Сербський тенісист Новак Джокович відповів на запитання ЗМІ після виходу в півфінал «Мастерса» в Шанхаї
У чвертьфінальному поєдинку Джокович у двох сетах обіграв бельгійця Зізу Бергса. 38-річний серб став найстаршим тенісистом, який вийшов у півфінал турніру АТР 1000 і записав на свій рахунок рекордний 80-й півфінал на змаганнях цього рівня.
– Що ви думаєте зараз про чемпіонський титул – залишилося всього два кроки до нього?
– Може, з боку це виглядає легко, але запевняю вас – легко не було. На цьому рівні взагалі не буває простих перемог. Зізу Бергс показав чудовий теніс на цьому турнірі. Було б нешанобливо по відношенню до нього говорити, що матч вийшов легким. Перемога у двох сетах далася нелегко.
З ногою все гаразд. Звичайно, в кожному матчі тіло реагує по-різному, завжди щось турбує. Є й інші проблеми, над якими я працюю день за днем. Сподіваюся, по ходу турніру все буде тільки краще.
Тепер у мене є день відпочинку перед півфіналом – це здорово. Повернуся на корт із правильним настроєм і, звичайно, з наміром перемогти.
– Ви вже стільки років у спорті, ви – найвидатніший, виграли всі найбільші турніри світу. Чи залишилося ще щось у спорті, що вас здатне вразити, здивувати, дати те саме відчуття спортивного піку?
– (Сміється.) Це, безумовно, Центральний корт Вімблдону. Виходити туди – ні з чим не порівнянне відчуття. Думаю, я не один так відчуваю – більшість тенісистів мріють зіграти на Вімблдоні та виграти його.
Мені пощастило перемагати там не раз, але щоразу, коли я виходжу з роздягальні, проходжу через зону для членів клубу, повз історичну галерею з фотографіями і трофеями, і бачу, наскільки все на Вімблдоні витримано в дусі традицій, з якою елегантністю та повагою все влаштовано, – це особливе відчуття. У мене завжди біжать мурашки по шкірі.
І, чесно кажучи, не тільки через те, що ми зараз тут, а й виходячи на корт тут, у Китаї, я відчуваю неймовірні емоції. Кожен матч – особливий, завдяки колосальній підтримці, яку я отримую. Я не очікував, що вона буде такою сильною. Розумію, що люди цінують і поважають те, чого я досягнув за більш ніж двадцять років у турі, але з кожним роком це відчувається все більше. Я намагаюся відповідати на цю любов хорошим тенісом – сподіваюся, уболівальникам це приносить задоволення.
– Десять півфіналів тут за одинадцять виступів – вражаючий результат. Розкажіть, у чому секрет такої успішності на цьому турнірі.
– Так, не секрет, що я люблю грати в Китаї. Як уже казав, підтримка вболівальників справді допомагає почуватися комфортно – вона немов надає тобі крила. Коли на корті бувають важкі моменти, вони піднімають тебе. Так відбувається фактично в кожному моєму матчі тут останніми днями.
У мене були складнощі з рівнем енергії, трохи важко почувався. Але щоразу, коли з’являється можливість, публіка це відчуває і підтримує мене. Я чую цей шум, цю енергію – і вона дійсно мене заряджає. Я отримую задоволення від гри, навіть попри втому. Можна сказати, що, скільки б не страждав фізично, я все одно насолоджуюся кожним моментом на корті перед цією публікою.
– Валентен Вашеро – відносно невідомий гравець. Що ви можете про нього сказати і як будете будувати гру проти нього?
– Я знаю його вже кілька років. До цього турніру він був за межами топ-200, але він давно в турі. Він представляє Монако, і те, чого він домігся зараз, – це величезний успіх, історично найкращий результат для Монако. Це приголомшливо, і там усі цим дуже натхнені. Ми всі знаємо, що в Монако проходить один із найкрасивіших і найпрестижніших турнірів у нашому виді спорту.
Я радий за нього і за його команду. Його тренер – Бенжамен Баллере, якого я знаю багато років, адже я вже 15 років базуюся в Монако і тренуюся в клубі Монте-Карло.
Вашеро сильно додав. Ми завжди знали, що у нього великий потенціал: потужна подача, агресивна гра, сам він високий, фізично міцний хлопець. За стилем він чимось схожий на Артура Ріндеркнеша – і, як я розумію, вони добре спілкуються. Особливо його подача нагадує подачу Артура. Чудово бачити, що між ними є така хімія і підтримка – Ріндеркнеш був на трибунах весь матч.
Це історичне досягнення для Вашеро, і я з нетерпінням чекаю нашого поєдинку. Сподіваюся, зможу здобути перемогу.
