Американська тенісистка поспілкувалася з медіа після виходу до чвертьфіналу турніру WTA 1000 у Пекіні
Коко Гауфф стала першою чвертьфіналісткою турніру WTA 1000 в Пекіні після перемоги над Беліндою Бенчич. 21-річна американка в 20-й раз у кар’єрі зіграє на цій стадії змагань WTA 1000. Вона стала третьою наймолодшою тенісисткою в історії, яка досягла такого результату після Мартіни Хінгіс і Марії Шарапової.
– Коко, вітаємо з перемогою. Це був непростий матч. Як вам вдалося переломити гру?
– Чесно кажучи, сама не знаю. Думаю, мені просто вдалося зібратися і пройти через цей важкий момент. Белінда грала дуже агресивно. У першому сеті кілька очок могли бути на мою користь, і тоді я, можливо, виграла б його. Але в цілому я задоволена тим, як боролася сьогодні.
– У другому сеті була емоційна ситуація з Беліндою, коли вона була незадоволена, що ваша команда їй нібито заважає. Як ви це сприйняли?
– Так, я знала, що вона щось сказала моїй команді, але сама не чула. Потім мені сказали, що вона сказала: «Замовкніть». Мені здалося, що це було через те, що вони аплодували. Атмосфера тут тиха, тому чутно все. У попередніх матчах я теж добре чула інші команди – це нормально. Але мені не сподобалося, що до моєї команди звернулися так.
Я завжди була ввічливою поза кортом, і вони теж. Тому я відповіла, що потрібно поважати інших. На цьому все закінчилося. Я не розмовляла з нею після матчу. Вона мала право сказати, що її дратує, а я мала право відповісти.
– Чи вплинула ця ситуація на вашу гру в другому сеті?
– Відразу після цього я, чесно, засмутилася і зробила три подвійні поспіль. Але потім сказала собі: «Добре, тепер я не хочу програвати після цього». І зібралася. Думаю, в певному сенсі це навіть допомогло. Іноді я граю краще, коли мене щось дратує. Але в цілому я не люблю конфліктів на корті, це не моє. Просто так сталося, це спорт. І добре, що цього разу результат був на мою користь.
– Ви не схильні до конфліктів. Як зазвичай поводитеся в таких ситуаціях?
– Таких випадків у мене було тільки два. Один – на US Open, він став досить відомим. І ось тепер цей. Я не починаю конфлікти, але швидко реагую, коли бачу неповагу. Особливо коли це стосується інших людей. Мені здалося, що говорити моїй команді замовкнути було не дуже добре, адже вони просто раділи після мого виграшного удару.
У такі моменти я кажу собі: «Добре, тепер я повинна виграти цей матч». Тому що найгірше – це посваритися і ще й програти. Тоді програєш двічі. Тому я хотіла перемогти і вийти з цієї ситуації переможницею. І при цьому я відчуваю велику повагу до Белінди. Вона чудова тенісистка, повернулася після народження дитини і показує класну гру. Мені шкода, що це сталося, але таке життя.
– Ви вже провели два тривалих матчі. Іга Швьонтек раніше говорила, що друга половина сезону дуже виснажує. Як ви ставитеся до нових правил з обов’язковими турнірами?
– Я розумію бізнес-логіку – це про призові та залучення грошей. Але зі спортивної та медичної точки зору я не згодна. Фізично неможливо витримати шість турнірів категорії 500 за сезон, особливо коли все більше турнірів тривають по два тижні. Сезон побудований так, що перед турнірами Grand Slam йдуть тисячні, а перед ними ще й 500-ті. Іноді це просто не має сенсу.
Я хочу, щоб календар був коротшим і більш збалансованим. Це також шкодить самим турнірам 500-ї категорії – наприклад, я хотіла грати у Вашингтоні, але розуміла, що це неможливо поєднати з Цинциннаті і Монреалем. Сподіваюся, що з часом знайдуть баланс, щоб гравці могли легше приймати рішення
– Ви вже кваліфікувалися на Підсумковий турнір. Які відчуття?
– Це вже четвертий раз поспіль, і це круто. Цього року це не стало сюрпризом, тому що я добре виступила на турнірах Grand Slam. Але все одно приємно бачити своє ім’я в списку – це дає відчуття полегшення.
– Якщо говорити про скорочення сезону, чи варто тоді заборонити виставкові матчі?
– Гарне питання. Залежить від того, наскільки коротшим буде сезон. Якщо сезон офіційно завершився, то гравці мають право робити що хочуть – як в NBA або WNBA. Виставкові матчі – це не те саме, що офіційні турніри. Ми не граємо там «на повну». У жіночому турі більшість таких матчів – це просто один поєдинок. Це навіть не порівняти з Кубком Лейвера або іншими подіями у чоловіків. Тому не думаю, що це така велика проблема.
– Після матчу ви довго спілкувалися з фанатами. Який подарунок або момент запам’ятався найбільше?
– Було багато всього, складно вибрати. Один фанат подарував набір ложок і виделок з моїм обличчям і ім’ям – це було дуже оригінально. Також дуже люблю всі м’які іграшки. Наприклад, отримала Hello Kitty, вона мені дуже подобається.
Є ще один фанат. Його звуть Ганс – він тут з першого дня. Завжди привітний і приносить мені подарунки від інших уболівальників, які не можуть прийти. Він навіть зробив для мене плакат з шоу Love Island і подарував диски з музикою, тому що знає, що я люблю таке. Це дійсно зворушливо.
