Американська тенісистка поспілкувалася з журналістами після поразки у фіналі US Open
Аманда Анісімова поступилася у вирішальному матчі на домашньому “мейджорі” лідерці світового рейтингу Арині Соболенко.
– Як це – мати підтримку таких трибун буквально у своїх руках? Мабуть, раніше це не відчувалося так, як сьогодні. І чи додав досвід останніх двох місяців ще більше спраги до тенісу?
– Так, атмосфера була неймовірна, і я намагалась насолоджуватись нею максимально, особливо у другому сеті, коли почала повертатися у гру. Вболівальники дуже підтримували мене, і це справді допомогло залишатись в матчі. Я була дуже мотивованою і хотіла дати собі найкращий шанс у фіналі. Потрапити у фінал – це вже особливе відчуття, але пройти весь шлях – це було б здійснення мрії. Але так, звісно, я мотивована і сподіваюся, що зможу продовжувати працювати дуже наполегливо, щоб мати більше шансів виходити у все нові й нові фінали.
– Я хотів запитати про щось, що, здається, ви сказали у промові. Мені здалось, ви сказали: “Я сьогодні не достатньо боролася за свою мрію”. Можете пояснити, що ви мали на увазі? Бо здавалось, що ви боролись.
– Я не знаю. Просто відчувала, що протягом усього матчу я не показувала свій найкращий теніс. У фіналах я завжди дуже нервую, і це те, над чим я намагаюсь працювати. Але я хотіла б зіграти агресивніше. Вона ж грала неймовірно – дуже агресивно й правильно у всьому. Вона справді ускладнила мені життя сьогодні. Але так, я не виграла, отже, я зробила недостатньо. Це реальність, і мені треба це прийняти. Думаю, якби я боролась ще більше, можливо, у мене було б більше шансів. А сьогодні я почувалася більше у пасивній ролі.
– Але у вас було значно більше віннерів, ніж у неї. Чи відчували ви, що саме ви диктуєте гру і змушуєте її більше захищатися, ніж вона це робить зазвичай?
– Ні, зовсім так не здавалося. Я відчувала, що мене постійно підганяли, і було дуже важко знайти будь-який ритм чи відчуття гри. Звісно, я знала, що маю діяти агресивніше, якщо хочу перемогти, але це було складно. Сьогодні я просто намагалася залишитися в матчі й знайти спосіб ускладнити їй гру. Але довгих розіграшів майже не було, усе закінчувалось дуже швидко, тому було важко. І я навіть не помічала, що у мене було більше віннерів.
– Здавалось, що ви чимось засмучені під час подач, коли ви підкидали м’яч… Це було через дах чи освітлення? Що саме заважало?
– Я ніколи не грала на цьому корті вдень із закритим дахом. А там усе було біле, і я просто не бачила м’яча. Від розминки і протягом усього матчу я відчувала: це стане для мене проблемою. Я не знала, як пристосуватися, бо реально не бачила м’яч під час подачі. Це стало для мене величезним шоком, адже я розуміла: якщо не зможу тримати подачу, то буде дуже складно залишатися в матчі. Тепер я знаю про це і зможу врахувати на інших турнірах, якщо знову трапиться така ситуація. Але це мене сильно засмутило. Я зовсім не очікувала цього, і тому сьогодні мені було дуже складно подавати.
– Ви говорили про втому. Чи почувались ви втомленою перед цим фіналом?
– Ні, я почувалась нормально. Звичайно, була більше нервовою, але я багато навчилася з попереднього фіналу на Вімблдоні про те, як підходити до таких матчів. Я готувалась так, ніби щодня маю пробігати марафон, і намагалась бути максимально готовою. Тренувалася, навіть долаючи втому, намагалась робити все правильно, щоб дати собі найкращий шанс на перемогу. Але цього виявилось недостатньо. Хоча фізично сьогодні я почувалась краще.
– Раніше ви говорили про психологічні тактики, про майндфулнес. Розкажіть, як це працює: у деяких матчах виходить, а в інших – складніше?
– Так, кожен матч відрізняється. Але я завжди намагаюсь це практикувати: роблю вправи на усвідомленість, намагаюсь заспокоїти нервову систему, щоб мати енергію і позитивний настрій. Думаю, я зробила все, що могла в цьому плані. До того ж, я щодня протягом останніх двох тижнів слухала, як мені казали про Вімблдон. Я намагалась все обернути на свою користь. І, чесно, сьогодні було краще, ніж у попередньому фіналі. Але матч був дуже важким, і суперниця справді ускладнила мені гру. Це не означає, що я не робила все, що завжди роблю.
– Ви багато разів грали проти Соболенко. Чи було сьогодні щось нове у її грі, що вас здивувало? І ще: чому, на вашу думку, у неї неможливо виграти тай-брейк?
– Її статистика на тайбрейках цього сезону просто неймовірна. Вона від початку грала чудово. Вона перша ракетка світу, і вона справді здатна показувати неймовірний теніс, що й довела сьогодні. Віддаю їй належне. У мене теж доволі непогана статистика на тай-брейках, але сьогодні я не грала добре, знову ж таки, не могла подавати. Саме тому вона номер один. Я й сказала це у промові: я щиро захоплююся нею, вона дуже багато працює, і саме тому вона там, де вона є. У нас було багато складних матчів. Шкода, що сьогодні не вдалось поборотись трохи довше, але так буває.
– Завдяки вашим успіхам цього року, ймовірно, ви вперше зможете кваліфікуватись на Підсумковий турнір WTA. Як це змінює ваші відчуття перед осіннім відрізком сезону?
– Це справді була моя мета на початку року. Ми з агентом навіть жартували, що це буде моя мета, хоча тоді вона здавалася досить далекою. А зараз у мене є шанс кваліфікуватись й зіграти там, і це особливе відчуття. Але зараз дуже складно думати про осінь і про це, бо сьогоднішня поразка була важкою.
Фото: Getty Images.
