Я був здивований безпомічністю та безвідповідальністю «Азовмашу» у п’ятій грі.
Екс-наставник національної збірної України з баскетболу, один із найдосвідченіших тренерів країни Валентин Мельничук поділився з офіційним сайтом Суперліги враженнями від чвертьфіналів плей-офф чемпіонату Суперліги, а також спробував спрогнозувати результати півфінальних серій.
Валентин Мельничук:
Чвертьфінали закінчилися як з очікуваними, так і з неочікуваними результатами, але ігри плей-офф завжди не схожі на ігри регулярного чемпіонату, тут трапляються несподіванки. Гадаю, що передбачити можна було лише результат протистояння в парі «Донецьк» – «Кривбасбаскет». Адже молодим хлопцям із криворізької команди було важко протистояти добре укомплектованій команді на чолі з досвідченим тренером. Хоча перша гра склалася не так уже й просто для «Донецька». І хоча результат закономірний, «Кривбасбаскет» справді старався, а гравці – кандидати до національної та молодіжної збірних – показали себе з кращого боку. Можна лише привітати і клуб, і тренера з успішним виступом у чемпіонаті. Після того, як Звєздан Мітровіч і легіонери залишили команду, вона гідно завершила сезон, пробившись до вісімки найкращих.
Якщо говорити про пару «Будівельник» – «Дніпро», то результат цього протистояння все ж таки можна було передбачити, оскільки столичний клуб за складом суттєво переважає суперника й повинен був вигравати серію без особливих зусиль. Це моя особиста думка. Але матчі плей-офф мають особливий статус, що й підтвердила перша гра цих команд. Друга гра також була рівною, і «Будівельник» переміг лише за рахунок класу. Щодо двох матчів у Дніпропетровську, то там уже гості диктували свої умови, й підсумковий рахунок 3:1 цілком відповідає співвідношенню сил у цій парі.
«Говерла» – «Миколаїв». У цій парі, в якій зустрічалися четверта та п’ята команди регулярної першості, точилася гостра боротьба. І передбачити переможця в цьому протистоянні майже рівних за силами команд було надзвичайно складно. Єдине, що після того, як суперники здобули по дві домашні перемоги, я очікував, що в п’ятій грі буде вперта боротьба, але команда Євгена Мурзіна підійшла до вирішального поєдинку більш зібраною й диктувала свої умови супернику без будь-яких варіантів, здобувши заслужену перемогу. Відзначу, що «Говерла» провела сезон майже без ротації, не змінюючи склад, і провела його досить рівно, що свідчить про клас команди. «Миколаїв» у двох домашніх іграх демонстрував солідну гру, але на вирішальний матч сил не вистачило.
І нарешті, пара «Азовмаш» – «Ферро». Звісно ж, семиразовий чемпіон Суперліги, клуб, який демонстрував хороші ігри в Єдиній Лізі ВТБ, пробившись до Фіналу чотирьох цього турніру, клуб, укомплектований легіонерами досить високого рівня, повинен був проходити запорізьку команду. Важко пояснити цей програш, хоча можна помітити, що «Азовмаш» всю другу половину сезону грав саме так – то демонстрував яскраву гру, то поступався слабшим суперникам. Поразку в першому матчі можна пояснити втомою після Фіналу чотирьох і переїзду, та й у другому матчі маріупольці здобули доволі легку перемогу. Однак наступна поразка засвідчила, що тієї команди, яка минулого сезону завоювала золото, яка нещодавно перемагала «Жальгіріс», гідно грала проти ЦСКА та УНІКСа – немає. Я побачив команду, що грала без настрою. Втім, і тоді я подумав, що, напевно, дома гравці «Азовмашу» зуміють зібратися та завоювати путівку до півфіналу. Тому я був настільки здивований їх безпомічністю, безвідповідальністю у п’ятій грі, яка, до того ж, відбувалася в рідному залі, за палкої підтримки вболівальників. Здалося, що легіонери «Азовмашу», які отримують хороші зарплати, вирішили просто раніше піти у відпустку. Чесно кажучи, мені важко пояснити ситуацію, що склалася. Гадаю, що це зайвий приклад, наскільки розбалансованою може бути команда, в якій зібрані гравці з однієї країни, а в «Азовмаші» сім американців. Такою командою важко керувати не лише тренерам, а й клубному керівництву.
Натомість хочеться сказати лише найтепліші слова на адресу «Ферро» та Кирила Большакова. Запоріжці продемонстрували яскраву гру. Мені особисто ця команда, яка в Суперлізі найкраще біжить у швидкий прорив, подобається. Подобаються й окремі виконавці, зокрема Крістіан Бернс, який один в один може обіграти будь-якого суперника. Але в серії з «Азовмашем» запоріжці й захищалися як команда, й атакували як єдиний кулак, а не як п’ять розрізнених пальців, що ми спостерігали в «Азовмашу». Хочу лише привітати запорізький клуб, тренерський штаб, гравців і вболівальників з виходом до півфіналу.
Якщо порівнювати з минулим роком, то в нинішньому сезоні півфінали вийшли не настільки «гострими». Насамперед далася взнаки втома, адже не всі виявилися готовими до збільшення кількості ігор, постійних переїздів. Грати двічі в тиждень цілком можливо, але головна проблема – це переїзди нашими дорогами, нашим транспортом, які не варто й порівнювати з європейськими чи американськими. Таким чином, турнірний марафон вплинув на рівень чвертьфіналів. Непроста ситуація в 1/2 буде і в «Говерли», і у «Ферро», які вже програли свої перші матчі, тож хочеться їм побажати якомога швидше відновитися та порадувати нас інтригою.
На сайті Суперліги я помітив опитування, пов’язане з тим, яка з півфінальних серій має більше шансів тривати п’ять матчів. Особисто мені важко прогнозувати, чи побачимо ми ще бодай одну серію з п’яти матчів, але, за всієї поваги до «Ферро», гадаю, що «Будівельник» має більше шансів виграти у півфіналі 3:0. Зате в іншій парі, враховуючи історію стосунків суперників у нинішньому сезоні, боротьба може бути гострішою. Втім, і «Будівельник», і «Донецьк» – безумовні фаворити своїх пар.
Завтра своїм баченням 1/4 фіналу та прогнозом на результати півфінальних серій поділиться спортивний директор збірних України з баскетболу Геннадій Защук.
