Сербський тенісист Новак Джокович відповів на запитання журналістів після важкої перемоги над Янніком Ганфманном у матчі третього кола «Мастерса» в Шанхаї
– Розкажіть про сьогоднішні умови.
– Це була чудова битва. Думаю, Яннік заслуговує на велику повагу та оплески за свою гру. Він був дуже близький до перемоги. Думаю, протягом першого сету і половини другого він був найкращим гравцем, контролював матч. Мені доводилося буквально триматися, наполегливо боротися, щоб залишитися в грі, вижити – і мені це вдалося. Здавалося, наприкінці другого сету я почав краще читати його подачу, тому що взагалі щоразу, коли м’яч був на його ракетці, він грав дуже швидко, я постійно запізнювався. Звичайно, я пишаюся тим, що зміг подолати такий серйозний виклик. Хочу подякувати китайським уболівальникам за підтримку сьогодні ввечері, їхня енергія була фантастичною.
– Чи допомагає вам така підтримка фанатів?
– Звичайно, допомагає. Однозначно. Як я вже сказав на корті, їхня підтримка – це власне те, що мотивувало мене приїхати цього року і зіграти в Шанхаї. Ці перші два матчі стали доказом того, наскільки добре і бажано я почуваюся тут, у Китаї загалом і в Шанхаї зокрема. Я дуже вдячний і щасливий, що можу відчути таку атмосферу, як сьогодні ввечері.
– Крім третього гейму в першому сеті, коли на вашій подачі був брейкпоїнт, більше до кінця матчу загрози брейка не було. У третьому сеті ви втратили лише п’ять очок на подачі. Розкажіть про настільки впевнену гру саме на подачі.
– Так, на корті життя стає або простішим, або складнішим залежно від того, як ти подаєш, добре чи погано. У перших двох матчах тут моя подача, мабуть, була найсильнішим елементом гри. Це дійсно має значення. І це ж вплинуло і на нього. Він зробив брейк на початку першого сету і впевнено тримав свою подачу аж до кінця другого. Хоча корти повільніші, ніж торік, як і м’ячі, але якщо добре влучаєш по своїх точках на подачі, то дуже важко зробити брейк. Я справді задоволений тим, як подаю. Потрібно ще покращити гру на задній лінії, тобто я знаю, над чим треба працювати, і сподіваюся, що це вже проявиться в наступному раунді.
– Ви сьогодні знову написали китайські ієрогліфи свого імені. Вийшло, здається, краще, ніж два дні тому. Ви виконали «домашнє завдання»?
– Трохи. Уболівальники мені допомагали. Я маю пройтися по своїх ієрогліфах, бо деякі з них я пам’ятав, але частину забув, і останнім часом не практикувався. Треба відновити свої знання китайської.
