Американець Тейлор Фріц відповів на запитання журналістів після фінального матчу на Кубку Лейвера
Тейлор Фріц приніс вирішальне очко для команди Миру, обігравши вдруге цього року Олександра Звєрєва. Для американця це вже 13-та перемога в кар’єрі над суперником з топ-5. На Кубку Лейвера 2025 він зробив це вдруге: у другий ігровий день обіграв Карлоса Алькараса, а в третій – Звєрєва.
– Тейлор, хотілося б запитати про ваш шлях цього тижня. Ви приїхали сюди, очевидно, не в найкращому стані. Дехто навіть сумнівався, чи будете ви грати. А в підсумку у вас вийшла просто неймовірна серія, можливо, кілька найпам’ятніших матчів у вашій кар’єрі.
– Так, знаєте, це неймовірно – зробити це для команди. Якщо чесно, коли я сюди приїхав, то вже відчував, що відновився і почувався краще після хвороби на Кубку Девіса. З тих пір тут я почувався добре. І, як я вже говорив, це прекрасне відчуття – зробити щось подібне для команди, а в кінці ще й закрити протистояння. Це дійсно ідеальне завершення чудового тижня. Андре цього тижня подавав неймовірну енергію.
– У вас були просто нереальні статистичні показники в грі біля сітки в останніх матчах: 16 з 20 проти Карлоса, 23 з 26 сьогодні. Знаємо, що ви постійно працюєте зі своїм тренером Майклом Расселом, але наскільки співпраця з таким фахівцем у цій сфері, як Патрік, і з урахуванням досвіду Андре допомогла вам у цій грі?
– Якщо чесно, я досі вважаю, що виходити до сітки – це так собі (посміхається). Але цього тижня мені вдалося змусити працювати цей елемент, і багато в чому це завдяки тому, що я почав грати трохи агресивніше з задньої лінії. Це робить гру біля сітки значно простішою.
Не знаю, що сталося на матчболі, тому що зазвичай такий удар для мене був би надзвичайно нервовим і агресивним. Але з якоїсь причини я залишався спокійним, коли його виконував. Можливо, це присутність хлопців додала мені впевненості.
– Ви обіграли Карлоса у вечірньому матчі в суботу. А в неділю ввечері знову виходили на корт. Така ситуація може піти двома шляхами: або емоційний спад після 24 годин, або, навпаки, нова впевненість у собі. Думаю, ми знаємо, який шлях ви обрали. Але чи думали ви, як уникнути можливого спаду після вчорашнього адреналіну?
– Так, звичайно, було важко намагатися зіграти сьогодні на тому ж рівні, що і вчора. Кумедний момент: коли я виходив з готелю, зустрів Енді Роддіка, з яким, чесно кажучи, я не дуже часто спілкувався. Він пожартував: «Не хвилюйся, сьогодні ти зіграєш ще краще» (сміється), маючи на увазі мій матч проти Карлоса.
Але в кінці кінців ми повинні були подати сьогоднішню заявку. Ми сіли як команда, і саме я запропонував поставити себе на той матч проти Звєрєва. Так що в підсумку все зводилося до того, що я просто повинен був виконати свою роботу. Це матч, в якому я відчував себе відносно комфортно. І що б не сталося, я збирався боротися з усіх сил за команду і робити все, що можу.
