Чеська тенісистка Лінда Носкова відповіла на запитання ЗМІ після поразки у фіналі змагань WTA 1000 у Пекіні
У вирішальному поєдинку Лінда Носкова у трьох сетах поступилася американці Аманді Анісімовій. Успішний виступ на турнірі гарантував 20-річній тенісистці дебют у топ-20 світового рейтингу і звання першої ракетки Чехії.
– Ліндо, сьогодні був важкий матч. Можете підсумувати ці два тижні.
– Так, сьогоднішній матч, безумовно, був найважчим з усіх за ці два тижні. Очевидно, Аманда – неймовірна тенісистка. Вона виступає занадто добре протягом усього сезону. Було дійсно складно знайти свій ритм. Перший сет був дуже важким. Не думаю, що могла зробити щось інакше, мені просто потрібно було придумати трохи інший план. Але загалом, крім сьогоднішнього дня, це був чудовий турнір, два незабутні тижні. Безперечно, я запам’ятаю його надовго.
– Ви теж дуже потужно граєте на задній лінії. Чим відрізняється сила Аманди від ударів найпотужніших гравців туру? У чому саме її перевага: у глибині, у тому, як рано вона зустрічає м’яч?
– Думаю, річ у тім, що вона йде за кожним очком, за кожною можливістю. Вона має надзвичайно потужну подачу, з якої починає розіграш, а потім продовжує атакувати по лінії так часто, наскільки це можливо. Іноді просто неможливо знайти рішення або скласти якийсь план проти настільки швидких ударів із задньої лінії. Мені потрібно було просто тримати свій ритм і довжину м’яча. Думаю, саме тому я виграла другий сет. Але в третьому все більше нагадувало перший, тож мені було складно.
– Ви сказали на корті, що не очікували потрапити до фіналу. Можете пояснити трохи більше?
– Я ніколи раніше не грала азіатську серію. Два роки тому я мала знятися саме з цього турніру й одразу повернутися додому. Минулого року я теж пропустила всі ці турніри. Тож зараз це абсолютно новий досвід для мене, коли я вперше за кар’єру можу грати повний сезон від початку до кінця. Це дійсно складний і виснажливий календар. Іноді здається майже неможливим підготуватися до кожного матчу і фізично, і ментально. Тож я приїхала сюди з думкою просто насолоджуватися грою, отримувати задоволення від кожного виходу на корт. І що буде, те буде. Можливо, це і було моє найкраще стратегічне рішення – це відпустити все і просто насолоджуватися процесом (усміхається).
– Завдяки вашому виступу в Пекіні ваш рейтинг різко зросте, ви вперше потрапите в топ-20. Чи змінить це щось у вашому підході, підготовці або виборі турнірів?
– Потрапити в топ-20 цього року, безумовно, було моєю великою метою. Але при цьому я не хотіла тиснути на себе. Кілька місяців тому я сказала собі: «Було б чудово бути в топ-20, але буде непогано і в топ-30 або топ-40». Грати на таких великих турнірах і проти найкращих тенісисток світу – це вже здійснення мрії. І я постійно нагадую собі про це. Я не надто зосереджуюся на тому, який саме в мене номер у рейтингу. Це не настільки важливо. Я просто насолоджуюся грою, і що буде – те буде. Мабуть, це тепер мій девіз (усміхається). Так, я просто отримую задоволення.
– Тепер, коли ви вже в топ-20 і за ці два тижні грали проти кількох суперниць із топ-10, що, на вашу думку, вам потрібно вдосконалити, щоб, можливо, в наступному сезоні наблизитися до топ-10?
– Що ж, потрібно вдосконалити буквально все. Дійсно (посміхається). Форхенд, бекхенд, подачу, гру біля сітки, сміши, укорочені – все одразу. Також фізична підготовка, більше різних вправ, тобто такий собі комплекс з усього потроху. Може здатися, що якщо я вже в топ-20, то яка я неймовірна спортсменка. Але ні (посміхається). Просто ти опиняєшся в правильному місці в правильний час. Між топ-5 і топ-20 є величезна різниця. Я не збираюся тиснути на себе, просто нехай усе йде своїм шляхом. Мене випереджають ще багато дівчат. Так що так, я сприймаю все спокійно.
