Чеська тенісистка Барбора Крейчикова прокоментувала свою перемогу над американкою Тейлор Таунсенд у четвертому колі Відкритого чемпіонату США
Крейчикова розгромно програла першу партію, а в другому сеті відіграла вісім матчболів суперниці, зокрема потрійний на тай-брейку.
– Відмінний матч, Барбора, вітаємо! Що ви думаєте про цей поєдинок?
– Дякую. Це був дуже-дуже складний матч, дуже інтенсивний, зі злетами і падіннями. Але для мене він закінчився дуже вдало.
– Як ви налаштовувалися на матчболи, яким був ваш підхід, тому що він, очевидно, спрацював. Що ви робили в цей момент?
– Дякую. Знаєте, іноді це працює, іноді ні. На всіх тих матчболах я намагалася бути сміливою, але й удача теж була зі мною в певні моменти, тому що розіграші були чудові. Я рятувала матчболи і на подачі, і на прийомі. А Тейлор – справді сильна суперниця, вона грає у чудовий теніс, чудово подає, може йти до сітки, може створювати будь-яку магію, яку захоче. Було дуже важко зрозуміти, чого очікувати. Тому моя стратегія була просто відправляти м’яч на її сторону в потрібний простір і сподіватися, що я зможу врятувати матчбол.
– Могли б ви описати відчуття від гри на такому корті проти суперниці, яка має стільки підтримки? Вони ж не проти вас вболівають, а «за неї», але все одно це емоційно непросто. Як ви це сприйняли?
– Чесно кажучи, це було чудово. Я дуже насолоджувалася глядачами, навіть якщо вони вболівали за Тейлор. Я знала про це з самого початку. Так воно є – і мені це подобається. Я люблю, коли є публіка, коли вона активно підтримує, коли атмосфера стає настільки наелектризованою, що її можна «різати ножем». Це ідеально. Я отримала величезне задоволення. Дуже рада, що мала можливість зіграти на корті Луї Армстронга проти американки. Трибуни були шаленими – і саме таке я люблю. Це був дуже напружений і водночас складний матч, і я щаслива, що змогла пережити цей досвід.
– Останні матчі у вас були дуже виснажливі та довгі, тоді як Джессіка Пегула, з якою ви зіграєте далі, проходила далі значно легше. Чи хвилюєтеся ви, що за кілька днів рівень свіжості в кожної з вас буде різним?
– Ні, я за це не хвилююся. Зараз про це взагалі не думаю. Я просто щаслива, що перемогла сьогодні, тому що, якби одне очко пішло не так, я б уже шукала квиток додому. А так – я тут, сиджу на цій прес-конференції після перемоги. З нетерпінням чекаю на смачну вечерю, сон і трохи відпочинку завтра, а потім буде тренування і підготовка до наступного матчу. Я не хочу занадто аналізувати все зараз.
– Наскільки ви були в курсі того, через що проходила Тейлор останні 4-5 днів у зв’язку з інцидентом з Оленою Остапенко, емоціями навколо і тим, що вона фактично стала більшою зіркою, ніж будь-коли на цьому турнірі?
– Так, я чула про це, бачила, навіть трохи читала. Ми з Тейлор живемо в одному готелі. Перед турніром ми брали участь в одному спільному заході, грали в піклбол. Тож я знала про ситуацію, про те, що відбувалося. Але коли виходиш на корт, про це вже не думаєш. Там усе зводиться до тенісу, до викликів, які створює суперниця, і до тих, що всередині тебе. Тож коли я виходжу на корт, увага повністю перемикається на це.
