагаюся. Можливо, після турніру знову стану трохи філософським, але зараз намагаюся дивитися тільки на наступний виклик.
